Донецьк. У погребі нема сонця і пострілів
Власник приватного будинку в спальному Кіровському районі Донецька Юрій Борисович згадує, як почув від сестри з дітьми, що у травні приїхали до нього на постій із Слов’янська: «А погріб у дворі є?..» Ось тоді, розповідає чоловік, він і заходився робити серйозну реконструкцію підземелля, де досі зберігалися тільки овочі та інші продукти харчування. Попрацював він не марно. «Сусідка, що якось зайшла сюди, навіть захоплено вигукнула: «Та у тебе тут тепер, як у гарній хаті!» — хвалиться господар. Звісно, власник донедавна звичайнісінького погреба облаштовував його не для того, щоб вразити сусідку чи ховатися від спеки, яка цього літа на сході б’є всі рекорди. Статус «гарячої точки», на яку перетворилася «Кіровка» і весь Донецьк, змушує мати в кожному дворі власне бомбосховище. «Ми обійшлися б і без погребів, якби довелося потерпати тільки від спеки, — зітхає він. — Але тепер це — два в одному. У першу чергу маємо можливість пересидіти тут бойові дії, які наблизилися до нас впритул, а вже потім згадуємо про спеку, від якої надворі все аж шкварчить».
Господар збільшив корисну площу погреба, обладнав тут зручні місця для сидіння, двоярусну лежанку зі спальним мішком, придбаним колись для риболовлі. Є запаси питної води, харчів тривалого зберігання, автомобільна аптечка, посуд, різні інструменти. Підземелля електрифіковане, але в разі зне?струмлення можна користуватися шахтарськими лампами з акумуляторами, які Юрій Борисович завбачливо припас.
У разі необхідності у прохолодній «підземній хаті» можуть пересидіти артилерійський чи мінометний обстріл або ж банальну спеку, що спопеляє місто, не менше 6 осіб. Є тут і «живий куточок» — компанію людям складає кіт Інтернет, який також має звичку часто й надовго зникати. При бажанні можна пограти у шашки, доміно та карти, які також є у підземеллі. «Найближчі сусіди тепер часто приходять сюди як у клуб, — каже господар. — А щоб цьому статусу відповідати, я навіть тут репродукцію картини почепив. Яку? «Дев’ятий вал» Айвазовського. Чому саме її? Бо подобається. А ще — аби під землею не забувати, про те, що зараз нагорі коїться…»
Волинь. Тварини в природі добре пристосовані до гарячої пори
Брати наші менші теж страждають від спеки і рятуються від неї по-різному. У вигідному становищі ті з них, що
мають підземні житла, в яких значно прохолодніше, ніж на поверхні під сонцем. Вони навіть зберігають повну працездатність. Дрібні гризуни продовжують стягувати запаси зерна у нірки, де, як правило, для цього є спеціальні комірчини. Хом’як у своїх защічних мішках може перенести до 10 кілограмів пшениці чи ячменю.
А одвічні вороги польових гризунів — лисиці, єнотоподібні собаки, борсуки — ховаються у підземних норах, іноді на глибині 3 — 4 метри. І тут, як і у будь-якому льосі, — стабільно прохолодно. Особливо просторі житла у борсуків, які іноді перетворюють їх у справжні городища, розширюючи впродовж десятків чи навіть сотні років до справжнього підземного лабіринту. Тому тут хороша природна вентиляція.
У крупних ссавців під час спеки виникає бажання наблизитися до води. А лосі й дикі свині взагалі іноді заходять у водойму, аби хоч спрагу втамувати. Та тут на них очікує інша небезпека — сліпаки, комарі, мошка, кліщі. Щоб захистити себе від кровопивць, лосі заходять по шию у воду. А дикі свині викачуються в болоті, таким чином створюючи з багнюки додатковий панцир.
Своєрідний захист власного потомства від спеки виробили впродовж еволюції лелеки. Поки один із чорногузів прикриває від надмірного перегріву свій виводок розпростаними над ними крилами і періодично обмахує свою малечу, другий шукає для пташенят поживу, яка має рятівну вологу: жаб, ящірок, змій. А коли молоді лелечата стають на крило, то із спекою вони борються, як і більшість ссавців — пришвидшеним диханням із широко відкритим дзьобом. Випаровування вологи через нього дає змогу не допустити перегріву захищеного пір’ям тіла.
Одеса. Занудьгувати не дасть вода
Одеських підлітків спека змусила взятися за зброю. Утім, нічого особливо лихого в тому не було, бо за зброю тут правили водяні пістолети й усілякі бризкалки, пляшки та відра — власне, все, з чого можна було облити суперника. До міста завітали чергові «Водні битви».
Такий флешмоб — це змагання двох експромтом сформованих команд, кожна з яких намагається заволодіти певним пунктом з допомогою своїх «водометів». Організатори чітко ставлять умови — категорично заборонено топтати газони, обливати випадкових перехожих та фотографів, а також смітити.
Щоправда, прикрості трапляються. Одна з них — безславна загибель мобілок. Але юні одесити готові платити таку ціну за по-справжньому захоплюючу і емоційну розвагу, яка не має і натяку на агресію. Друга — страждають не заслужено одеські фонтани, оскільки в таких «битвах» часом бере участь понад тисяча хлопців та дівчат.
Позаторік дісталося водній окрасі площі біля Одеської опери. Цього року постраждали фонтани в Міському саду, на Думській та Соборній площах. Вийшло, як у славнозвісній дитячій короткометражці — «у результаті постраждав наш радянський кінозал». Ремонт фонтанів комунальники оцінили у 10—15 тисяч гривень.
Оскільки «битви» проводять не з хуліганських мотивів — їхні організатори готові до компромісів. Уже анонсовані «Водні битви-2015» зберуть бажаючих пообливатися біля ставків у парку Перемоги, як, власне, запропонував дітлахам «головний по одеських фонтанах» директор КП «Сервісний центр» Сергій Болдирєв.
У наш занапащений агресією час, мабуть, таки варто зберегти традицію цих веселих «боїв» без ворожнечі та неприязні, що дають можливість остудитися спекотної пори.
Тернопіль. Струмені прохолоди
Чимало жителів обласного центру прагнуть відпочити від спеки на пляжі Тернопільського ставу. Але багато хто, переважно дітки, отримують радість і задоволення від міських водограїв. Хтось не лише ноги намочить, а таки зайде у фонтан чи кинеться-упаде в нього. Відповідають: так хочеться свіжості, водних процедур і розваги!
«Каскад», «Квітка терену», «Кульбаба», «Життя», «Спогад» — ось лише кілька назв фонтанів, які постали і в середмісті, і на деяких житлових масивах Тернополя та тішать своєю красою й допомагають охолодитися у спекотну днину. У будень струмені води починають сріблитися з водограїв у полудень, у вихідні — вже зранку. Дев’ять фонтанів обслуговує Тернопільводоканал. За словами начальника відділу водопровідно-каналізаційних мереж цього комунального підприємства Ганни Загородної, сім водограїв працюють за принципом замкнутого циклу. Завдяки цьому значно розширився графік роботи фонтанів. Вода у них — звичайна водогінна. За допомогою спеціальних реагентів її додатково пом’якшують та знезаражують. А от у «Каскаді» використовують воду з Тернопільського ставу.
Спеціалісти наголошують, що водограї — не місце для купання, однак на застереження мало хто звертає увагу. Проте є і лиходії, що руйнують фонтани. Приміром, невідомі викрали 18 форсунок з «Кульбаби», який найбільш популярний серед шанувальників водних процедур. Виламали форсунки й у водограї, що в гідропарку «Топільче».
Миколаїв. Найбільше страждають кролики
Нинішня спека — явище для півдня України не аномальне. Звісно, від неї потерпають і люди, і тварини. Але директор Миколаївського зоопарку Володимир Топчій запевняє: «У нас немає тварин, які страждають від спеки. Усім створили ті умови, в яких вони відчувають себе комфортно. Головне — вода: і питна, і для купань». Тепер у зо?опарку 460 видів 5690 особин, і кожній тваринці приділяють увагу. Головна турбота влітку — стежити за тим, щоб звірі мали, що попити і в чому скупатися. Воду їм постійно потрібно міняти.
Абсолютно комфортно почуває себе біла ведмедиця Зефірка, для якої це перше літо в Миколаївському зоопарку. Та й інші тварини не скаржаться. Для них облаштували укриття від сонця, їх регулярно годують, для ведмедів передбачені прохолодні берлоги з бетонним покриттям. Володимир Топчій не без жалю зазначає: недолугі «спеціалісти» рекомендують у спеку обливати тварин водою. «Це просто злочин, — переконаний директор зоопарку. — Тварина й без того під час спеки перебуває в стресовій ситуації. Якщо її облити водою, то стрес тільки посилиться».
Найгірше переносять спеку кролики. Як розповіла доцент кафедри Миколаївського національного аграрного університету кандидат сільгоспнаук Ганна Коцюбенко, вухастики абсолютно не переносять задухи, бо вони нічні тваринки. «Кролики живуть у норах, — пояснює пані Ганна. — Для них оптимальна температура у межах 20 градусів, а висока може спричинити тепловий удар. Звірятко може знепритомніти і загинути. Тож слід дуже уважно слідкувати за умовами, в яких утримують кроликів. І не лише в зоопарку, а й удома. Клітки мають бути обов’язково під навісами, поряд — вода: добре, якщо клітка оснащена розпилювачем, фонтанчиком. Можна поставити будиночок вухастика біля кондиціонера. Звісно, це поради тим, хто тримає кроликів. А в нашому зоопарку ми дотримуємся всіх необхідних умов».
ФОТОФАКТ
Спрагу втамує кавуновий фреш
Спробувала в одному кафе натуральний сік із кавуна. Смак відмінний, освіжає прекрасно. Ідеальна заміна холодному пиву та квасу. У кафе вартість склянки кавунового фрешу — 15 гривень. То чому ж не приготувати його вдома?
Купляємо кавун, головне — немаленький. Для порції вистачить однієї скибки. Її потрібно очистити від шкірки (насіння видаляти не обов’язково), нарізати великими шматками та покласти в блендер, додати кілька кубиків льоду і збивати в блендері 30 секунд. Напій готовий.
Кавуновий фреш, приготований в домашніх умовах, має кілька переваг. По-перше, ціна: із 10-кілограмового кавуна отримаєте щонайменше 20 склянок соку. По-друге, з ним можна експериментувати: додавати лимон або м’яту. А головне — це буде справжній фреш, тобто свіжоприготований сік! До речі, він втамовує не тільки спрагу, а й апетит.
Cторінку підготували Олена ІВАШКО, Павло КУЩ, Валерій МЕЛЬНИК, Іван ШЕВЧУК, Микола ШОТ, «Урядовий кур'єр»