Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства з більшості показників посідає лідерські позиції серед 25 регіональних управлінь лісової галузі України.
Про роботу сумських лісівників та її результати напередодні професійного свята кореспондентові «УК» розповідає начальник управління Віктор ЧИГРИНЕЦЬ.
— Вікторе Петровичу, в чому родзинка і особливість Сумщини як лісового краю?
— У нас особливо вдало і навіть вишукано поєднуються мальовничі ландшафти, багата мисливська фауна,.jpg)
унікальна флора.
Лісистість становить 17,8%, що майже на 2% перевищує середньоукраїнський показник. Переважають сосна і дуб, на які припадає майже чотири п’ятих усіх насаджень. Багато беріз, ясенів, вільх, осик, лип, інших дерев.
До того ж сумські ліси особливо продуктивні: майже 90% насаджень мають І та ІІ класи бонітету, а їхній середній вік — 65 років. Запаси деревини — приблизно 110 мільйонів кубометрів.
Ліс має виняткове екологічне та рекреаційне значення, і його не випадково називають зеленими легенями планети. Щоб вона дихала на повні груди, ретельно оберігаємо і примножуємо наше спільне багатство.
Щороку відновлюємо більш як тисячу гектарів насаджень, їхній приріст за цей часовий проміжок сягає 1,2 мільйона кубометрів. Цим займаються колективи 12 лісогосподарських підприємств та 2 мисливських господарств. Загалом під нашою орудою 282 тисячі гектарів державного лісового фонду від Північного українського Полісся до Лівобережного лісостепу.
— Кажуть, що ліс починається з насінини. Де і як проростає сумське насіння?
— Насіння висіваємо в розсадники, які є в кожному підприємстві. Розсадники і теплиці оснащено системою крапельного зрошення, тож сіянці вирощують у контрольованому середовищі. Тобто так і народжується новий ліс.
Водночас вирощуємо і декоративний садивний матеріал, що має попит у населення. Тут лідери Краснопільський, Тростянецький та Роменський лісгоспи, які щороку вирощують понад 100 тисяч декоративних саджанців більш як 40 видів.
— До Сум і області часто приїздять колеги з інших регіонів України. Що саме їх цікавить і яким досвідом ділитеся?
— Маємо досвід, вартий уваги, стосовно використання лісосічних відходів як альтернативного палива. Перший котел Квм 0,82 «Крігер» встановили у 2005 році в Лебединському лісгоспі. Відтоді на підприємствах галузі всі виробничі, побутові та адміністративні приміщення опалюємо за допомогою котлів, що працюють на відходах лісопиляння.
Їх накопичуємо у сховищах загальним об’ємом 500 тонн. Окрім того, що в приміщеннях тепло, щомісяця заощаджуємо понад мільйон гривень.
На базі Свеського лісгоспу налагодили виробництво паливних гранул, які використовуємо для енергетичних потреб області.
Наведені приклади головним чином зацікавлюють колег, із якими завжди ділимося досвідом. Та й самі не оминаємо нагоди запозичити щось передове, цікаве, потрібне для роботи.
— Вісім років тому управління взялося будувати лісові дороги, що нині дає хороший економічний і соціальний ефекти. Які результати нового виду діяльності лісівників?
— За цей час прокладено майже 180 кілометрів доріг із твердим покриттям. Вони поліпшують доступ до лісів у разі пожежі, скорочують відстань під час транспортування продукції, що значно подовжує термін експлуатації техніки. А ще поліпшується соціальна інфраструктура територій: такі дороги сполучають віддалені населені пункти.
Скорочуючи лісові шляхи, свеські та краснопільські лісівники спорудили мости через річки: три у Свеському та один у Краснопільському лісгоспах. Кожен такий міст може витримати до 90 тонн вантажу.
Вартість прокладання кілометра дороги з твердим покриттям з урахуванням будівництва земляного полотна та гідравлічних споруд сягає 100 тисяч гривень, однак економічний ефект вищий у рази. Адже він, тобто кілометр, протягом року дає змогу заощаджувати майже 80 тисяч гривень.
— Відомо, що лісове господарство Сумщини має значний ресурсний потенціал. Будь ласка, деталізуйте його.
— За останні 5 років площа стиглих і перестійних насаджень збільшилася майже в півтора раза, відповідно зріс запас насаджень. Щороку середній приріст деревини на лісовому гектарі становить понад 4 кубометри, тобто за рік стволова маса деревини приростає більш як на мільйон кубометрів. При цьому заготовляємо трохи більш як 700 тисяч кубометрів деревини, використовуючи річний приріст лише на 60%. Для порівняння: у Європі цей показник становить 80%.
— А яка ситуація з переробкою деревини?
— П’яту частину загального обсягу заготовленої деревини переробляємо на власних підприємствах. Під час переробки застосовуємо сучасні технології та новітнє обладнання, що дає змогу випускати продукцію європейських та світових стандартів. Наприклад, паркетні індустріальні ламелі, вироблені нашим флагманом — Кролевецьким лісомисливським господарством, відомі в багатьох куточках світу.
Нині розширення виробничих переробних потужностей у пріоритеті діяльності. Для цього насамперед інвестуємо кошти в модернізацію виробництва.
Ось приклади за останні два роки: відкриття у Свеському лісгоспі пелетного виробництва, нижнього складу на базі сучасного перенавантажувача на гумовому ходу Caterpiller та модернізація обладнання грузчанського цеху переробки деревини Кролевецького лісомисливського господарства, встановлення сушильних камер у Шосткинському, Середино-Будському лісгоспах та Кролевецькому лісомисливському господарстві.
У Ромнах та Краснопіллі встановили пилорами Wood-Mizer, використовуємо сучасні автопоїзди МАЗ із причепами та гідроманіпуляторами під час транспортування деревини, переоснастили бензинові двигуни для споживання дизельного пального тощо.
Незабаром плануємо відкрити нові лінії у цехах переробки Шосткинського та Конотопського лісгоспів.
— Сумщина — один із шести регіонів України, де зберегли популяцію зубрів.
— Нині їх більш як 40 — головним чином у Конотопському і Кролевецькому районах. Лісівники всіляко турбуються про цих красенів, насамперед організовують годівлю. Для цього заготовляють сіно, солому, інші корми, які завжди є в годівницях.
— Колись Сумщина славилася шкільними лісництвами. Чи збереглися вони?
— Нині на базі підприємств діють 19 шкільних лісництв, роботою в яких охоплено майже тисячу школярів. Це наша майбутня зміна, наша надія.
Юні лісоводи створюють і доглядають за лісовими насадженнями, працюють у розсадниках, збирають лісове насіння, виготовляють і розвішують шпаківні, доглядають за мурашниками. А що вже казати про численні природоохоронні акції, конкурси, починання: представники Сумщини завжди серед найактивніших учасників.
Цього року у Всеукраїнському зльоті шкільних лісництв колектив «Совенятко» Роменського лісгоспу виборов перше місце, а «Паросток» Сумського лісгоспу став другим на всеукраїнському конкурсі.
— Ліси — це і духовна спадщина.
— Неодмінно. Поблизу села Великий Бобрик Краснопільського району в лісі маємо унікальний об’єкт — джерело води — ландшафтний заказник місцевого значення урочище Образ. Відомості про нього сягають другої половини ХVІІІ століття.
Понад десять років тому лісівники подарували йому друге життя, а цього року на узліссі спорудили каплицю, повністю відновивши історію Образу. Холодна вода очищає душу, змиває втому. Після відвідин криниці люди повертаються до буденних справ, дякуючи добрим душам і рукам, що відродили й підтримують цю красу.
А ще в нас є Туранівська криниця у Свеських лісах, Дубовицька — у Кролевецьких, інші неповторні місця, подаровані природою. До кожного дерева, куща, криниці, травини у нас господарське і шанобливе ставлення, бо це багатство не тільки наших предків і нинішнього покоління, а й дітей, онуків, правнуків.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОВІДКА «УК»
Протягом восьми місяців року:
♦ відтворено лісів на площі 1247 гектарів;
♦ посіяно 8,7 гектара лісових розсадників;
♦ заготовлено майже тонну насіння лісових порід;
♦ від усіх видів рубок заготовлено 465 тисяч кубометрів ліквідної деревини;
♦ реалізовано деревини та виробів з неї на 480 мільйонів гривень, що на 90 мільйонів більше порівняно з торішнім показником;
♦ від мисливської діяльності одержано 500 тисяч гривень;
♦ до бюджетів і державних цільових фондів перераховано 186 мільйонів гривень — на 50 мільйонів більше, ніж відповідний показник минулого року;
♦ у розвиток власного виробництва вкладено 51 мільйон гривень власних коштів;
♦ на підтримку Збройних сил України спрямовано 4 мільйони гривень;
♦ середньомісячна заробітна плата становить 8000 гривень, або на 2700 більше від відповідного торішнього показника.
ДОСЬЄ «УК»
Віктор ЧИГРИНЕЦЬ. Народився 1957 року в селі Підлісне Козелецького району Чернігівської області. Закінчив Українську сільськогосподарську академію (тепер Національний університет біоресурсів і природокористування України). Трудову діяльність розпочав у 1979 році помічником лісничого Пакульського лісництва Чернігівського лісгоспу. Потім працював на різних посадах у системі лісового господарства. Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства очолює з 2001 року.
Заслужений працівник сільського господарства України. Кандидат сільськогосподарських наук.
Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів.