Ми неодноразово писали про оздоровчі заклади ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» як про спосіб ефективного й доступного лікування для українців. Деякі з них десятиліттями залишаються флагманами санаторно-курортного лікування, деякі потребують істотних інвестицій. Та якщо вірити новинам, велика реформа чекає на всі санаторії «Укрпрофоздоровниці». Скільки з них функціонує, в якому стані й чи очікувати українцям на доступне санаторно-курортне лікування в майбутньому? Із цими запитаннями «Урядовий кур’єр» звернувся до голови наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», заступника голови Федерації профспілок України Володимира САЄНКА.
— Уже забулися часи, коли санаторне оздоровлення було частиною загальнодержавної програми. Як нині санаторії витримують конкуренцію із сучаснішими способами відпочити та провести відпустку?
— Так, санаторно-курортне оздоровлення, лікування та реабілітація населення, що працює, їхніх сімей, особливо дітей, протягом десятиліть були частиною державної політики, їх фінансували через фонди соціального страхування. Щороку за рахунок фондів оздоровлювалися близько 500 тисяч українців. У 2014-му уряд припинив фінансування санаторно-курортного оздоровлення та лікування, вилучивши цю статтю із загальнодержавної програми. Залишивши тільки реабілітацію, уряд не визнає, що профілактика захворювань обходиться державі й роботодавцеві значно дешевше й вигідніше, ніж подальше лікування вже хворого працівника. Така ситуація призвела до зменшення кількості відпочивальників, відповідно погіршився стан санаторіїв, і найголовніше — це негативно позначичилося на здоров’ї населення.
Але з огляду на унікальну природну лікувальну базу й ефективність оздоровлення в санаторії люди як їздили туди, так і їздитимуть. Багато хто як відпочинок обирає закордон, подорожі, а як альтернативи медикаментозному лікуванню профспілкові оздоровниці популярності не втратять ніколи. Про це свідчить і кількість іноземних гостей у вітчизняних санаторіях, яка зростає.
— Однак далеко не всі санаторії відповідають міжнародним стандартам. Навіть, незважаючи на умови, їдуть іноземці?
— Коли головне питання для людини — стати на ноги після хвороби чи травми, умови відходять на другий план. Тому тих, кому потрібне лікування, умови не лякають. Для прикладу, в «Куяльник» щороку приїздять сім’ї з Об’єднаних Арабських Еміратів, які не вимагають апартаментів, а живуть у номерах поліпшеного комфорту. Звісно, до міжнародних стандартів в усіх санаторіях нам ще далеко, але ми працюємо над поліпшення умов. До того ж почали велику реформу і плануємо поступово розвивати всі профспілкові санаторії.
— Нині актуальне питання реабілітації та оздоровлення учасників АТО. Чи надають профспілкові санаторії такі можливості українським захисникам?
— Укрпрофоздоровниця однією з перших прийняла на оздоровлення, лікування та реабілітацію воїнів АТО на базі санаторно-курортних закладів профспілок України. Ми забезпечуємо лікування й реабілітацію учасників бойових дій, зокрема соціально-психологічну, в 20 наших оздоровницях. У перші роки війни в наших санаторіях ми приймали переселенців з Донецької, Луганської областей та АР Крим. Звісно, надавали допомогу й надалі її надаватимемо.
— Який реальний стан санаторіїв Укрпрофоздоровниці? Можна знайти інформацію, буцімто система профспілкового лікування і оздоровлення занепадає.
— Санаторії перебувають у різному стані. Якщо говорити про лікувальну базу, то вона на високому рівні скрізь. А ось щодо матеріально-технічної, то ситуація інакша. Одні, як Миргородкурорт, або Моршинкурорт, всесвітньо визнані у сфері санаторно-курортного лікування. Деякі, на жаль, не в такому привабливому стані. Наприклад, у санаторії «Куяльник» один з корпусів на 16 поверхів повністю виведено з експлуатації, ремонт коштуватиме більш як 250 мільйонів гривень. Але нещодавно там змінилося керівництво, яке взяло курс на розвиток, осучаснення, залучення інвестицій, і вже наступного сезону очікуємо на відпочивальників в оновленій оздоровниці.
Є справді проблемні активи. Та коли чуємо, що всі санаторії Укрпрофоздоровниці не функціонують, стоять розвалені й занедбані, нам потрібно розуміти, що така інформація — здебільшого частина інформаційної кампанії зацікавлених у придбанні санаторіїв осіб.
Звісно, не кажу, що стан усіх санаторіїв відповідає найвищим стандартам для оздоровлення працівників. Потрібно враховувати, що величезні санаторії будували під певні обсяги, туди приїздили з усього колишнього Радянського Союзу. Нині кількість відвідувачів значно зменшилася, відповідно прибутків не вистачає, щоб підтримувати в належному стані всі об’єкти, площа деяких сягає сотні гектарів. Але поліклініки й лікувальні корпуси більшості санаторіїв відремонтовані та оснащені сучасним обладнанням, ви рідко почуєте скарги на медичний персонал чи рівень надання лікувальних послуг. Поступово відновлюють номерний фонд. Уже цього року на реконструкцію номерного фонду «Куяльника» буде спрямовано понад 25 мільйонів гривень від Федерації профспілок України. Удосконалюють діагностичну базу санаторіїв. Щорічно оздоровниці системи на придбання медичної лікувально-діагностичної апаратури та обладнання витрачають понад 4 мільйони гривень.
Для прикладу, на утримання санаторію «Конча-Заспа», що перебуває у відомстві Державного управління справами, щороку з держбюджету надавали близько 10 мільйонів гривень. Цей санаторій — не поодинокий випадок, всі державні санаторії фінансують з бюджету держави, з наших з вами податків. Профспілкові об’єкти перебувають на повному самозабезпеченні. Тому коли чуємо критику щодо їхнього стану, варто звернути увагу на принципи їх утримання та фінансування.
— Чи кожен українець може дозволити собі купити путівку у вітчизняну оздоровницю?
— Ціни на відпочинок у системі Укрпрофоздоровниці нині найнижчі на українському ринку санаторно-курортних послуг. Це стосується і базового пакета послуг (проживання, триразове харчування, кілька медичних процедур) — 680—850 гривень за день за путівками, придбаними в системі соціального страхування, і звичайних комерційних путівок. Вартість останніх —750—950 гривень за добу. Додаткові послуги в наших санаторіях також абсолютно доступні за ціною.
— Як прокоментуєте заяви про начебто розпродаж профспілкового майна, які трапляються у ЗМІ?
— Кількість санаторіїв, які належали Укрпрофоздоровниці 20 років тому і нині, справді різна. Тоді їх було близько 90, тепер 45. Але річ не у продажу майна. Почнемо з того, що було ухвалено рішення про об’єднання санаторіїв в оздоровчі комплекси та курорти. Раніше на одній території були різні санаторії, тепер вони стали частиною одного комплексу. Наприклад, Приазовкурорт — чотири санаторії об’єдналися в один курорт. Так само Миргородкурорт, Славкурорт, «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт». 15 санаторіїв залишилися на території анексованого Криму й на непідконтрольних територіях.
І окреме питання — санаторії, які перейшли в розпорядження державних органів, міністерств, відомств та Фонду держмайна. За період проведення судової кампанії про визнання профспілкового майна державною власністю профспілки втратили близько 40 об’єктів власності, 10 з яких належали саме Укрпрофоздоровниці. Кожна нова влада лише посилювала тиск на профспілки стосовно майна.
Якщо говорити про майнові активи лише Укрпрофоздоровниці, які перейшли у власність держави, то матимемо чималий список: санаторій «Лермонтовський», туристично-оздоровчий комплекс «Горіховий Гай», дитячий оздоровчий комплекс «Придніпровський», санаторії «Немирів» та «Зелений мис», туркомплекс «Прикарпаття». А якщо враховувати майнові активи Федерації профспілок, цей список можна продовжувати. Ми вже багато років ведемо постійну боротьбу за профспілкове майно, за кожен об’єкт. У цьому контексті заяви про розкрадання майна профспілковим керівництвом слід просто ігнорувати. Ми свою справу робимо сумлінно.
— Якими бачите шляхи розвитку санаторної системи Укрпрофоздоровниці?
— Це комплексний підхід, який передбачає інвестиційні проєкти, зміни в системі управління, використання сучасних технологій, запровадження світового досвіду в управлінні подібними активами, діалог з державою та великими підприємствами щодо впровадження програм відпочинку серед усіх верств населення. І тоді буде результат. Активи Укрпрофоздоровниці можуть виконувати стратегічне завдання державного значення: розвиток України як оздоровниці всієї Європи. Але головне при цьому — зберегти їх доступність передовсім для українців.
І тут варто розуміти, що завдання — не забудувати території профспілкових санаторіїв дорогими житловими комплексами. Завдання значно важче: в умовах економічних криз, нестабільності, зниження рівня соціального захисту населення зберегти активи, що належать профспілкам, отже кожному їхньому членові, оновити ці активи і знайти альтернативні шляхи прибуткового функціонування оздоровниць, адаптувати їхню роботу під сучасні реалії, дати змогу людям відпочивати, лікуватися, оздоровлюватися.
— З ваших слів зрозуміло, що стратегію вже створено. Із чого почнете?
— Уже почали — з реформи управління. Хоча ми виокремили три кити, на яких триматиметься стратегія розбудови: зміни в системі управління, автоматизація і оптимізація процесів та маркетингова стратегія. Завдання цих нововведень — ефективне управління активами компанії та збільшення загального прибутку.
— Як відбудеться управлінська реформа?
— Найближчим часом буде змінено склад правління. За це вже проголосували усі члени наглядової ради. Зміна складу пройде на конкурсній основі. Плануємо залучити нових фахівців, професіоналів з різних галузей. При цьому, звісно, важливо зберегти найкращі кадри Укрпрофоздоровниці. Першочергово перед новим керівництвом стоятиме завдання оновити понад 50 документів, що регламентують діяльність компанії. Усі ці зміни мають відбутися до кінця цього року. Це дасть змогу підвищити ефективність роботи підприємств.
Наступне завдання — перехід на нові методи роботи, автоматизація та оптимізація процесів, використання сучасного програмного забезпечення, так зване оцифровування активів, створення електронних баз, реєстрів. Ідеться не лише про фінансову звітність, а й про всі аспекти діяльності підприємства. Оптимізація полегшить контроль за активами, сприятиме прозорій діяльності підприємств і зменшить витрати на управлінські процеси, поліпшить рівень обслуговування.
Ще один важливий крок — запровадження сучасної маркетингової стратегії. Ми провели аналіз ринку оздоровчих послуг, його підсумки свідчать про високий попит на санаторно-курортне лікування. Але нам необхідно налагодити комунікацію із клієнтами, потенційними відвідувачами, донести інформацію про наш продукт та поліпшити його якість. Наше завдання — популяризація оздоровлення у санаторіях та сприяння його доступності.
Оновлений склад правління цю програму змін реалізовуватиме протягом наступного року. Перед нами стоїть завдання збільшити прибутковість санаторіїв на 40% уже протягом року. Це досить амбіційне завдання, але вірю, що воно реальне. Ми плануємо впровадити нові оздоровчі продукти майже в кожній оздоровниці й поступово поліпшити стан територій та приміщень санаторіїв. Люди у всьому світі намагаються максимально зберегти та підтримати здоров’я і працездатність. І це світовий тренд. Враховуючи кількість санаторіїв та природні умови, Україна має змогу посісти одне з перших місць у світі як країна з розвиненою інфраструктурою санаторно-курортного лікування, і Укрпрофоздоровниця всіляко цьому сприятиме.
Дмитро ПАНЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»