Ця ошатна споруда у селі Сад, що під Сумами, добре знайома десяткам тисяч аграріїв не лише Сумщини, а й багатьох інших областей України.
Саме тут розташований Інститут сільського господарства Північного Сходу НААНУ — одна з потужних аграрних наукових установ, яка впродовж останніх років веде широку роботу в рослинництві, тваринництві, маркетингу, багатьох інших сегментах галузі.
Про це кореспондентові «УК» розповів її директор Віктор КАБАНЕЦЬ.
— Вікторе Михайловичу, насамперед, будь ласка, кілька слів про колектив інституту.
— Сьогодні у штаті 64 працівники, з яких 25 науковців. Серед них — три доктори, 13 кандидатів наук, 5 аспірантів. Кожен напрям, а це, перш за все, рослинництво, землеробство, тваринництво, маркетинг, інноваційний провайдинг, — ведуть і курують досвідчені фахівці, з якими поруч молоді вихованці.
У нашому полі зору надзвичайно широке коло питань: від розробки і запровадження новітніх технологій вирощування озимої пшениці, сої, селекції нових сортів гречки різного морфотипу, соняшнику кондитерського напряму, реалізації регіональних програм до організації демонстраційних полігонів, виставок-ярмарків тощо.
— Розкажіть про головні результати і напрацювання сумських науковців.
— Останніми роками Сумщина значно розширила й активізувала власний потенціал як зернова область. Якщо раніше валовий збір збіжжя в межах двох мільйонів тонн вважали рекордним, то нині хлібороби виходять на чотиримільйонний показник. І це не межа.
У цьому результаті — незаперечний вклад наших науковців, які, починаючи від демонстраційних полігонів і закінчуючи щоденними консультаціями та практичною допомогою, нарощують віддачу кожного слобожанського гектара.
Вченими інституту вперше у світовій практиці створено та районовано високопродуктивні сорти гречки детермінантного морфотипу. У Державному реєстрі сортів, придатних для поширення в Україні, сім саме цієї культури — Сумчанка, Крупинка, Іванна, Слобожанка, Ювілейна-100, Ярославна, Селяночка; багаторічні злакові трави: вівсяниця лучна — Венера, Росинка, вівсяниця очеретяна — Садівничанка; соняшник — Фаренгейт, Сяйво; амарант — Садівський.
Гречані сорти мають високий потенціал урожайності, чудові технологічні якості, вони стійкі до вилягання і осипання, займають більш як 70 відсотків посівних площ цієї культури в області та понад 40 — в Україні. Сумчанку та Крупинку занесено до Державного реєстру селекційних досягнень кількох держав.
За роки випробування на сортодільницях Сумської та Чернігівської областей їхня врожайність становила від 23 до 28 центнерів на круг.
У стаціонарних дослідах розробляємо раціональні схеми сівозмін для північно-східного лісостепу, енергозберігаючі різноглибинні системи основного обробітку ґрунту в сівозмінах та встановлюємо параметри максимального насичення сівозмін кукурудзою на зерно та соняшником, який на Сумщині займає майже 20 відсотків посівних площ.
— А як щодо співпраці з іншими науково-дослідними установами?
— У співавторстві вивели сумський внутрішньопорідний тип української чорно-рябої молочної породи та українську буру молочну породу великої рогатої худоби з високими показниками продуктивності та якості молока.
Для господарств різних типорозмірів Сумського регіону розробили систему виробництва високоякісної свинини на гібридній основі, що поєднує роботу племінних і товарних господарств з широким використанням методів чистопородного розведення, схрещування, гібридизації.
Уклали понад 20 ліцензійних угод із сільгосппідприємствами 14 областей України на використання сортів нашого інституту.
Іншими словами, наша установа — помічник, консультант, орієнтир і точний барометр для аграріїв потужного регіону України.
— На яких напрямах співпрацюєте із сумськими аграріями?
— Як мовиться, сам Бог велів, аби найтісніші контакти були саме із ними.
Останнім часом спільно з фахівцями департаменту агропромислового розвитку ОДА вивчали пріоритетні напрями наукового забезпечення АПВ, брали участь у розробленні та реалізації Регіональної програми науково-технічного та науково-інноваційного розвитку, інших документів.
Аграріям області щороку надаємо кілька тисяч консультацій, допомагаємо підвищувати кваліфікацію керівникам та спеціалістам. Через постійно діючі тренінги з наукового забезпечення агропромислового виробництва, короткотермінові курси проведено навчання з підвищення кваліфікації керівників і фахівців агропромислових формувань, фермерських та особистих господарств серед населення сільських місцевостей.
На базі інституту проводять круглі столи та семінари, науковці регулярно апробують результати своїх досліджень на міжнародному рівні.
— Наскільки міцна матеріально-технічна база і чи відповідає вона сьогоднішнім потребам установи?
— Не можу сказати, що маємо виключно все, потрібне для роботи. Але основне є: комп’ютери, лабораторне обладнання, устаткування тощо.
Працюють спеціалізовані лабораторії — з агрохімічних досліджень, агрометеорологічних прогнозів, визначення якості насіння тощо. Щойно ввели в дію ще одну — біотехнологічну — для створення добазового вихідного матеріалу картоплі.
Тісно співпрацюємо з колегами багатьох галузевих науково-дослідних інститутів, центрів, дослідних станцій не тільки Сумщини, а й України. За потреби маємо від них необхідну підтримку.
Наприклад, у Сумському національному аграрному університеті, Інституті луб’яних культур НААН, Інституті прикладної фізики НАН є унікальне обладнання, якого немає в нас — тож користуємося ним.
— З-поміж сьогоднішніх проблемних питань яке найскладніше?
— Брак молодих кадрів, які могли б з роками замінити нинішнє покоління досвідчених науковців.
Якось виходить так, що ми готуємо такий резерв, однак він не тримається колективу — перспективних спеціалістів швидко і залюбки забирають іноземні компанії, фірми тощо, де заробітні плати вищі за наші. На жаль, протидіяти цьому процесові не в змозі з однієї причини: соціальна захищеність наукових працівників і насамперед молодих — мінімальна.
З одного боку, добре, що наші вихованці роблять кар’єру, як мовиться, ростуть, але ж хто розвиватиме вітчизняну аграрну науку через 10 — 20 років? Адже доходить до того, що проблематично знайти гідного кандидата для навчання в аспірантурі.
Так, наша установа успішно заробляє кошти самостійною працею, але йдеться не про це, а про державну підтримку насамперед молодих науковців, які на перших порах самостійної праці лишаються наодинці з багатьма питаннями, в тому числі зарплати, житла тощо.
І це проблема не тільки нашого інституту, а всіх подібних установ України. Від неї не можна відмахуватися, бо все одно доведеться розв’язувати. І що швидше, то краще.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ "УК"
Віктор КАБАНЕЦЬ. Народився 1963 року в с. Тімірязівка Сумського району Сумської області. Закінчив Сумський філіал Харківського сільгоспінституту ім. В.В. Докучаєва за спеціальністю «вчений агроном».
Працював науковим співробітником, доцентом кафедри, проректором з наукової роботи, директором Інституту післядипломної освіти та дорадництва Сумського національного аграрного університету.
З 2008 року заступник директора, директор Інституту луб’яних культур Національної академії аграрних наук. У 2012-му очолив Інститут сільського господарства Північного Сходу НААНУ.
Нагороджений Грамотою Верховної Ради України. Кандидат сільськогосподарських наук. Доцент.
ДОВІДКА "УК"
Інститут сільського господарства — одна з перших сільськогосподарських науково-дослідних установ північного сходу України. Відлік свого існування бере з 1905 року, коли при Сумському сільськогосподарському училищі для обслуговування аграрного сектору Харківської губернії організували дослідну станцію. Через п’ять років на її базі створили Сумську сільськогосподарську дослідну станцію Харківського губернського земства.
У 1956-му реорганізовано в Сумську обласну державну сільськогосподарську дослідну станцію.
Наприкінці 1990-х створено Центр наукового забезпечення агропромислового виробництва Сумської області.
У 2001 році станцію реорганізовано в Сумський інститут агропромислового виробництва, а в 2011-му на його базі створено регіональну науково-дослідну установу — Інститут сільського господарства Північного Сходу НААНУ.
До мережі інституту входять вісім юридично самостійних дослідних господарств у чотирьох областях України — Сумській, Харківській, Полтавській та Чернігівській.
22 липня 2015 року під час Дня поля демонстраційний полігон інституту визнано «найбільш протяжним» і занесено до Книги рекордів України з врученням відповідного сертифіката.
Тоді демонстрували 224 сорти озимих і ярих зернових культур, 63 — зернобобових, 28 — круп’яних культур, 11 — льону, 96 гібридів кукурудзи, 56 — соняшнику.