Начальник ГУ МВСУ
в Харківській області полковник міліції
Віктор КОЗИЦЬКИЙ
Гарантування безпеки людей, захист прав і свобод особистості, протидія таким негативним соціальним явищам, як корупція, наркоманія, модернізація відомства для перетворення його на правоохоронну інституцію європейського зразка — такі пріоритетні завдання стоять нині перед українською міліцією, яка відзначає своє професійне свято 20 грудня. З якими результатами зустрічають його правоохоронці Слобожанщини, власному кореспондентові газети розповідає начальник ГУ МВСУ в Харківській області полковник міліції Віктор КОЗИЦЬКИЙ.
Динаміку злочинності стабілізовано
— Вікторе Івановичу, рік добігає кінця. Як ви оцінюєте криміногенну ситуацію в області, чи вдалося її поліпшити порівняно з торішніми показниками і який вигляд, згідно з ними, міліція Харківщини має на тлі інших регіонів?
— Нинішній рік, що вже завершується, був якщо не напруженим, то досить насиченим різними подіями, зокрема й спортивними футбольними та політичними.
Що ж стосується безпосередньо криміногенної ситуації, то нині в Харківській області зареєстровано майже 100 злочинів на 10 тисяч населення. Це непоганий показник, оскільки він за цими параметрами значно нижчий, ніж у таких великих регіонах, як Одеська, Дніпропетровська, Запорізька та Київська області, а також місто Київ і АР Крим, з якими нас завжди порівнюють.
Що ж стосується динаміки злочинності, то на кінець минулого року вона становила 26% зі знаком плюс. У січні цього було також плюс 25%, а вже в листопаді вийшли на мінус 3% порівняно з аналогічним періодом 2011 року. Так, у нас фактично відбулася стабілізація в динаміці злочинності, й ми стабільні на рівні України.
Безумовно, дуже велике навантаження на міліцію в нашій області було під час проведення в Харкові Єврочемпіонату з футболу. Адже місто відвідало понад 400 тисяч гостей, які, окрім спортивних заходів на стадіоні «Металіст», брали участь у різноманітних шоу на вулицях Харкова. Якщо, наприклад, першого дня футбольного Євро в колоні голландців, що рухалася пішки до стадіону, було майже 10 тисяч уболівальників, то останнього дня така колона складалася вже майже з 25 тисяч осіб. У ній перебували вже всі фанати, незалежно від того, хто за кого вболівав: ішли разом і не створювали напруги.
Головним завданням міліції було гарантування безпеки всіх гостей. Тож під час кожного інструктажу я ставив завдання нашим працівникам, щоб вони самі не стали причиною будь-якого конфлікту з уболівальниками. Тому до надмірної веселості гостей Харкова та розпивання ними спиртних напоїв міліція ставилася лояльно, і така сама лояльність була у відповідь від усіх тих, із ким спілкувалися під час несення служби. Це й дало змогу створити загальну дружню та приязну атмосферу, яка панувала в Харкові під час проведення Єврочемпіонату з футболу. Можливо, ви бачили (це, до слова, є й на фотографіях), як харківських міліціонерів уболівальники Євро-2012 на знак вдячності носили на плечах.
Ще однією з відповідальних подій, де нашій міліції довелося попрацювати дуже активно, стали вибори до Верховної Ради України. Лише у Харкові тоді проводили майже 400 тисяч передвиборчих масових заходів, у яких взяли участь приблизно 4 мільйони людей. І тоді, і в день проведення виборів нам вдалося забезпечити належний порядок у місті та області, зокрема й на 1593 виборчих дільницях.
Аналізуючи роботу служб та підрозділів міліції області за 11 місяців, які висновки можете зробити щодо розкриття резонансних злочинів?
— Я неодноразово говорив, відповідаючи на це та інші подібні запитання, що резонанс — поняття, яке залежить від того, хто і як його оцінює. Якщо, наприклад, вкрадуть речі у вашій квартирі, це буде для вас резонанс? Безперечно.
До злочинів, які викликали найбільший громадський резонанс в області протягом останніх місяців, слід зарахувати безпрецедентні вбивства бізнесмена на вулиці Данилевського та сім’ї судді Фрунзенського райсуду Володимира Трофимова, що буквально шокували своєю кривавою жорстокістю. Поки що не можу похвалитися тим, що їх розкрито, але можу запевнити, що активна робота не зупиняється ні на хвилину. Більше повідомити не можу, спираючись на таємницю слідства. Скажу лише, що процес розкриття таких злочинів тривалий. Принаймні так засвідчує практика. Адже убивці діяли не спонтанно, як, наприклад, в Одесі, де хтось сп’яну вихопив пістолет і всі це бачили й навіть зафільмували камери спостереження. До злочинів, скоєних у Харкові, злочинці готувалися ретельно, щоб не залишити слідів. Але в наших працівників вистачить професіоналізму, щоб їх викрити і вони понесли заслужене покарання.
Головне у спілкуванні з населенням — толерантність. Фото ВЗГ ГУМВСУ в Харківській області
Превентивні дії ефективніші
— Дедалі більше заполонює міста України наркоманія. Особливо це стосується мегаполісів. Харків — правило чи виняток?
— Працюючи у цьому напрямку, ми насамперед зосередили зусилля на виявленні важких і особливо тяжких злочинів. У зв’язку з цим я заборонив підлеглим підміняти поняття боротьби зі злочинністю поняттям вилучення дрібної кількості наркотиків. Можна було б дати команду й понавилучати по 5 грамів зілля у наркоманів та відрапортувати, що ми успішно боремося із цим видом злочинності. Але ми від цього відійшли.
Вдалося добитися зниження кількості злочинів зі зберігання, саме зберігання, а не вживання наркотиків. Таких злочинів стало на 300 менше. Ми вилучили на 150 кг наркотиків більше, ніж торік. Також ми виявили 19 каналів надходження наркотиків в Україну та 243 наркозбувачі.
Армію наркоманів, на жаль, активно поповнюють підлітки, що призводить до зростання підліткової злочинності. І передумовою боротьби з цим явищем мають бути превентивні дії правоохоронців. Наскільки вони масштабні й ефективні на Слобожанщині?
— Про ефективність профілактичної роботи найпереконливіше скажуть цифри: серед неповнолітніх спостерігається зниження злочинності в цьому році на 11%, а всеукраїнський показник — 6%. І що також важливо, зменшилася кількість злочинів щодо самих дітей. Торік, наприклад, зафіксовано постраждалих 626, а цього року — 530. Тож цілком зрозуміло, що самими каральними заходами, без відповідної попереджувальної, виховної роботи, без взаємодії з громадськими організаціями і батьками нам би навряд чи вдалося переломити криву підліткової злочинності й спрямувати її вістря донизу.
За постановою — до суду
— Останнє запитання стосується роботи правоохоронців Харківщини за новим Кримінальним процесуальним кодексом. Розкажіть, будь ласка, чи надав він якісь нові повноваження міліції?
— Як будь-яка нова справа, робота в умовах нового КПК поки що має певні труднощі й вимагає часу для вироблення оптимальних механізмів. Відразу хотів би підкреслити, що новий КПК не розширює повноважень міліції. Норми нового КПК чітко визначають повноваження міліції та інших учасників кримінального процесу.
Передусім новий КПК — це крок до будівництва в Україні правової держави та реформування всієї правоохоронної системи. Норми КПК спрямовані не на розширення повноважень правоохоронних органів, а на захист прав громадян, вони створюють можливості для рівності сторін, розширюють права захисту (адвоката). Наприклад, якщо раніше слідчий самостійно виписував повістку на допит, то тепер — за постановою суду.
Нове законодавство встановлює чіткі терміни розслідування кримінальних правопорушень і утримування підозрюваного під вартою, надає можливості для застосування альтернативних, більш гуманних, запобіжних заходів — таких, як домашній арешт. Водночас встановлено додаткові ступені контролю щодо захисту прав громадян. Зокрема дії співробітників міліції контролюють органи прокуратури та суду, що дає змогу гарантувати захист прав громадян.
ДОСЬЄ«УК»
Віктор КОЗИЦЬКИЙ. Народився 30 липня 1963 року в с. Половинне Краснозерського району Новосибірської області. Закінчив Томський державний університет та Національну академію внутрішніх справ України.
Службу в органах внутрішніх справ розпочав у грудні 1984 року.
У 2003 році очолив міліцію громадської безпеки Макіївського міського управління УМВС України в Донецькій області. Пізніше працював на різних посадах в структурах МВС України.
Із жовтня 2011 року очолює Головне управління МВС України в Харківській області.
Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»