Нині за ринкової економіки чи не кожному відома поширена формула успіху: потрібні ідеї, лідери, здатні їх реалізувати, і кошти. Та все починається із задуму. Цікаво: чи в змозі учні професійно-технічних училищ, яким по 16—19 років, розробляти і впроваджувати підприємницькі ідеї? Такого соціологічного опитування не траплялося, та однозначно державі дуже потрібні люди, здатні започаткувати і розвивати власну справу. Надто важливо і самій людині вміти продукувати ідеї, які рухатимуть у житті.
Вінницька громадська організація «Освітній простір 2.0» за підтримки обласного бюджету здійснила проєкт «Фактор успіху: розвиток підприємницьких компетенцій в учнів ПТНЗ». Що він показав? Про це «Урядовий кур’єр» розмовляє з керівником проєкту Вікторією ТУРЧАК.
— Пані Вікторіє, як виник задум провести конкурс бізнес-ідей серед учнів училищ?
— Коли торік ми повернулися з міжнародного проєкту, організованого фондом Європейської комісії, нам треба було провести тренінг з розвитку підприємницьких навичок. Ми зробили пробний формат і побачили неабияку зацікавленість учнів та адміністрацій училищ. Тому взяли участь в обласному конкурсі програм, розроблених інститутами громадянського суспільства, на реалізацію яких надають фінансову підтримку коштом обласного бюджету. Наш проєкт одержав підтримку, оскільки його спрямовано на розв’язання двох проблем. Одна та, що молодь вирушає на заробітки за кордон (дуже велика міграція робочої сили, молодих фахівців), а ми хотіли показати, що є можливості працевлаштуватися в Україні, зокрема, започаткувати власну справу.
Друга проблема — дисбаланс на ринку праці: більше затребувані робітничі професії, а молодь зацікавлена у здобутті вищої освіти. Треба підтримувати професійно-технічну освіту, популяризувати її.
— У назві проєкту є слова «розвиток підприємницьких компетенцій». Чи всі однаково розуміють, про що йдеться?
— У нас це сприймають як бізнес. А насправді, це коли людина може брати на себе відповідальність, генерувати ідеї, впроваджувати їх у життя, прораховувати ризики тощо. І це може стосуватися не лише власної справи, а й домогосподарства. Навіть на робочому місці можна генерувати і впроваджувати ідеї. У ЄС розвиток підприємницької компетенції розуміють ширше, ніж у нас. Ми вирішили надати учнівській молоді можливість спробувати себе.
— Чи багатьох зацікавили?
— Відгукнулися 48 учнів із чотирьох професійних навчальних закладів Вінниці. Було сформовано вісім команд. Для кожної провели тренінги: що таке бізнес-модель, як її формувати, які складові, як презентувати ідею. Дуже добре, що небайдужі підприємці міста охоче погодилися стати менторами, себто тими, хто супроводжує розроблення бізнес-моделі, практичними порадами спрямовує учнів, заохочує напрацювати підприємницьке мислення.
— Чи змінилося під час спілкування уявлення учнів про підприємців?
— Чимало учнів думали, що підприємець — це людина, яка сидить в офісі в якомусь хмарочосі і звідти керує. Було таке уявлення. Та під час спілкування з підприємцями, яких ми запрошували, міф розвіявся.
Наприклад, один підприємець розповів учням, як перестати боятися й почати діяти. Вони побачили, що підприємець — звичайна активна людина, яка робить те, що подобається, і сама веде свою справу, а не виконує чиїсь вказівки.
У межах проєкту ми зняли відеоролик з історіями успіху людей різних професій, які свого часу закінчили ПТУ. Тепер вони або працюють робітниками, роботу яких цінують, або мають власну справу, а дехто створив потужне промислове підприємство. Ми презентували ролик учасникам конкурсу і показали, що людина, яка обрала професію до вподоби і робить свою справу, може розвиватися навіть у межах робітничої професії.
— Хто оцінював напрацювання учнів?
— Завершальна частина конкурсу відбулася нещодавно в обласному молодіжному центрі «Квадрат». Оцінювати ідеї учасників ми запросили підприємців з великим досвідом. Зокрема, дякуємо керівникові відомого у Вінниці підприємства «Промавтоматика» Михайлові Ганчуку, який свого часу навчався в ПТУ, засновниці поліграфічного підприємства «Ідеї успіху» Вікторії Гурській, співвласникові ІТ-компанії Русланові Бурлаченку, директорові спортивного комплексу Сергієві Бабаєву, керівникові розважального центру Олександрові Гаврилюку. До складу журі входив представник департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації, а інформаційний супровід проєкту здійснює департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації.
Серед критеріїв оцінки бізнес-ідеї — реалістичність, новизна та привабливість для споживачів, брендинг, оригінальність і креативність презентації тощо.
Кожна команда творчо представила власну ідею. Зрозуміло, що вони всі хвилювалися, були моменти, що губилися, але було цікаво, бо вони пропустили все через себе. Певні власні ідеї учні вже можуть реалізовувати. Це реалістичні й ті, які не потребують значних капіталовкладень. Однак і тут потрібна підтримка, бо ще не в усьому їм вистачає впевненості.
— Назвіть найкращі ідеї.
— Перше місце розділили команда ДПТНЗ «Вінницьке вище професійне училище сфери послуг» з ідеєю «Кав’ярня-автобус Coffee wheels» та команда Вінницького міжрегіонального вищого професійного училища з ідеєю «Сервісний центр Innovation service centre».
Ми бачили, як перша команда цілеспрямовано розробляє, працює з ментором, горить ідеєю. А вона у них справді класна. Однак потребує певних капіталовкладень, тому вони хочуть подавати її на міжнародний конкурс, щоб отримати фінансування. Уявімо лондонський двоповерховий автобус, в якому можна випити кави, попрацювати в коворкінгу, насолодитися лондонською атмосферою. Вони вже й місце обрали, де автобус можна встановити. Хочуть просувати цю ідею.
А хлопці, які також посіли перше місце, вміють ремонтувати комп’ютери, телефони тощо. Ми думали, що не дійдуть до фіналу, а вони в останній момент перемогли. Ремонтом уже займаються і навіть розробили власний рекламний буклет і роздали членам журі.
Друге місце посіла команда Вінницького міжрегіонального вищого професійного училища з ідеєю «Флористична кав’ярня Kvitka Schastia». Тут дівчата поєднали квіти і каву. У них виставкова зала з квітами у вазонах та композиції на продаж, а в ній кав’ярня.
А третє місце в команди Вищого професійного училища №7, що подала ідею інклюзивного кафе «Без обмежень». У цьому задумі велика соціальна складова: в такому кафе люди з інвалідністю зможуть відвідувати різні заходи, наприклад літературні вечори, де зможуть соціалізуватися і почуватися комфортно. Вони зможуть брати участь у майстер-класах, допомагати готувати їжу. А підприємницька складова ідеї — продаж випічки та напоїв.
Є ідеї, які не перемогли, але реалістичні. Наприклад, команда дівчат запропонувала туристські подорожі Вінниччиною. Вона навіть маршрут розробила. У цій команді одна з дівчат родом з Літинського району, тож на базі її села запропонували маршрут, щоб у її батьківському домі можна було зупинитися, порибалити, в ліс піти. Це практична ідея.
Інша команда запропонувала кафе «Бургер» на базі свого училища для своїх учнів. Сюди не треба великих коштів, і адміністрація училища готова її підтримати.
— Чи допоможуть підприємці реалізувати вдалі бізнес-ідеї?
— Ми не ставили за мету зробити такий конкурс, де команди могли б знайти фінансування. Мета була та, щоб вони розробили потенційно робочу бізнес-модель, їх зацікавити. Якщо вони відгукнулися і побачили себе в цьому, то, гадаю, не зупиняться, а рухатимуться далі.
Підприємці допомогли їм практичними порадами, спілкуванням, а також надали призи. Наприклад, за перше місце — сертифікат на тисячу гривень, солодкий дарунок та абонемент на заняття у спортивному комплексі. Усі команди-учасники отримали сертифікати і різні подарунки. І вони були щасливими, коли здобули першу перемогу, бо багато з них не вірили, що все вийде.
— В області чимало закладів професійно-технічної освіти. Чому вашою пропозицією зацікавилися лише чотири?
— Інші не захотіли, хоч умови були однаковими для всіх. Наші партнери — департамент освіти і науки облдержадміністрації допомогли нам розповсюдити інформацію про участь в проєкті серед училищ. Можливо, не всі до кінця вірять, що учні спроможні на більше, ніж просто працювати руками. Важливо повірити в учнів, дати їм змогу проявити себе, і тоді результат вражатиме.
— ПТУ дають робітничу професію. Може, подумали: ми навчаємо, то чого ще щось вигадувати?
— Але важливо побачити, як можна реалізувати себе у цій професії. Побачити ширше, що професія дає змогу працювати не лише на когось, а й на себе, розвинути навички і вміння, додати підприємливість.
Під час представлення ідей учасники дуже хвилювалися. Ми їм сказали: ви вже перемогли себе, адже вийшли і не побоялися зробити цей крок. Проєкт ми назвали «Фактор успіху…» тому, що бачимо формулу цього успіху: робітнича професія плюс підприємницькі навички дорівнює успіху.
— Надалі розвиватимете його?
— Хочемо розвивати, шукати міжнародні фонди, які могли б надати більше фінансування проєкту. Бачимо, що він затребуваний, є з ким працювати й училища зацікавлені. Вони побачили своїх учнів з іншого боку.
Олег ЧЕБАН,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Вікторія ТУРЧАК. Народилася у 1982 році у Вінниці. Закінчила Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ за спеціальністю менеджмент організацій. Кандидат економічних наук. Десять років працювала викладачем. Співзасновниця ГО «Освітній простір 2.0».