Історична для землян подія сталася 12 листопада: дослідний робот «Філа» відстикувався від зонда «Розетта» і наблизився до комети 67P Чурюмова — Герасименко. Пізніше у Твіттері головного редактора французького наукового видання Sciences et Avenir з’явилися фотознімки нібито з поверхні комети (за кілька годин їх видалили). Насправді робот «Філа» надіслав перші знімки небесного тіла з відстані 3 кілометрів від нього.
Офіційні знімки комети Чурюмова — Герасименко з відстані 3 км показали напередодні в Дармштадті (Німеччина) на прес-конференції. За оцінками фахівців, приземлення робота «Філа» на поверхню комети — це третя епохальна подія у вивченні космосу після польоту Юрія Гагаріна і висадки астронавтів США на поверхні Місяця. Перші знімки комети, що їх надіслав на Землю робот «Філа», повинні допомогти зрозуміти, як на Землі зародилось органічне життя.
Перші знімки поверхні комети засвідчили, що вона вкрита льодом. Отже, в ній є органічні компоненти, аналогічні тим, які мільярди років тому занесли на нашу планету астероїди й метеорити. Що це були за компоненти і як вони вплинули на процеси зародження життя на нашій планеті? Сподіваємося, незабаром науковцям вдасться це з’ясувати.
Нам хотілося б розповісти про український слід у цій справі.
Як відомо, комети називають на честь їхніх першовідкривачів. Авторство відкриття належить одразу двом українським астрономам — Климові Івановичу Чурюмову і Світлані Іванівні Герасименко.
Клим Чурюмов — відомий український астроном і дитячий письменник, член-кореспондент Національної академії наук України, директор Київського планетарію, головний редактор астрономічного науково-популярного часопису «Наше Небо», президент Українського товариства аматорів астрономії. Світлана Герасименко — український астроном, з 1973 року працює в Інституті астрономії Таджикистану.
Датою відкриття комети вважається 23 жовтня 1969-го, хоч уперше зображення комети були отримано 11 вересня того самого року. Зйомку вели в околицях Алма-Ати, куди К. Чурюмов і С. Герасименко прибули у складі експедиції зі спостереження комет від Київського державного університету.
Спостереження вели на кількох телескопах; за час відрядження астрономи сфотографували близько десятка відомих комет. У ніч із 11 на 12 вересня Світлана Герасименко, працюючи на 500-міліметровому телескопі, отримала знімок відомої періодичної комети Комас-Сола. Під час проявки плівки поряд із кометою помітили маленьку яскраву плямку, яку спочатку сприйняли за дефект пластинки. За тиждень Клим Чурюмов зняв ще дві фотопластинки цієї ділянки неба. А ще за тиждень у Києві після оброблення знімків з’ясувалося: плямочка помітно змістилася на тлі зірок. Того самого дня астрономи послали повідомлення в Центральне бюро астрономічних телеграм. Брайан Марсден обробив знімки науковців і обчислив орбіту підозрілого тіла. Ним виявилася ніким раніше не помічена комета.
Чому «Розетта» полетіла саме до комети Чурюмова — Герасименко? Спрямувати космічний апарат до комети непросто. Потрібно врахувати рух Землі й комети навколо Сонця, вчасно вивести апарат на траєкторію так, щоб він не пройшов повз, і ще розрахувати траєкторію, щоб зближення відбулося на невеликій швидкості, а не на зустрічних курсах.
У цьому сенсі орбіта комети Чурюмова — Герасименко дуже зручна. По-перше, за 40 років, що минули з моменту відкриття, орбіту добре перевірили й уточнили. Астрономи знають, які сили можуть відхилити комету зі звичайного курсу, і враховують ці чинники. По-друге, орбіта проходить майже у площині екліптики — нахилення становить усього 7°. Це доречно, і якщо ви маєте намір відправити до такої комети космічний апарат, то вам не потрібно витрачати додаткове паливо.