Участь у бойових діях для багатьох чоловіків стає переломним моментом, що змушує переглянути життєві пріоритети і прагнення. Війна загартовує характер і породжує бажання бути незалежним. Можливо, тому чимало учасників АТО після повернення додому мріють започаткувати власну справу. Проте самому без досвіду, підготовки, капіталу не впоратися.
Допомогу готові надати Миколаївський обласний центр зайнятості, інші соціальні служби та громадські організації. Разом вони працюють із демобілізованими військовими, пропонують захистити бізнес-проекти в центрах зайнятості або взяти участь у соціальному бізнес-інкубаторі «Друге дихання». Дехто з хлопців відходить від підприємництва: «не моє». А в декого вдається вибудувати власний бізнес і навіть створювати робочі місця для побратимів.
Гарна ідея — вже початок
Психологи і соціологи вважають, що стати успішними підприємцями можуть не більш як 5—7% населення. Обмеженість підприємницького контингенту спричинена тим, що далеко не всі готові ризикувати. Більшість людей вважають за краще спокійне розмірене життя і роботу за наймом з гарантованою заробітною платою.
Так не думає Олександр Невмержицький, колишній учитель фізкультури й боєць АТО. Він вирішив відкрити сімейну молочну ферму. Про таку можливість замислився ще воюючи на Донбасі. Там познайомився з товаришем, який і розповів, що його батьки тримають таку ферму, створену в межах спільного проекту відомої в Україні й світі компанії й міжнародної благодійної організації «Добробут громад». Проект допомагає людям організуватися і поліпшити загальний доступ до ринку збуту молока. Для цього компанія кредитує фермерів, безкоштовно надає їм обладнання, навчає основ бізнесу, здійснює інформаційний супровід.
— Мене зацікавила ця ідея, адже я сільський, мені не звикати до селянської праці, — розповідає Олександр. — Тож почав потрохи заощаджувати гроші на власну справу. Повернувшись із війни, придбав будинок в селі Дар’ївці, сам розпочав будувати ферму, сільрада відвела земельний пай розміром гектар, обіцяють землю під пасовище.
Водночас Олександр звернувся до Заводського центру зайнятості в Миколаєві, де йому запропонували взяти участь у програмі з відкриття власної справи. «Співробітники центру зайнятості виявилися чуйними й уважними, — ділиться майбутній фермер. — Вони допомогли, роз’яснили всі нюанси й деталі складання бізнес-плану, надавали відповіді на будь-які запитання, вказували на недоліки. Від моменту звернення в центр до захисту проекту минуло два місяці. Вартість проекту з відкриття та розвитку сімейної молочної ферми — понад 126 тисяч гривень. У разі успішного його захисту отримаю єдиним платежем 49 тисяч гривень. Дуже зручно, адже ці гроші я вкладатиму в закупівлю корму для корів, самих корів, зможу витратити їх на інші господарські потреби. Очікую на щорічний прибуток 110 тисяч гривень».
За словами начальника Заводського районного центру зайнятості Наталії Рябової, проекти, коли людина повністю усвідомлює відповідальність, всерйоз підходить до справи, нечасто зустрічаються.
«Олександр успішно захистив свій проект, — зазначила Наталія Андріївна. — Ми, співробітники центру, щиро радіємо за нього і бажаємо йому успіхів. Гроші йому надано». Олександр запросив помічників зі служби зайнятості на урочисте відкриття ферми.
Друге дихання
Безумовно, людина, яка пройшла серйозні життєві випробування, зазвичай відповідальніше ставиться до будь-якої справи і здатна досягти високих результатів у підприємницькій діяльності, щоб влаштувати власний добробут. Найчастіше колишні бійці обирають для малого бізнесу такі напрями: сільське господарство, виготовлення продукції, послуги з ремонту, торгівля, ІT-сфера.
Свого часу до Вітовського районного центру зайнятості після проходження служби в зоні проведення АТО звернувся Іван Ляльчук. За спеціальністю він ІТ-фахівець, але за фахом знайти постійну роботу не вдавалося. Спеціалісти центру запропонували зайнятися підприємницькою діяльністю. Вибір бізнес-ідеї був нескладним. Іван мав знання й досвід в аграрній галузі, залишилося тільки трансформувати їх для потреб населення. Після закінчення курсів за направленням служби зайнятості за напрямом «Бізнес-планування для організації підприємницької діяльності» Іван Ляльчук склав бізнес-план «Виробництво з вирощування часнику з перспективою на вирощування якісного посівного матеріалу» та отримав одноразову виплату допомоги з безробіття для організації підприємницької діяльності.
Навесні молодий підприємець засадив 20 соток ріллі ярим сортом український фіолетовий та білий, восени — сортом любаша загальною площею гектар. Уже має прибутки, адже за рік з гектара можна отримати майже 15 тонн врожаю. Іван переконаний: якщо є бажання та вміння, треба спробувати використати шанс, а коли товар і послуги якісні, то й бізнес неодмінно буде успішним. Слід горіти справою, не зупиняючись ні на мить.
Цікава бізнес-історія Сергія Радковського, який рік тому звернувся до Первомайського міськрайонного центру зайнятості. Після демобілізації прагнув адаптуватися до цивільного життя, адже маючи військову освіту, весь час служив в армії. Шукаючи роботу, познайомився з підприємцем, який запропонував відновити свій законсервований колишній бізнес — виготовлення металопластикових конструкцій. Разом із підприємцем Сергій зробив інвентаризацію обладнання та інструментів, комплектуючих, розрахував рентабельність задуманої справи. Сергій захистив у центрі зайнятості бізнес-план та отримав добро на свою ідею і кошти для організації діяльності.
Нині Сергій Радковський — підприємець із високим рівнем мотивації до успішного розвитку власної справи. Він готовий виступати роботодавцем і вже в цій іпостасі співпрацювати з центром зайнятості.
З погляду психології
Навіть те, що є гарні приклади успішного ведення бізнесу колишніми бійцями АТО — вже добра мотивація для інших.
— Наші бійці по поверненні отримують досить багато пропозицій з відкриття власного бізнесу, — зазначає кризовий психолог Олена Снісаревська. — У Миколаєві існує вже третій бізнес-інкубатор, де хлопців вчать підприємництва. Однак відсоток більш-менш успішних стартапів залишається в межах загальної статистики. З усіх, хто відвідав перший і другий бізнес-інкубатори, успішно відучився, відкрили і продовжують підприємницьку діяльність одиниці.
Олена називає кілька причин такої ситуації. «Вважаю, що мотиваційні програми мають бути, але обов’язково слід пояснювати всі ризики і чітко показувати помилкові шляхи, жорстко руйнувати ілюзії, — каже спеціаліст. — Більше уваги потрібно приділяти профдобору і менше — міфічним мотиваціям на кшталт «думай і багатій». Упевнена, що банальне працевлаштування і переорієнтація у професійній діяльності, навчання нових затребуваних на ринку праці професій більш продуктивні, ніж навчання бізнесу».
На думку психолога, одна з причин не потрапляння до відсотка вдалих стартапів криється і в армійській вертикальній системі. Якщо людина — кадровий військовий, вона апріорі звикла підкорятися, керувати на своєму рівні. Сама система наказів і їх виконання — обов’язковий атрибут армії, але не керівництва бізнес-ідеєю. Тож потрібен жорсткий профдобір і на бізнес-навчання.
— Ту мудрість виживання, бойовий досвід, зрозуміло, можна адаптувати до сучасних реалій, але для цього потрібні спеціально розроблені програми, — продовжує Олена. — Спецпрограми з профорієнтації, зміни роду діяльності вже є і працюють, наприклад навчання іноземних мов, комп’ютерних технологій тощо. Їх потрібно розширювати і проводити постійну інформаційну кампанію серед демобілізованих і тих, хто закінчив контрактну службу. Водночас багато бійців та офіцерів, маючи величезний досвід виживання, проходження через неймовірні труднощі, погодилися б залишитися в армійській системі на позиціях інструкторів, у пунктах постійної дислокації бригади, на полігонах, в інших легітимних воєнізованих структурах. Там вони у своїй стихії й можуть бути більш ефективні, ніж у бізнесі.
ДУМКА ФАХІВЦЯ
«Разом вирішуємо одне з пріоритетних завдань державної політики зайнятості»
Дмитро ОБОРОНЬКО,
директор Миколаївського обласного центру зайнятості:
— Створюємо умови для безперешкодного працевлаштування та інтеграції в суспільство учасників АТО, підвищення рівня їхньої соціальної та професійної адаптації, робимо все задля їхньої конкурентоспроможності на ринку праці шляхом організації професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації. Також сприяємо в започаткуванні власної справи й надаємо одноразову виплату допомоги з безробіття для організації підприємницької діяльності. Усього з початку 2017 року послуги центрів зайнятості отримали 1888 військовослужбовців, демобілізованих із зони АТО.
Під час консультаційних, профорієнтаційних, індивідуальних та групових заходів фахівці центрів зайнятості інформують учасників АТО про можливість та умови отримання одноразової виплати допомоги з безробіття для започаткування власного бізнесу, направляють на курси до навчальних закладів, з якими співпрацює служба зайнятості, для навчання за програмою «Бізнес-планування для організації підприємницької діяльності». Слухачі курсів вивчають оптимальні форми організації бізнесу, особливості їх оподаткування, правові аспекти регулювання підприємницької діяльності, бізнес-планування і вчаться написання власних бізнес-планів.
Для надання допомоги в подальшому розвитку бізнесу фахівці служби зайнятості здійснюють патронат осіб, що започаткували власну справу, й індивідуальний супровід підприємців упродовж шести місяців. За цей час їх постійно інформують про активні програми сприяння розвитку малого та середнього бізнесу.
Обласний центр зайнятості постійно співпрацює з Центром допомоги учасникам антитерористичної операції при Миколаївській облдержадміністрації, місцевими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, роботодавцями, профспілками, громадськими організаціями та іншими соціальними партнерами. Разом вирішуємо одне з пріоритетних завдань державної політики зайнятості — надання всебічної соціальної підтримки демобілізованим учасникам АТО.