Представником уповноваженого Верховної Ради з питань захисту прав військовослужбовців при уповноваженому ВР з прав людини призначено Юрія Матвійка. Про це під час прес-конференції на тему «Актуальний стан забезпечення прав військовослужбовців в умовах особливого періоду в час проведення АТО» повідомила омбудсмен Валерія Лутковська.
— Згідно із законом уповноважений має здійснювати цивільний контроль за діяльністю військової організації, — сказала вона.
— Ймовірність оголошення чергової хвилі часткової мобілізації залежить від кількості громадян, яких приймуть найближчим часом на військову службу за контрактом, — зауважив у середу під час прес-конференції Юрій Матвійко.
За його словами, на сьогодні Міноборони активно працює над тим, щоб армія складалася із вмотивованих бійців. Основне, що для цього зроблено, — підвищено розмір грошового забезпечення. Як відомо, із січня його мінімальний розмір становить 7 тисяч гривень, тоді як середня зарплата загалом в Україні — 4,5 тисячі.
В кінці березня, за інформацією промовця, Генштаб має оприлюднити обгрунтоване рішення щодо сьомої черги часткової мобілізації.
— Кожен громадянин має пам’ятати про свій обов’язок — захищати Батьківщину, суверенітет та територіальну цілісність, про що йдеться в статті 65 Конституції. Проте він також має знати свої права, — наголосив представник уповноваженого. — Необізнаність щодо цього виявили під час призову. Приміром, багатьом лише згодом стало відомо про право на відстрочення або звільнення від призову. Ці питання регламентують закони «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Скажімо, якщо у військовозобов’язаного на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років, він має право на відстрочення. Лише за власним бажанням його можуть призвати на військову службу.
Часто на адресу уповноваженого ВР з прав людини надходять звернення з проханням звільнити з військової служби через те, що під час призову не було враховано нюансів сімейного стану. На запити уповноваженого ВР щодо таких звернень Міноборони відповіло: військовозобов’язаний під час призову виявив бажання нести службу, що підтверджено письмово. Подібні звернення можна задовольнити. Однак процес звільнення — процедура доволі тривала.
Окремо Юрій Матвійко зупинився на питаннях стосовно військовозобов’язаних, які за релігійними переконаннями не можуть виконувати військовий обов’язок. Упродовж 2014—2015 років чимало людей зверталися до уповноваженого за роз’ясненням тих чи тих питань. Генштаб надав відповідні вказівки військкоматам щодо тимчасового непризову таких осіб до врегулювання питання на законодавчому рівні.
Випадки неправомірного затримання військовозобов’язаних під час мобілізації, яких найбільше зафіксовано у Харківській, Тернопільській, Закарпатській областях, визнали і омбудсмен, і Міністерство оборони. За інформацією, яка надходила на запити уповноваженого, здійснювалися перевірки, винних осіб притягували до відповідальності. Результати проведеного на полігонах і у військових частинах моніторингу — це свідчення системних недоліків у роботі військкоматів. Приміром, результати перевірки
184-го навчального центру ЗСУ лише під час шостої черги мобілізації 1060 осіб повернуто у військкомати до зв’язків з порушенням законодавства. З-поміж них 400 — взагалі непридатні до служби за медичними показниками.
Звісно, якби подібні моніторинги проводило профільне відомство, то, очевидно, непорозумінь і прикрих ситуацій можна було б уникнути.