За публічним звітом Кабінету Міністрів про перші сто днів діяльності, де також було окреслено шлях подальших соціально-економічних реформ, влада не забуває й про нагальні виклики, що постають перед країною й нацією. Перші особи держави не приховують, що заплановані перетворення можна буде здійснити за однієї головної умови: миру й суспільної злагоди. Саме цим питанням і було присвячено чергове засідання Ради національної безпеки і оборони, яке залишилося в тіні урядового звіту, але від того не втратило актуальності.
Стан справ на лінії розмежування залишає нині подвійне відчуття. З одного боку, Україна неухильно виконує мінські домовленості про припинення вогню й відведення важкого озброєння. З іншого — з огляду на постійні провокації російсько-терористичних військ і найманців-зайд наші вояки залишають за собою право оборонятися. І в разі потреби завдають ударів у відповідь на агресію. Що й підтвердив у ході засідання Президент Петро Порошенко.
Військо у бойовій готовності
Паралельно з виконанням згаданих домовленостей Україна посилює свої позиції, нарощує обороноздатність. «Ми ведемо два паралельних процеси: процес перший — неухильно виконуємо вимоги Мінського меморандуму, процес другий — активно і рішуче нарощуємо бойовий потенціал наших Збройних сил», — наголосив глава держави.
Він поінформував присутніх про результати переговорів із партнерами України щодо допомоги у відновленні боєздатності, зокрема про рішення США надати Україні нелетальну допомогу у сфері безпеки. «Ми будемо озброєні тактичними безпілотниками, додатково постачають станції радіоелектронної та контрбатарейної боротьби. Відновлено тренування та підготовку українських військових, зокрема із залученням наших партнерів із кількох країн НАТО», — цитує слова Президента його прес-служба.
Глава держави також повідомив про затвердження ним плану будівництва фортифікаційних споруд. Це узгоджений порядок будівництва з відповідним визначенням підрядників та керівників в обласних державних адміністраціях, які відповідають за кожну ділянку на лінії зіткнення і фінансування цих робіт.
Згідно з домовленостями, після завершення відведення важкої техніки мають звільнити всіх заручників. «Через вісім днів, коли закінчується термін відведення техніки, протягом чотирьох днів має бути звільнено всіх заручників, яких незаконно утримують бойовики, — нагадав Петро Порошенко. — Наша позиція (тут Україну підтримують партнери — США і Євросоюз): ми наголошуємо і наполягаємо на тому, щоб звільнили заручників, яких незаконно утримують у Російській Федерації. Йдеться про Сенцова, Савченко та інших представників України».
Того самого дня Петро Порошенко підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 18 лютого «Про заходи щодо створення належної матеріально-технічної бази для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців та інших осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, а також учасників бойових дій та інвалідів війни».
Бажання має бути обопільним
Згодом перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони Михайло Коваль розповів про результати роботи зібрання. Так, РНБО підтримала рішення про визначення меж окремих районів, де запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування на території окремих районів Донецької та Луганської областей» по лінії розмежування, визначеної мінськими домовленостями від 19 вересня 2014 року.
Утім, особливий порядок місцевого самоврядування не запроваджуватиметься на територіях, захоплених бойовиками вже після підписання угод, а також у всіх населених пунктах уздовж лінії розмежування, які контролює українська сторона. За словами Михайла Коваля, для реалізації цього рішення невдовзі буде ухвалено відповідну постанову Верховної Ради та внесено зміни до вказаного закону.
Крім того, РНБО запровадила комплекс заходів з посилення оборонних спроможностей України, повідомляє УНІАН. Зроблено це з урахуванням високої ймовірності відновлення російсько-терористичними угрупованнями широкомасштабної агресії та постійні провокації з боку бойовиків. Ідеться зокрема про ефективніше використання потенціалу оборонно-промислового комплексу, прискорення інженерного обладнання рубежів оборони, забезпечення армійських та інших військових формувань новим озброєнням і військовою технікою.
Зрозуміло, що успіх залежатиме від обопільного бажання досягти миру на Донбасі. Тож Михайло Коваль наголосив: «Україна неухильно виконує мінські домовленості, але вимагає від іншої сторони підтвердженого незалежними міжнародними спостерігачами виконання всіх домовленостей».