Останніми днями Кабмін проявляє велику активність у спілкуванні з вітчизняними товаровиробниками. Учора, наприклад, відбулося засідання Ради з просування експорту під головуванням Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка. Очільник уряду зустрівся із представниками провідних компаній та асоціацій, які роблять сьогодні, так би мовити, економічну погоду в нашій країні. І щоб розмова з бізнесом була предметною та корисною, Арсеній Яценюк прийшов на зустріч із деякими керівниками міністерств та відомств.
Ішлося, звісно ж, про реформи, які повинні змінити Україну, і про те, що перешкоджає всім нам добитися позитивних результатів у цій справі. Слухаючи Прем’єр-міністра, я занотував основні його тези. По-перше, жодного поступу не зможемо зробити без наведення податкового порядку в країні. Бізнес втомився працювати в борг і вимагає, щоб держава з ним вчасно розраховувалася, повертаючи ПДВ. Арсеній Яценюк підтвердив, що з початку року держава ще винна виробникам майже 17 мільярдів гривень. З них 4 мільярди — це прострочений ПДВ.
«Ми, — сказав Прем’єр-міністр, — робимо все, щоб розрахуватися з цими боргами. І до кінця року, сподіваюся, погасимо прострочений ПДВ. Окрім того, уряд працює над вирішенням ключового питання нового податкового кодексу — спрощенням адміністрування податків. Про розмір ставок, які стануть чинними з 1 січня 2016 року, громадськість уже поінформували. Інші питання вирішимо впродовж першого кварталу 2016-го».
До речі, вітчизняних виробників (про це наголосив представник ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») турбує не лише ПДВ. Серйозна проблема для металургів — податок на надра. «Він, — заявив криворіжець, — зріс у 7,4 раза. Розуміємо, що державі потрібні гроші. Але не в такий спосіб їх слід добувати».
Арсеній Яценюк на це запропонував виробникам прийти до нього з конкретними економічно зваженими цифрами. «Податок на надра у нас не змінювався вже 10 років, — наголосив очільник уряду. — Переконайте мене в тому, що ваші пропозиції правильні. Бо дехто (маю на увазі депутатів) бореться не за економіку країни, а з олігархами, як заявляє. А потім забуває про все».
Друге проблемне питання для бізнесу (принаймні, для представників підприємств, які взяли участь у заході) — тарифи на перевезення вантажів залізницею. На це міністр інфраструктури Андрій Пивоварський парирував, що в Укрзалізниці на початку року склалася дуже важка ситуація через занижені тарифи та корупцію. «Але впродовж року логістика на Укрзалізниці покращилася, — запевнив головний транспортник країни. — Проте підвищувати тарифи ми змушені, бо технічний стан рухомого складу та колій вкрай поганий: понад 90% його зношено. Тому ми пішли на підвищення цін на перевезення вантажів. Інше питання, що бізнес контролюватиме, куди йдуть кошти від оплати цих послуг».
Це викликало невдоволення у представника Союзу хіміків України: «Я не згоден із заявою пана Пивоварського, — заявив він. — Підвищення тарифів — це шлях у нікуди. Якщо Міністерство інфраструктури піде таким шляхом, йому скоро нічого буде перевозити».
Детально зупинився Прем’єр-міністр і на ринковому питанні. Зона вільної торгівлі для України — це і можливість розвиватися, і виклик для українців. Бо з одного боку, ми отримуємо зовнішній ринок, а з іншого — до нас теж прийдуть товари з-за кордону.
«Внутрішній ринок, — сказав Арсеній Яценюк, —ми підтримаємо: у проекті фінансового плану на 2016 рік передбачаємо 15 мільярдів гривень Укрзалізниці. Потурбуємося й про інші державні компанії. Що ж стосується зовнішнього ринку, то закликаю українських бізнесменів разом із нами взяти участь у формуванні 8 торговельних представництв — своєрідних наших адвокатів за кордоном».
Цю ідею підтримали майже всі учасники зустрічі. Адже український виробник повинен грамотно і красиво себе представити за кордоном. Керівник столичного «Фармаку» Філя Жебровська, наприклад, повідомила, що її підприємство спрямовує на експорт 23% фармацевтичних виробів. З них 5% — до Європи, 95% — у країни СНД.
«Два наші препарати успішно конкурують в Європі. Але цього замало. Можемо значно збільшити експорт, проте бракує компанії, яка представляла б наші інтереси за кордоном. Готові навіть купити підприємство наприклад, у Польщі».
Представник Ліги виробників взуття сказав, що українські підприємства нині експортують 7 мільйонів пар взуття до Європи. «Можемо наростити в рази поставки, готові конкурувати з тамтешніми виробниками. Але там купують китайське взуття, бо нашого не знають. Ми повинні переконати тамтешніх споживачів, що українські черевики не гірші від тих, які потрапляють на прилавки магазинів із Піднебесної. У Європі образ України повинні формувати не політики, а виробники. Організуйте бізнес-форуми за кордоном, де ми могли б представити свою продукцію».
На зустрічі пролунало чимало пропозицій до уряду. Арсеній Яценюк, занотувавши їх, пообіцяв, що зустрічатиметься із представниками бізнесу частіше, а раз на квартал збиратиме в Кабміні бізнес-засідання.