Закінчується цьогорічна весна. Як і попередні у ХХІ столітті, вона не відзначилася помітною повін ню на Дніпрі. Особливість цьогорічної повені на Канівському водосховищі біля Києва — те, що максимальний рівень внаслідок природних чинників було зафіксовано на гідрологічному посту на правому березі Венеціанського острова біля мосту Метро 30 березня, він становив 646 см. Упродовж квітня спостерігалося поступове зниження рівня води, яке неочікувано перервалося стрімким підйомом в ніч на 24 квітня до 657 см. Його підвищення було спричинено значним скидом води через турбіни Київської ГЕС, навантаження на яку зросло у зв’язку з пошкодженням теплоелектро станцій. Гідроенергетики так компенсували недобір електроенергії.
Другий пік цьогорічної повені мав техногенні причини і перевищив попередній на 11 см. Гідрологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського пам’ятають про ці особливості, але із плином часу в архівах залишаться дані максимуму саме техногенного, а не природного походження.
Перш ніж перейти до детального аналізу максимальних рівнів води у річці Дніпро (нині Канівське водосховище біля Києва), вважаємо за необхідне пояснити читачам «УК» значення основних гідрологічних термінів стосовно підйомів рівня води. Згідно із ДСТУ 3994-2000, повінь — фаза водного режиму в період весняного сніготанення, що характеризується найбільшою за рік водністю, високим та тривалим підйомом рівня, зазвичай супроводжується виходом води на заплаву. Головне її джерело для рівнинних річок — сніготанення.
Паводок — фаза водного режиму річок, що може багаторазово повторюватися в різні сезони року, характеризується інтенсивним збільшенням витрат і рівнів води внаслідок дощів чи сніготанення під час відлиг. На відміну від весняної повені, виникає нерегулярно.
За період спостережень у Києві з 1877 року найвищий рівень води у Дніпрі був 2 травня 1931-го (табл. 1).
У таблиці наведено дані про п’ять найвищих повеней на Дніпрі, максимальний рівень повені 1931 року перевищував аналогічний 1908-го майже на півтора метра. Пік видатних повеней припадав на період з початку третьої декади квітня до перших днів травня. Інтервал між максимальною висотою снігового покриву в Києві і максимальним рівнем води у Дніпрі змінювався від 51 дня 1970 року до 118 днів 1931-го, а в середньому тривав 80 днів.
Варто зауважити, що максимальні повені на Дніпрі формувались у ХХ столітті до 1980 року.
|
Таблиця 1 Максимальні рівні весняної повені річки Дніпро біля Києва за період 1877—1980 років. Відмітка нуля гідрологічного поста 87.00 м Балтійської системи |
||||
|
Макси мальний рівень повені, см |
Дата максималь ного рівня |
Максимальна висота снігу |
Інтервал між масимальною висотою снігу і рівнем, дні |
|
|
см |
дата |
|||
|
1073 |
02.05.1931 |
41 |
05.01 |
118 |
|
1005 |
21, 22.04.1917 |
- |
- |
- |
|
980 |
20, 21.04.1970 |
82 |
01,02.03 |
51 |
|
960 |
02.05.1942 |
52 |
12,02 |
80 |
|
939 |
01—03.05.1908 |
54 |
23,24.02 |
68 |
Останні понад пів століття максимальні рівні води весняної повені стали істотно нижчими (табл. 2).
За цей період (1981—2024) найвищий рівень води спостерігали 16 квітня 1986 року, він становив 699 см, що на 140 см нижче за максимальний 1979-го, коли вже існувало Канівське водосховище.
Причина цього — передусім глобальне потепління, темпи якого особливо посилились у ХХІ сторіччі. Завдяки йому стійкий сніговий покрив у верхів’ї Дніпра, його головних приток Прип’яті і Десни через численні відлиги фактично перестав утворюватися. Тому основний чинник весняного водопілля — сніговий покрив — істотно зменшився і відповідно його роль у формуванні весняної повені значно знизилася.
|
Таблиця 2 Максимальний рівень води високих повеней Канівського водосховища іля Києва (1981—2020 роки) |
||||||
|
Характе- ристика |
Період, роки |
Вищий рівень за рік |
Осереднена максимальна висота снігу |
Інтервал між осередненою максимальною висотою снігу і рівнем води, дні |
||
|
см |
дата |
см |
дата |
|||
|
Середн. |
1981—1990 |
633 |
20.04 |
31 |
28,01 |
83 |
|
Середн. |
1991—2000 |
603 |
28.04 |
29 |
12,02 |
73 |
|
Середн. |
2001—2010 |
588 |
18.04 |
26 |
08.03 |
42 |
|
Середн. |
2011—2020 |
549 |
28.03 |
27 |
12,02 |
42 |
За цей період (1981—2024) найвищий рівень води спостерігали 16 квітня 1986 року, він становив 699 см, що на 140 см нижче за максимальний 1979-го, коли вже існувало Канівське водосховище.
Велике значення має підйом води під час численних зимових паводків, які не були характерними для більшої частини ХХ сторіччя. Істотно скоротився інтервал між датами настання максимальної висоти снігового покриву і рівнями води. Нині він становить у середньому 60 днів.
Регулярні гідрологічні спостереження в Києві розпочалися 1877 року, їх проводили фахівці міністерства шляхів сполучень Російської імперії. Метеорологічні спостереження започаткувала 15 травня 1855 року обсерваторія Університету Св. Володимира. Отже, 15 травня Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського виповнилося 169 років, це найстаріша установа гідрометеорологічної служби.
На жаль, з 2011 року в Україні не існує самостійної гідрометеорологічної служби. З огляду на глобальні зміни клімату, які в Україні відбуваються швидше, ніж загалом у світі, відновлення державного органу управління в галузі гідрометеорології і моніторингу довкілля більш ніж нагальне.
Повертаючись до весняних повеней, зауважимо: тенденція до їх зниження триватиме. Якщо потужність Гольфстріму в подальшому зменшуватиметься, то глобальне потепління у Східній Європі загальмується, тому повернення до високих повеней на Дніпрі можливе.
почесний працівник гідрометеорологічної служби України,
член вченої ради Українського географічного товариства
Андрій КУЦИЙ,
директор Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського