"Віртуальний металобрухт може стати реальним"

Василь ТУГЛУК
23 листопада 2016

Під час години запитань до  уряду, що відбулася в парламенті,   Прем’єр-міністр Володимир Гройсман  не лише висловив сподівання, що останні тендери Укртрансгазу відбулися прозоро, а й окреслив стратегічний напрям діяльності українських підприємств на майбутнє. Зокрема він наголосив: «Для нас дуже важливо, щоб кожну українську гривню було інвестовано в нашу національну економіку. Максимально підтримуватимемо українські підприємства щодо виробництва тієї чи іншої продукції з високим рівнем локалізації, з доданою вартістю, щоб українці мали роботу й відповідно зарплату». 

Фактично  Прем’єр  підтвердив, що  нинішня влада, на відміну від попередньої, всерйоз налаштована діяти  в інтересах національних виробників. Однак як свідчить практика, навіть найпрогресивніші стратегічні плани можуть стати утопією через прихований спротив виконавців. Приміром, події останніх днів навколо вже згадуваних тендерів на модернізацію української ГТС  дають підстави засумніватися в тому, що всі керівники солідарні з главою уряду в питанні підтримки вітчизняного виробника.

Від роботи «Укртрансгазу» залежить майбутнє вітчизняної ГТС, енергетична безпека держави та довіра до України європейських партнерів. Фото Володимира ЗAЇКИ

Небезпідставні сумніви

Нагадаємо, 8 і 10 листопада цього року з використанням  системи  ProZorro відбулися тендери на участь в  модернізації  трьох компресорних станцій Укртрансгазу. Їх переможцем стало Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання (СНВО). Значну частину робіт (виробництво всіх 9 турбін)  має виконати державне  підприємство  «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект», що входить до концерну «Укроборонпром».  Минулого тижня  ПАТ «Укртрансгаз» підтвердило результати електронних торгів і передало контракти на погодження в НАК «Нафтогаз України».

Навіть у журналістів, які системно відстежують прозорість держзакупівель і готові за найменшої нагоди критикувати владу, цього разу не виникло жодних підозр. Хоч вони доскіпливо перевіряли тендери на корупційну складову, порівнювали ціни різних виробників, у підсумку дійшли висновку: торги були чесними. Після цього начебто не має бути жодних проблем з погодженням результатів.  Проте можливі ускладнення через суто  суб’єктивні причини передбачили і в Сумах, і в парламенті.

Одразу ж після оприлюднення результатів торгів голова Сумської облдержадміністрації Микола Клочко побував на прийомі в Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана із проханням не допустити нівелювання підсумку тендерів, де знайшов розуміння.

Підтримала машинобудівників і  міськрада Сум, яка на позачерговій сесії ухвалила звернення до високопосадовців держави, в якому зокрема зазначено: «У разі підписання контрактів на проведення вищезазначених робіт Сумське науково-виробниче об’єднання зможе перейти від режиму виживання у стадію активної господарської діяльності. А це гарантія збереження робочих місць, належного рівня заробітку і соціального захисту працівників, відрахування до бюджетів різних рівнів і як підсумок — розвиток вітчизняної промисловості». 

Не залишилась осторонь життєво важливого для всієї Сумщини питання і  облрада. Керівники депутатських фракцій разом з головою підготували лист на ім’я Президента України Петра Порошенка, в якому висловили побоювання, що «результати проведених торгів можуть бути скасовані через непорозуміння між НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз», а заручниками цієї ситуації стануть підприємство, його працівники та Сумська область загалом».  Тому вони сподіваються, що «глава держави сприятиме прийняттю об’єктивного рішення й не допустить зриву прозорих закупівель».

Занепокоєння миколаївських машинобудівників ситуацією озвучив народний депутат Андрій Вадатурський. Він зазначив, що 30%  робіт за контрактами має виконати держпідприємство «Зоря-Машпроект»:  укомплектувати газоперекачувальні агрегати сумчан своїми турбінами.

«Майже 20 тисяч працівників отримали б роботу і впевненість, що зможуть прогодувати свої сім’ї. Але існують певні особисті суперечки і непорозуміння між керівництвом Нафтогазу й Укртрансгазу, що може негативно вплинути на реалізацію такого важливого проекту. Це призведе до втрати робочих місць, зашкодить національним інтересам та поставить під сумнів енергетичну незалежність країни», — наголосив народний депутат.

«Реверс» у прірву

Керівництво  Сумщини і народний депутат з Миколаївщини мов у воду дивилися: «Нафтогаз України»  таки заблокував реалізацію цього надважливого для машинобудівників  та енергетичної безпеки держави проекту.  Як стало відомо, минулого тижня НАК за підписом голови  правління  надіслала  ПАТ «Укртрансгаз» лист, у якому зажадала додаткових пояснень.   Мовляв, у разі введення в експлуатацію  «Турецького потоку» модернізація компресорних станцій стане недоцільною.

Цікаво, чи у Нафтогазі одержали запевнення самого Путіна, що цей маршрут транзиту російського газу стане реальністю? Адже у 2015 році  вже припиняли роботи за цим проектом, а міжурядова угода, укладена з Туреччиною минулого місяця, дає змогу відновити будівництво газогону  значно меншої потужності. Крім того,  з огляду на нинішній фінансовий стан країни-агресора, ще не факт,  що в неї вистачить ресурсів на будівництво різних «потоків» в обхід нашої країни. 

Не слід також забувати, що  газотранспортна система України — це не лише труба і три компресорні станції, щодо яких проводили тендер. Окрім них, є ще 69, більшість яких потребує якщо не заміни обладнання,  то докорінної модернізації. Тобто якщо навіть відпаде необхідність в заміні, приміром, кількох компресорних агрегатів на одному напрямку, їх все одно потребуватиме інший коридор транспортування вуглеводнів. Адже, за висновками експертів, саме через застаріле обладнання  щорічно втрачаються сотні мільйонів кубів вуглеводнів, за які заплачено багатомільйонні суми у валюті. 

До речі, тему металобрухту вже не перший рік активно педалюють  російські «доброзичливці».  І якщо Нафтогаз і надалі займатиметься «реверсом» за спроби Укртрансгазу розпочати модернізацію  вітчизняної газотранспортної системи, то  віртуальний металобрухт  найближчими роками може трансформуватися у цілком реальний. А НАК «Нафтогаз України», на думку авторитетних експертів,  замість розмірковувань давно  пора зайнятися конкретною справою.

Наприклад,  керівник наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук наголошує: «Якнайшвидше оздоровлення української ГТС має стати пріоритетним напрямом діяльності влади, оскільки українська газова труба стратегічно важлива для забезпечення газом європейських споживачів. Доки топ-менеджери у владі думають, чи варто модернізувати ГТС і забезпечувати замовленнями нацвиробника, Росія фактично наступає нам на п’яти».

Експерт переконаний, що Україні на даному етапі важливо продемонструвати європейським політикам безальтернативність української ГТС щодо будь-яких проектів Росії. «Європа не повинна й на секунду засумніватися в безпеці нашої газотранспортної системи, а також бути стовідсотково впевненою в нас як у надійній країні-транзитері. Останні заяви Путіна вказують на відновлення спроб Росії представити нашу ГТС як критично вразливу. Глибока модернізація ГТС, окрім політичних дивідендів, може стати точкою відліку в розвитку вітчизняних виробників. Українські компанії мають необхідні потужності й кваліфікований персонал. Ці підряди — унікальна можливість оновити газотранспортну інфраструктуру власними силами, давши роботу людям. Більше того, це хороший стимул для розвитку економіки», — вважає фахівець.

При цьому не зайвим буде нагадати, що 2019 рік, до якого чинна угода  з Газпромом, не за горами. І зволікання з модернізацією  лише на руку країні-агресорові. Адже свою відмову від експорту газу українською територією вона аргументуватиме європейцям застарілістю й ненадійністю нашої газотранспортної системи. Так свідомо чи ні Нафтогаз  своїм зволіканням на практиці  втілить нав’язливий план Газпрому  позбавити Україну іміджу надійного партнера Європи, а заодно чималих валютних надходжень від транзиту газу. Слід також врахувати, що виготовлення обладнання  для модернізації ГТС — це роки напруженої праці багатьох тисяч фахівців. Тому кожен прогаяний день — це непоправні втрати в майбутньому.

Є в цій ситуації ще один важливий аспект, ігнорування  якого обернеться втратою високотехнологічних українських підприємств і справжньою трагедією для багатьох десятків тисяч унікальних  спеціалістів та їхніх сімей.  Ідеться передусім про українське машинобудування.

Формальні причини і реальні наслідки

Генеральний директор  СНВО  Олексій Цимбал  все ще сподівається, що влада  не  відступить від задекларованих намірів зміцнити енергетичну безпеку України та підтримати національних товаровиробників. Однак зауважує, що чекати цього безкінечно підприємство не може. Адже до початку воєнної агресії Росії проти України об’єднання постачало тамтешнім замовникам понад 60% продукції. І хоч активний пошук нових ринків збуту розпочали ще до розриву цих зв’язків, досягти кардинальних зрушень за такий короткий період  неможливо. 

«Жодна країна не квапиться впускати на власну територію нового виробника. Там є свої, і їх цінують.  Тож коли в рідній державі на найвищому рівні заговорили  про необхідність модернізації ГТС, головні зусилля ми спрямували на цей проект», — розповідає генеральний директор.

Протягом двох років тривала підготовча робота, і ось тепер, коли залишився лише крок до того, щоб підприємство та його працівники повернулися до нормальної праці, одним розчерком пера фактично перекреслено сподівання багатьох тисяч людей.

«Сталося те, чого ми найбільше боялися: Нафтогаз шукає формальний привід, щоб відмовитися від програми зміцнення енергетичної безпеки України. А може, просто не хоче, щоб замовлення дісталися вітчизняним виробникам, серед яких СНВО, Миколаївське ДП  «Зоря-Машпроект» та інші українські постачальники матеріалів, комплектуючих тощо», — ділиться наболілим Олексій Цимбал.

Проте він, як  і багатотисячний колектив, не збирається бути пасивним свідком нищення  СНВО.  Наскільки відомо, цими днями на підприємстві збирають підписи під зверненням до Кабміну та НАК «Нафтогаз України» з вимогою забезпечити укладання контрактів, які СНВО разом з іншими вітчизняними виробниками виграло через систему ProZorrо.  Там можуть вдатися і до популярних нині публічних протестів.  Щоправда, стосовно останнього генеральний директор зазначає: «Ми не хочемо багатотисячними мітингами створювати картинку для зовнішнього ворога. Але й покірно дивитися, як нас намагаються потопити на догоду чиїмось амбіціям, теж не можемо. Ми виграли тендери в чесній боротьбі. Це наші робочі місця, це можливість прогодувати власні сім’ї, це серйозні відрахування в бюджети Сум, Сумщини, України. Хочемо, щоб нас нарешті почули і зрозуміли!»  



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua