Полтавцеві Володимирові Литвину любов до тваринництва прищепила мама. Вона працювала в колгоспі дояркою і телятницею, малим йому доводилося їй допомагати, тому рано пізнав усі тонкощі цієї галузі. Коли виріс, дізнався, що його прадід по батьковій лінії, слід якого загубився на будівництві Біломорканалу, мав в обробітку 400 десятин власної й орендованої землі, утримував 80 пар коней, 40 пар волів і багато іншої худоби. Тож цілком природним було бажання Володимира, очоливши господарство «Вітчизна» у селі Максимівка Карлівського району Полтавської області, продовжити справу життя предків і ґрунтовно зайнятися тваринництвом.

Про те, що дала йому поїздка в Німеччину, корову Чаклунку і правила гри в молочному бізнесі керівник взірцевого на Полтавщині й одного з найкращих в Україні господарства Володимир ЛИТВИН розповів «Урядовому кур’єру».

Ставка ПДВ на молочні продукти в нас на 15% вища за європейську

— Володимире Івановичу, можливо, була ще якась обставина, що спонукала вас зайнятися тваринництвом на науковій основі?

— Так. Усе почалося після моєї поїздки у 2000-х роках до Німеччини, де ми, керівники й головні спеціалісти сільгосппідприємств Полтавщини, вивчали передові технології в тамтешньому аграрному виробництві. І ось коли перебували в господарстві баварського фермера, нам розповіли, що цей фермер надоює від своїх породистих корів по 56 кілограмів молока за день. Мене це настільки вразило, що я загорівся бажанням розвести і в своєму господарстві таких високоудійних тварин.

Нині у нас є корови, які дояться навіть краще, ніж оті баварські. А наша корова-рекордистка Чаклунка начаклувала на піку своєї продуктивності 59 кілограмів молока за добу.

Підприємство має статус суб’єкта племінної справи у тваринництві, зокрема племінного заводу з розведення великої рогатої худоби української чорно-рябої та племінного репродуктора з розведення ВРХ голштинської породи.

Залежно від періоду утримуємо 750—800 голів ВРХ на фермах у селах Короленківка, Максимівка і Давидівка. Це та оптимальна кількість худоби, яку доцільно утримувати на наших 2100 гектарах землі.

— Скільки молока від кожної з ваших корів надоюєте за рік?

— Протягом останніх 7—8 років стабільно за 8 тисяч кілограмів, а в області за минулий рік цей показник становив 6,4 тисячі кілограмів. Усе наше молоко екстра-класу, тому проблем з його реалізацією не маємо.

Добре заробляємо й на реалізації молодняку ВРХ. Торік ми 32 нетелей експортували за кордон за достойною ціною.

— Як вам вдається отримувати таке високоякісне молоко?

— Ми не ганяємося за кількісними показниками надоїв, а турбуємося про здоров’я корів. Годуємо їх тільки високоякісними свіжими кормами, які самі й виростили, без додавання хімічних препаратів, регулярно стежимо за обмінними процесами в їхньому організмі, а за потреби лікуємо окремо від основної череди. Для цього в нас є всі умови, а найголовніше — висококваліфіковані спеціалісти: Лілія Шмиголь, Віталій Лисак, Карапет Аганісян, які за це відповідають. І я тримаю це все на контролі. Тому наша продукція й відповідає євростандартам.

— Чи задоволені ви цінами на свою молочну продукцію?

— Скажемо так: я насторожено задоволений. Тому, що хоч нині ціна на нього трохи вища, ніж торік, ми орієнтуємося на країни Євросоюзу, а порівняно з їхніми виробниками молока ми у значно гірших умовах. Ставка ПДВ на молочні продукти в Україні найвища серед європейських країн і становить 20%, а в Німеччині — 7%, у Франції — 5,5%, а в Польщі — 5%. У середньому ставка ПДВ на молочні продукти в нас на 15% вища за європейську.

Але молочна галузь Європи тримається на держпідтримці, рік у рік демонструючи збитковість. У ЄС багато програм підтримки молочного фермерства — постійних (наприклад за працівника) і ситуативних (складна ситуація на ринку, примусове збування поголів’я та зменшення виробництва молока). Якщо хочемо підняти рентабельність молочного бізнесу в Україні, треба створити схожі правила гри на внутрішньому ринку.

У Нідерландах фермер за оренду гектара землі платить 160 євро, а отримує від держави дотацію 190 євро, тобто 30 євро стимуляційних коштів. Ми про таке можемо тільки мріяти. Попри це намагаємося платити достойну заробітну плату всім людям, які в нас працюють, зокрема у тваринництві.

Працюють на перспективу

— Скільки у «Вітчизні» заробляє оператор машинного доїння?

— Обсяг матеріальної винагороди залежить від кваліфікації. Якщо випадає 15 змін за місяць, то оператор за цей час заробляє 12—13 тисяч гривень. Телятниця, яка займається молодняком ВРХ, за 20 робочих змін заробляє 8—11 тисяч. А ще в нас існують заохочувальні бонуси: за збереження поголів’я, додаткові прирости й таке інше. Людина, яка хоче в нас заробити, заробляє непогано. А із січня цього року ми ще збільшили на 13% заробітну плату всім нашим працівникам.

Ціную працю тваринників, зокрема тих, хто працює в молочному скотарстві. Їм нині легше, ніж колись моїй мамі. Тоді на фермі все було на вилах, рептухах, тачках. А в нашому господарстві працівники здебільшого виконують організаторсько-розпорядницькі функції — чи у доїльному залі, чи біля телят. Скрізь сучасне переважно імпортне обладнання, техніка й механізми, які полегшують працю.

— Яку «Вітчизна» отримала матеріальну компенсацію в межах урядової програми підтримки тваринництва за підсумками 2019 року?

— За напрямом «компенсація за утримання маточного поголів’я корів» за кожну з наших 330 нам компенсували по 1800 гривень, що в сумі становило майже 600 тисяч гривень, і ще 60 тисяч нам відшкодували за 1000 доз генетичного матеріалу.

Цього року такої підтримки, мабуть, не матимемо, бо в державній скарбниці не вистачає коштів. А шкода, вона нам би не завадила. Проте хоч і самотужки, а працюватимемо й далі на перспективу, займатимемося генетикою і селекцією у тваринництві. Нам від держави потрібна не так матеріальна підтримка, як упевненість у завтрашньому дні. Якщо така впевненість у нас буде, ми самі викарабкаємося із найскрутнішої економічної ситуації.

Як керівник господарства намагаюся робити все, від мене залежне, щоб наші працівники та їхні сім’ї почувалися соціально захищеними. Вчасно і в повному обсязі виплачуємо аванс і гідну заробітну плату, розраховуємося за оренду паїв, до речі, за гектар землі нараховуємо своїм пайовикам 6 тисяч гривень, мабуть, найбільше в районі. Безплатно харчуємо тих, хто у нас працює, надаємо їм згідно із графіком чергові відпустки, забезпечуємо їх спецодягом, матеріалами. Їхнє завдання — виконати те, що ми разом запланували.

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Володимир ЛИТВИН.  Народився 17 вересня 1960 року в селі Короленківка Карлівського району Полтавської області. Закінчив місцевий технікум харчових технологій за фахом «технік-механік», після служби у війську у 1980—1982 роках Полтавський інженерно-будівельний інститут (інженер-будівельник), Полтавську державну аграрну академію (економіст). Працював у сільгоспвиробництві Полтавщини.

Із 5 березня 1998 року — голова КСП, із 2000-го — генеральний директор СТОВ «Вітчизна» Карлівського району Полтавської області.

Депутат обласної ради.

КОМЕНТАР

Олег ПАЛІЙ,
заступник директора
департаменту агропромислового розвитку
Полтавської облдержадміністрації:

«Такі господарства треба підтримувати»

— Останніми роками за кількістю поголів’я ВРХ й дійних корів Полтавщина стабільно на першому місці у країні. На 1 січня цього року в області було 56 тисяч корів. Це в рази більше, ніж у деяких областях. Але й на Полтавщині є лідери. Один з них — СТОВ «Вітчизна», де валовий надій молока за 2019 рік становив 26 456 ц, надій на фуражну корову — 8017 кг, вихід телят на 100 голів — 72 голови.

Там упроваджують сучасні ефективні технології у тваринництві, господарство входить у всеукраїнську асоціацію виробників молока. Його керівник Володимир Литвин бере участь у формуванні державної політики щодо цієї галузі.

Важливо, що у «Вітчизні» піклуються про відновлення родючості ґрунтів, вносять у них органічні добрива, дотримуються науково обґрунтованих сівозмін. Такі господарства треба підтримувати.

Згідно з відомою урядовою програмою, спеціальну бюджетну дотацію за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності в області торік отримав 71 суб’єкт господарювання на суму 65 370,6 тисячі гривень (виплачено в повному обсязі), із них СТОВ «Вітчизна» — 594 тисячі гривень.

За напрямом «спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняку великої рогатої худоби» станом на 1 грудня 2019 року всього нараховано дотації на суму 19 642,7 гривні, 5678 особам на 13 516 голів.

Згідно з обласною програмою розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини за напрямом «Галузь тваринництва», торік від районних комісій прийнято реєстрів та профінансовано господарств на суму 1376,110 тисячі гривень. Ці кошти розділили між 198 ОСГ, двома ФГ і ФОП.