«Цікаво, скільки реклами я побачу сьогодні?» — останнім часом прокидаюся із цим запитанням чи не щоранку. Для мене це стало своєрідною грою — рахувати ту кількість непотрібної інформації, яку щодня дають «зомбоящики», листівки, білборди та інші витвори мистецтва заманювати. З рекламою неможливо не стикатися, вона всюди: громадський транспорт, вулиці, Інтернет… Хіба що на спинах не носять яскравих аркушів паперу!
Навіщо створена реклама? Раніше вона існувала для того, щоб повідомляти людям про новий, вартий уваги товар, але згодом цього добра з’являлося дедалі більше.
Хіба можна порівняти асортимент магазинів 1960-х та теперішнього часу? Різниця істотна. У сучасному світі реклама не пропонує нових товарів, вона зомбує. Щовечора пересічний українець сідає дивитися телевізор, щоб трохи відволіктися від рутини, а натомість отримує головний біль. Якщо подивитися ефір національних каналів, то 30–40 хвилин передачі обов’язково перериваються рекламою мало не на такий самий проміжок часу. Більш того, один і той самий ролик може повторюватися разів зо три. Та й принципової різниці між продукцією рекламних агентств не побачиш — вони усі як один гіпнотизують людей.
Сучасну людину не спіймаєш жодними гачками комерції. Хіба що МММ з її закликами брати участь у новій фінансовій піраміді досі могла когось «зачепити».
Цікава тенденція, що людей таки дістала реклама. Вона вже не потрібна нікому. Раніше як було? Заходиш у магазин, бачиш те, що показували по ТВ, і купуєш. А тепер? Набридло все, набридло! Купую те, що мені подобається, й на жодну рекламу уваги не звертаю.
До пояснення сучасного стану медіа-простору близький вислів одного із закордонних рекламістів: «Це більше не видається, як реклама, а нагадує війну, яку економіка веде проти людей». А кому потрібні ці воєнні дії? Ми навчилися вибирати за якістю, ціною, за смаком врешті-решт, а не за яскравою обгорткою. Мені реклама вже не потрібна, і користі від неї жодної. Хіба що хтось отримує задоволення від того, що тисячі людей дратуються від «розірваного» на шматки цікавого ефіру. Але ж рекламу не викоріниш, вона стала атрибутом медіа-простору.
На жаль, сучасній людині доводиться співіснувати з таким станом речей, бо без цього маркетингового ходу підприємці вже не бачать себе. Прикро, що у людях вони вбачають недалеку споживацьку біомасу. Але з цим ми здатні боротися: користуватися власною головою. Тоді реклама не завдасть шкоди, а зомбування нею стане безперспективною справою.