Упродовж останніх років обласне управління лісового та мисливського господарства справедливо вважають одним із лідерів енергозбереження та економії паливно-мастильних матеріалів не тільки на Сумщині, а й у всій Україні.
Про практичне втілення енергетичної програми кореспонденту «УК» розповідає начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор ЧИГРИНЕЦЬ.
— Вікторе Петровичу, наскільки відомо, котельні лісогосподарських підприємств області вже не перший рік використовують альтернативні види палива — відходи лісопиляння. Пригадайте, коли саме і за яких обставин розпочалася ця робота?
— Так, сповна використовувати паливні резерви нам, як кажуть, сам Бог велів. Адже ліс — то не просто дерева і сировина, а й значні відходи під час їхньої переробки. І якщо раніше їх вивозили як непотріб, то тепер кожен такий кілограм на особливому рахунку.
Усього у нас 36 котелень, які працюють на відходах лісопиляння. Вони щорічно виробляють понад 30,5 тисячі гігакалорій теплової енергії і використовують 5568 тонн умовного палива — це еквівалент 4,8 мільйона кубічних метрів природного газу. Помножте на нинішню ціну блакитного палива і отримаєте не просто круглу, а ідеально круглу суму — понад мільйон гривень.
І якщо багато хто лише тепер кинувся шукати заміну газу, то лісівники вже майже десять років тому почали, образно кажучи, топтати альтернативну стежку.
Першовідкривачем став Лебединський лісгосп. Вочевидь, спрацювала народна мудрість, що лихо не без добра. У 2006-му, коли тільки почали говорити про використання твердопаливних котлів, тут відправили на «заслужений відпочинок» старенький Е-1/9 і почали шукати заміну.
Зваживши всі «за» і «проти», зупинилися на вітчизняному водогрійному котлі КВм (а) 0,82 «Крігер» житомирського виробництва. Стільки часу минуло, а ніхто жодного разу не пошкодував. Бо вполювали не одного, а кількох зайців.
По-перше, всі відходи лісопиляння пішли в енергетичні доходи. А за опалювальний сезон це майже 2 тисячі кубометрів, які сповна замінили щомісячні 20—25 тисяч кубометрів природного газу. Тепер лісгосп платить лише за електроенергію, яку споживає «Крігер».
По-друге, котел сповна забезпечує теплом різні приміщення загальною площею 24 тисячі квадратних метрів: центральну садибу лісгоспу, цех переробки деревини, бокси автомобільного гаража і пожежного депо, склади, ремонтні майстерні автотранспортного парку тощо. Тобто про якийсь тепловий дискомфорт не те що говорити, а й навіть думати не випадає.
По-третє, котел максимально простий і зручний в експлуатації. Його обслуговують 4 оператори, умовам праці яких можуть позаздрити навіть офісні працівники: обладнано комфортабельну кімнату відпочинку з душовою і всіма необхідними побутовими зручностями, завдяки надійній екологічній складовій повітря в приміщенні максимально свіже і чисте — без найменшої загазованості. Це суттєво для здоров’я наших працівників.
І по-четверте: реконструкція обійшлася тоді майже в 350 тисяч гривень, які не тільки повернулися впродовж першого опалювального сезону, а й принесли додаткові прибутки. А в наступні зими вже мали змогу заощаджувати доволі значущі суми.
— Вочевидь, лебединський приклад надихнув інші колективи.
— Саме так. З часом такі самі комплекси встановили в котельнях Сумського, Шосткинського, Краснопільського, Конотопського, Свеського, Середино-Будського лісгоспів та Кролевецького лісомисливського господарства. Щоправда, котли інших моделей, але вони також працюють на відходах.
Суттєва й виробнича зручність і вигода. Приміром, у Кролевецькому лісомисливському господарстві майже три роки функціонує сучасний енергозберігаючий котел. Завдяки йому в паркетному цеху час сушки деревини скоротився до 10 днів, а раніше він тривав 15. А ще в котельній цеху кролевчани встановили теплообмінник, тож гарячою водою вони завжди забезпечені.
Поки що немає аналогів котлу КВ-0,25 БТ, який у жовтні минулого року встановили в Зноб-Новгородському лісництві Середино-Будського лісгоспу. Він опалює 1070 квадратних метрів приміщень, щорічно заощаджуючи 54 тисячі гривень. Таким чином упродовж трьох років витрачені кошти повністю окупляться.
— В енергозбереженні велике значення має переобладнання автотранспорту, насамперед ЗІЛів-131, з бензинових на дизельні двигуни, а також використання під час вивезення деревини автомобілів з причепами та гідроманіпуляторами. Наскільки ефективний цей напрям роботи?
— Відповідну програму розпочали втілювати позаторік. Тоді перевели 70 автомобілів з рідкого палива на газ, минулого року 67 ЗІЛів — з бензину на газ та 27 — на дизельне пальне.
Нинішнього року повністю завершили роботу. Завдяки цьому отримали змогу щороку заощаджувати понад 1,5 мільйона гривень.
Недавно на лізингових умовах придбали дев’ять автомобілів МАЗ 6303А8-326. Це високопродуктивні, економічні дизелі, які за рейс транспортують 30—40 кубометрів лісоматеріалів і замінюють чотири традиційних ЗІЛи-131.
Чималі кошти заощаджуємо завдяки використанню великотоннажних автомобілів, оснащених гідроманіпуляторами. Нині маємо 18 таких автопоїздів на базі КрАЗів.
— Вікторе Петровичу, економія державних коштів має позитивно позначатися насамперед на фінансовому становищі підприємств, заробітній платі, соціальному захистові працівників…
— А також на бюджетних та інших платежах. Заощаджені енергетичні гривні прямо пропорційно зміцнюють бюджети різних рівнів. А кожна копійка, перерахована в бюджет, це вчасно виплачена зарплата лікарям, освітянам, іншим працівникам. Це — соціальні гарантії незахищеним верствам населення.
Ми чітко усвідомлюємо власну фінансову відповідальність перед місцевою громадою, тож упродовж першого півріччя поточного року перерахували у зведений бюджет і державні цільові фонди понад 55 мільйонів гривень податків, зборів та обов’язкових платежів, що майже на 10 мільйонів більше за відповідний минулорічний показник. Для більшості місцевих громад лісогосподарські підприємства з повним правом вважають бюджетоутворювальними.
Більш ніж п’яту частину бюджетів Ямпільського та Середино-Будського районів області становлять податки, сплачені відповідно Свеським та Середино-Будським лісгоспами. Понад 12% — платежі Охтирського лісгоспу та Кролевецького лісомисливського господарства, майже 10% — Лебединського та Конотопського лісгоспів.
Усього впродовж першого півріччя лісогосподарські підприємства управління перерахували місцевим бюджетами понад 12 мільйонів гривень, що на 2 мільйона більше від показника першого півріччя 2013-го.
Окрім того, до обласного бюджету перерахували 8,5 мільйона гривень як плату за спеціальне використання лісових ресурсів. Це на 4,6 мільйона більше за відповідний минулорічний показник.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Віктор ЧИГРИНЕЦЬ. Народився 1957 року на Чернігівщині. У 1979-му закінчив Українську сільгоспакадемію (нині Національний університет біоресурсів і природокористування). Того ж року розпочав трудову діяльність помічником лісничого Пакульського лісництва Чернігівського лісгоспу.
Із 2001-го очолює Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства.
Кавалер орденів «За заслуги» ІІІ і II ступенів. Заслужений працівник сільського господарства України. Кандидат сільськогосподарських наук. Депутат Сумської обласної ради.