Публікації в «Урядовому кур’єрі» про проблеми та зміни в системі державної служби крові («Головні критерії — безпека, якість і доступність», 22 серпня 2018 р., «Чому варто стати донором», 26 січня 2019 р.) спричинили неабиякий резонанс. У своїх повідомленнях читачі наголошують на необхідності докорінних реформ в організації системи заготівлі й переливання крові, зокрема оптимізації самих центрів крові та запровадження ефективного управління наявними запасами її компонентів, ліцензування, врегулювання державно-приватного партнерства, а також взаємодії держави і громадського сектору в питаннях донорства. Про те, як cлужба крові на Черкащині переживає реорганізацію, завдяки якій передбачають збільшення обсягів заготівлі всіх її компонентів та підвищення їхньої якості, йтиметься в цій публікації.

Взаємодію напрацьовують на практиці

З торішньої осені в Черкасах запрацював обласний центр служби крові «Черкаси-плазма». Паралельно з ним надає послуги й комунальне підприємство. Нині на обох підприємствах відбуваються зміни, які й мають сприяти злагодженій роботі всієї служби. Сумчани взялися інвестувати 3 мільйони доларів США в повну реконструкцію комунального закладу «Черкаська обласна станція переливання крові». Зокрема встановити високотехнологічне устаткування для заготівлі компонентів крові на всіх етапах згідно з європейськими стандартами якості; сприяти економії обласного бюджету за рахунок інвестицій; у повному обсязі забезпечити область компонентами крові; реалізовувати компоненти крові Черкаській обласній станції переливання крові за собівартістю; забезпечити збереження трудового колективу та гарантувати гідні умови праці.

Як розповіла директор ТОВ «Черкаський обласний центр служби крові «Черкаси-плазма» Наталія Трофименко, триває ліцензування підприємства. Паралельно відбувається реконструкція приміщення станції переливання крові. Після завершення будівельно-монтажних робіт, налагодження нового обладнання планують розмістити тут майже 120 працівників. Завдання, які поставила перед собою оновлена служба, амбітні. Вони стосуються як збільшення обсягів заготівлі компонентів крові, так і підвищення їхньої якості.

Усі компоненти тільки високоякісні

У наказі МОЗ, пояснює Наталія Володимирівна, вміщено перелік компонентів, які можуть виробляти комунальні заклади охорони здоров’я. Еритроцитів там близько п’яти видів — від найдешевших, що називаються просто «еритроцити», — до «еритроцитів лейкофільтрованих у спеціальному розчині». 

Завдяки лейкофільтру та іншим новітнім технічним засобам нині в Черкасах виготовляють компоненти лише європейської якості. Це стосується й тромбоцитів. Терапевтичний ефект таких компонентів у рази більший за тромбоцити, які до цього виготовляли мануальним способом.

Подбали й про донорів. Раніше їм доводилося лежати під час здавання крові аж три години. Нині завдяки методу автоматичного аферезу (одержання компонентів за допомогою автоматичних машин) процес відбувається набагато швидше. 80% компонентів крові на Черкащині використовує онкологічний диспансер. Під час нещодавніх відвідин делегації лікарів із Полтавщини лікарі онкодиспансеру засвідчили, що настільки тісної і високоякісної взаємодії з центром крові ще не було.

— Відколи працюємо в Черкасах, — наголошує Наталія Володимирівна, — у нас немає такої практики, що родичі пацієнта примусово здають кров, їх не змушують шукати донорів серед їхніх знайомих. Інша річ, якщо людина приходить за власним бажанням здати компоненти крові для родича чи знайомого.

— Звідки ж тоді стільки оголошень про термінові пошуки донорів?

— Ми теж часто бачимо такі оголошення. У таких ситуаціях відразу зв’язуємося з головним лікарем закладу охорони здоров’я, де має перебувати пацієнт. Приблизно у 40% випадків навіть хворого такого не виявляємо. Буває, що пацієнтові переливання призначали, але заявки не надсилали. Так було недавно в одній із лікарень Черкас. Телефонуємо лікареві, просимо: подавайте заявку — ми вам усе надамо. Але заявки так і не переслали. Всі оголошення про потребу в донорах завжди слід перевіряти.

— Можливо, подаючи оголошення, лікарні хочуть поновити запас крові, який має в них бути?

— У Черкаській області у 70% лікарень є відділення трансфузіології. Це відділення, які мають право самостійно заготовляти компоненти крові. Там мають бути підготовлені спеціалісти й устаткування. Вони повинні самі себе забезпечувати. Але якщо у хворого рідкісна група крові або кровотеча й потрібні багаторазові переливання, тоді немає жодних перепон — у нас угода з комунальним закладом. Ми маємо на сьогодні п’ятиденний запас усіх груп крові, і комунальний заклад, відповідно до потреби, видає такі компоненти всім лікарням. З лікарнями, які не мають змоги заготовляти кров, у нас прямі договори. Хоч дефіциту компонентів немає, сказати, що не потребуємо донорів, теж було б неправильно. Компоненти видаємо щодня, тож і поповнювати їх потрібно регулярно. Тому центру крові для нормальної роботи потрібні 20—40 донорів. Плануємо, що після реконструкції «Черкаси-плазма» прийматиме 250—300 донорів.

«Черкаси-плазма» як товариство саме веде свою господарську діяльність і може придбати необхідні матеріали й апарати найвищої якості. Наприклад, ще торік тут перейшли на одноразові витратні матеріали, безболісні автоматичні скарифікатори. З’явився японський аналізатор крові «Сісмекс», який за хвилину визначає до 20 різних показників. Проте поки що нема власного автомобіля, який би доставляв компоненти крові. У Сумах, приміром, це організовано: на станції є власний автомобіль, який тричі на день доставляє в лікарні міста все необхідне. Коли завершиться реконструкція станції, те саме буде і в Черкасах. Поки що місцеві лікарні присилають власні машини.

Що ж, на думку працівників нового підприємства, необхідно ще змінити в державній системі крові?

Торік у Верховній Раді було зареєстровано законопроект про донорство. Депутати прописали багато сучасних підходів, які давно пора впроваджувати в Україні. Але, як наголошує Наталія Трофименко, там вказали, що заготовляти компоненти крові можуть лише комунальні заклади. Однак достатньо коштів на медицину в державі, на жаль, немає і найближчими роками не буде. Потреба в компонентах крові тих лікарень області, з якими укладено угоди, — на 20 мільйонів гривень. Приватна структура має змогу фінансувати і здешевлювати виробництво компонентів крові.

Чим інвестор із Сум вигідний Черкащині?

Який сенс приватній структурі вкладати кошти в державну справу?

— Незабаром у Білій Церкві, — пояснює Наталія Володимирівна, — відкриють завод-фракціонатор, який зможе переробляти 500 тонн плазми на препарати крові. Виготовлення таких препаратів — це високотехнологічний процес. В умовах станції не зможемо виготовити якісний альбумін чи імуноглобулін. Таких препаратів нині бракує.

Із такою ситуацією нещодавно зіткнулися в Умані. Довелося везти препарат із Черкас, де його знайшли лише в кількох аптеках.

Чому виникла така проблема? Бракує плазми. Ту, яка є на комунальних станціях крові, завод не візьме в роботу, бо вона недостатньої якості. Тому інтерес приватної структури поряд із забезпеченням компонентами крові лікарень завжди буде у пріоритеті.

Ще один момент: після реконструкції встановимо в черкаському центрі крові апарати для плазмаферезу і за певну оплату збиратимемо плазму, а потім відправлятимемо її на завод. А до Черкас повертатиметься достатня кількість препаратів.

Українська плазма на експорт не йде — це знову-таки міфи, не йдуть (і не йтимуть) препарати з вітчизняної плазми. Завод нині працює так: закупили в’єтнамську плазму, переробили на альбумін і віддали назад у В’єтнам.

Отож, на думку фахівців, такий інвестор з будь-якої точки зору для Черкащини вигідний. Це насамперед виробництво світового рівня, компоненти крові європейської якості та на перспективу — забезпечення області препаратами крові, високий рівень матеріального забезпечення працівників.

Щодо працевлаштування спеціалістів комунального підприємства, то в новому приватному з них уже працює 65 осіб, ще 35 — у комунальній структурі (дехто також у ТОВ «Черкаси-плазма» за сумісництвом). На жаль, новий темп роботи витримують не всі. Дехто, переважно люди пенсійного віку, звільнився за власним бажанням. Триває навчання, багато хто пройшов стажування в Сумах. Гарний стимул — підвищена зарплата, яка загалом на новому підприємстві зросла майже вдвічі.

Уже втілені зміни переконують, що перспективи у підприємства є. Воно працюватиме ще продуктивніше на користь громади області, якщо зникнуть бюрократичні перепони, а в суспільстві з’явиться розуміння важливості тієї справи, яку роблять фахівці у центрах крові.

Наступним кроком має стати вдосконалення законодавчої бази щодо донорства крові. На думку фахівців, основне тут — врегулювання державно-приватного партнерства, а також взаємодія держави і громадського сектору в питаннях донорства крові.

ОФІЦІЙНО

Уперше в Україні уряд ухвалив рішення про системну трансформацію системи крові. Головна мета реалізації стратегії — забезпечення рівноправного та своєчасного доступу пацієнтів до якісних та безпечних компонентів донорської крові у достатній кількості. До 2022 року запрацюють нові механізми фінансування й управління, що відповідають загальним принципам трансформації усієї системи охорони здоров’я. Завдяки втіленню стратегії буде впроваджено європейські стандарти та практики діяльності системи крові, адже ці зміни запроваджують зокрема в рамках наближення України до ЄС.

Нові підходи ґрунтуються на принципах безпечності, доступності, підзвітності, інноваційності та фінансової ефективності.

Стратегія передбачає створення трирівневої системи крові: на національному, регіональному та госпітальному рівнях. Так, на національному рівні вперше заплановано створити Трансфузіологічний центр, що здійснюватиме управління та координацію системи крові й моніторинг її функціонування. На регіональному рівні центри крові централізовано заготовлятимуть, тестуватимуть, перероблятимуть, зберігатимуть та розподілятимуть донорську кров та її компоненти. А відділення трансфузіології мають трансформуватися в лікарняні банки крові у складі закладів охорони здоров’я (госпітальний рівень).

Розвиток системи крові в Україні базуватиметься на безоплатному добровільному донорстві крові, як це відбувається у всіх розвинених країнах світу і зокрема в Європейському Союзі. Уперше буде впроваджено єдиний національний реєстр донорів та електронну медичну інформаційну систему в установах системи крові та закладах охорони здоров’я для оперативного контролю обігу компонентів крові. Стратегія також передбачає проведення загальнонаціональних інформаційно-просвітницьких кампаній для популяризації добровільного безоплатного донорства крові.

На виконання стратегії передбачено перегляд і розробку нових нормативно-правових актів, що врегулюють питання організації донорства, заготівлі, переробки, тестування, розподілу, транспортування та належного застосування донорської крові на нових принципах.

Фінансування потенційно здійснюватиметься з кількох джерел: державний та місцевий бюджети, кошти міжнародних партнерів, а також за рахунок механізмів державно-приватного партнерства. Загалом за рахунок усіх можливих джерел фінансування реалізація запропонованого плану модернізації та підтримки нової національної системи крові оцінюється приблизно у 6,5 млрд грн до 2022 року.

За інформацією Міністерства охорони здоров’я