На титульній сторінці Time опублікували один із 200 найкращих, за версією журналу, інноваційних продуктів року — біонічний протез зі штучним інтелектом. Його призначено для людей із порушеннями функцій кінцівок, а створила українська компанія Esper Bioniks. Полтавці пишаються, що співрозробник цього інтелектуального й соціально значущого виробу — їхній земляк 32-річний Ігор Ільченко з Полтави. Він 2007 року закінчив школу №2, потім навчався в Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого. На початку кар’єри займався виготовленням моделей на 3D-принтері. Потім, 2017-го, долучився до київської команди розробників біонічного протеза, де обіймає посаду головного інженера.

Унікальна робототехніка

Через два роки роботи команда презентувала перший прототип роботизованого протеза, який виготовили для дівчини з порушенням функцій кінцівки. 2019-го стартап переміг у змаганні винахідників Vernadsky Challenge. Після цього у проєкту з’явились інвестори, які, за приблизними оцінками, вклали в нього кілька мільйонів доларів.

Основний продукт компанії — розумна роборука Esper Hand масою 380 грамів. Протез має 24 датчики, які вловлюють та обробляють м’язову активність і мозкові імпульси, щоб активувати дію в руці. Обмін інформацією між пристроєм та людським мозком відбувається через нейрокомп’ютерний інтерфейс. Біонічний протез має інтуїтивний хват, який дає змогу тримати дрібні предмети: телефон, виделку, зубну щітку тощо. За допомогою тренування програмної нейронної мережі (штучний інтелект) протез із часом починає розуміти шаблони рухів конкретної людини та її звички й передбачає їх і підлаштовується. У цьому унікальність роборуки, бо раніше людина навчалася користуватися протезом і підлаштовуватись під нього.

Протез заряджається як звичайний мобільний телефон. Одного заряджання вистачає на день активного користування або кілька днів спокою. Компанія надає два роки гарантії.

Випускник Полтавського ліцею №13 «Успіх» Микола Коваль нещодавно виборов «бронзу» на Міжнародному конкурсі винаходів та інновацій у Канаді iCAN 2022 і спеціальну нагороду від засновника конкурсу TISIAS.

Талановитий юнак працював над науковою роботою «Система автоматизації подачі дзвінків у навчальному закладі з технологією використання бездротового зв’язку Wi-Fi на основі мікроконтролера Arduino Uno R3 (ATmega 328)». За допомогою учительки Світлани Пилюк, методистки міжшкільного ресурсного центру, він щороку вдосконалював роботу. У підсумку його науковий доробок визнали на міжнародному рівні. Нині Микола Коваль — студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Джерелом  інноваційних технологій в області став університет «Полтавська політехніка» імені Юрія Кондратюка. Тут готують фахівців у галузях відновлюваної енергетики, електротранспорту і робототехніки. Відкривають сучасні інноваційні освітні програми. Торік у виші почала працювати лабораторія IT-технологій та робототехніки. Це тренувальна база для команди учасників WRO (Всесвітньої олімпіади з робототехніки). Тут відкрито п’ять навчальних центрів і тренувальну базу для кіберспортсменів. 

«Кількість традиційних джерел енергії (газ, нафта, вугілля) щороку скорочується, а вартість енергії підвищується. Тому зростає попит на фахівців, які здатні запропонувати альтернативу традиційним джерелам енергії, зокрема атомним електростанціям. Без кваліфікованих фахівців у галузі відновлюваної енергетики неможливо вирішити питання енергонезалежності України», — пояснила заступник директора ННІ інформаційних технологій  та робототехніки Ксенія Вергал.              

«Спрут», фари-невидимки й не тільки

У Полтаві готують спеціалістів, затребуваних на ринку праці, спроможних обслуговувати високотехнологічні виробництва й реалізовувати проєкти автоматизації та комп’ютеризації підприємств. Кузня програмістів міжнародного рівня нині — Полтавський обласний науковий ліцей-інтернат «Політ» при Кременчуцькому педагогічному коледжі імені А. С. Макаренка.

У багатьох міжнародних конкурсах уже не вперше перемагають учні Кременчуцького ВПУ №7. Зокрема ті, що навчаються за професією зварника, яких атестують в Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України.

На Полтавщині винахідники та конструктори-самородки. Коли випав сніг, жителі однієї з вулиць у Полтаві помітили незвичний транспорт, який створив винахідник Віктор Шахов. Свої аеросани сконструював для поїздок на полювання та риболовлю. Він каже, що його винахід універсальний: узимку їздитиме на лижах, а влітку — на поплавцях. Вага саней — 120 кілограмів, довжина — 3 метри, ширина — 2 метри. Транспортний засіб має бензиновий двигун і може розвивати швидкість до 100 кілометрів за годину.

Таких інноваторів в області чимало. У Полтаві  сконструювали пічки для бійців АТО — компактні високоякісні опалювальні котли, які й нині рятують від холоду бійців у фронтових умовах. Змайстрували «Спрут» для боротьби з комунальними боргами — систему, за допомогою якої поквартирно вимикають від водопостачання та каналізації. Інженер Федір Піроцький розробив проєкт переведення вагонів на електричну тягу.

Фари-невидимки виготовляють на замовлення. Їх встановлюють над основними фарами і розвертають у різні боки. Автор винаходу Андрій Ходурський розповідає: «Ідея прийшла після поїздки з дідусем на звичайній «ниві» від Полтави до Парижа. Нам часто доводилося їхати вночі, зустрічні автомобілі сліпили діда. Тоді я придумав, як можна цьому запобігти». Так 16-річний Андрій створив фари, над якими американці билися 20 років. Ці додаткові фари удвічі збільшують освітлення нічної дороги, не сліплять водіїв зустрічного транспорту, підходять для будь-якого автомобіля. Список винаходів полтавців можна продовжувати.