Нині немає потреби доводити актуальність лікування і профілактики серцево-судинних захворювань. Вони найчастіше вражають людей молодого віку, стають причинами тяжкої інвалідності або смертності. Цьому сприяє шкідливий вплив довкілля, неправильне харчування, малорухомий спосіб життя.
Про серйозну для суспільства проблему, можливості вчасного виявлення захворювання судин за допомогою доступних методів говоримо з завідувачем кафедри Київського медичного університету імені О.О.Богомольця Володимиром Мішаловим.
.jpg)
— Володимире Григоровичу, нині спостерігається значне зростання кількості судинних захворювань. На вашу думку, до цього призвів сучасний спосіб життя чи це просто краща діагностика?
— Насправді кількість серцево-судинних захворювань зростає не так стрімко, як про це говорять. Однак як і півсторіччя тому, вони на першому місці серед причин, які обривають життя сучасної людини. Ця недуга втричі випереджає рак, травматизм, наркоманію й алкоголізм. Близько 60% випадків інвалідності та смертності зумовлені саме захворюваннями серцево-судинної системи. Інфаркти й інсульти, як свідчить статистика, останнім часом помолодшали, збільшення кількості хворих відбувається за рахунок людей віком до 45 років.
Серед постраждалих переважають чоловіки середнього віку, особливо ті, чиї історії хвороби обтяжені такими чинниками ризику, як алкоголізм, наркоманія, стрес, рання гіпертонія. Слід зауважити, що інсульт в Україні на другому місці в структурі загальної смертності населення, онкологічні захворювання в цьому списку значно далі. До речі, саме інсульт залишається головним чинником інвалідизації населення країни: процес відновлення здоров’я після цієї хвороби малоефективний. Лише до 20% пацієнтів, які вижили завдяки активній терапії, повертаються до нормального життя. Тому інсульт — проблема не лише медична, а й соціальна, економічна.
— Невже в усіх країнах схожа ситуація?
— У нас дуже мало уваги приділяють популяризації здорового способу життя серед молоді. Ті держави, котрим вдалося значно зменшити смертність від серцево-судинних захворювань, таких результатів досягли здебільшого за рахунок формування у громадян відповідальності за власне здоров’я. За кордоном бути здоровим модно, престижно, а ось палити, хворіти, не тримати себе у формі — моветон.
— Інформації, яким чином продовжити життя, нині достатньо, але не завжди в ній можна розібратися. То що треба робити, аби серцево-судинні захворювання відсунути якнайдалі?
— По-перше, має бути раціональне харчування. Рекомендації дуже прості: передусім не набирати ваги. На першому місці мають бути продукти рослинного походження — овочі, фрукти, зернові тощо. Це не означає, що загалом треба відмовитися від м’яса, але його треба вживати в розумних кількостях. Наступне — розумна фізична активність. І третє — відмова від куріння. Ось ці три чинники, на яких грунтується здоров’я серцево-судинної системи.
— Ви тривалий час очолюєте кафедру госпітальної хірургії, тож кому як не вам краще знати, з чого і як починати профілактику.
— Тут дуже важливі два моменти. Перший — спадковість. Якщо в родині хтось із батьків страждав на серцево-судинні недуги, в людини є схильність до них. І в цьому разі вже в підлітковому віці треба відслідковувати артеріальний тиск, холестерин, цукор. Якщо спадковість необтяжена, все одно чоловіки, які досягли 30-річчя, мають серйозно піклуватися про своє здоров’я, жінки — після 40, адже в них зростає ризик серцево-судинних захворювань після настання менопаузи. У старшій віковій групі жінки переносять інфаркт ще складніше, швидше згорають. Тож чим раніше розпочинати профілактику, тим краще.
— Недавно з’явилося дуплексне сканування. Розкажіть, будь ласка, що являє собою цей метод?
— Дуплексне сканування поєднує в собі традиційне ультразвукове дослідження для оцінки стану стінки судини доплерографічним ультразвуковим скануванням для аналізу кровообігу в будь-якій точці судини. Цим методом проводиться дослідження судин у режимі реального часу, від дає змогу побачити просвіт судини, виміряти й оцінити параметри кровообігу, виявити перешкоди нормальному плину крові, зони тромбозу чи стискання, з точністю встановити діагноз, скласти прогноз перебігу захворювання, вибрати тактику лікування. До речі, завдяки новій методі ми можемо досліджувати будь-які судини. Наприклад, артерії і вени нижніх і верхніх кінцівок при скаргах на оніміння, судоми, біль у кінцівках, при появі судинних зірочок, розширенні підшкірних вен тощо.
— А за якими ознаками можна розпізнати наближення хвороби?
— Перші ознаки типові: біль у грудній клітці, який стискає і може віддавати в лопатку, зазвичай супроводжується страхом. Можлива нудота, блювота, біль не проходить навіть після застосування нітрогліцерину. Людина, в якої з’явилися подібні симптоми, має одразу бити в усі дзвони, звертатися до лікаря. Адже лише фахівець може визначити захворювання.
— Чи з’явилися нові підходи, технології, що допомагають людям одужувати, продовжувати нормально жити?
— Авжеж, з’явилися. По-перше, медикаментозне лікування дуже потужне, воно конкурує з хірургічними, ендоваскулярними методами. На другому місці — ангіопластика і стентування. Вони витісняють в усьому світі аортокоронарне шунтування. І дуже важлива організація медичної допомоги. Скажімо, у разі інфаркту міокарда що раніше відбудеться контакт лікаря і пацієнта, то краще.
— Володимире Григоровичу, ви не тільки блискучий фахівець у галузі серцево-судинної хірургії, а й пластичний хірург.
— Навряд чи я відбувся б як професіонал, якби не зустрів вчителів від Бога. Один з них — Юрій Миколайович Мохнюк. Він настільки віртуозно виконував операції на серці, що я був просто вражений. Одразу зрозумів: це моє покликання. Згодом був професор Макар Петрович Черенько. Він оперував щитовидну залозу. Опанувавши ці напрями, захотів спробувати свої сили в іншій галузі хірургії. І доля знову була прихильна до мене. Унікальний хірург академік Олександр Олексійович Шалімов запропонував спробувати свої сили в його інституті. Я назавжди запам’ятав його слова, що справжній хірург не може зациклюватися на одному розділі в хірургії, бо ризикує перетворитися на ремісника, треба спробувати все, а вже серце підкаже. Так дійшла черга і до пластичної хірургії. Вважаю, що пластика та реконструктивна хірургія з часом набудуть широкого застосування.
Яна АЛІЄВА
для «Урядового кур’єра»
ДОCЬЄ «УК»
Володимир МІШАЛОВ. Народився 1955 року в місті Шпола Черкаської області. Закінчив Київський медичний інститут. Працював лікарем-хірургом. У 1984 році захистив кандидатську дисертацію, в 1997-му — докторську. Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, заслужений лікар України. Автор 16 монографій, понад 100 винаходів, 656 наукових статей.