НА ЧАСІ
Збалансовані рішення дадуть державі і гроші, і газ
Марина МАЙСТРЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Непомірне податкове навантаження і розбалансована державна регуляторна політика кладуть вітчизняне газовидобування на обидві лопатки. Якщо сьогодні уряд і Верховна Рада не змінять свого ставлення до стратегічно важливої галузі, то вже у 2020 році Україна видобуватиме власного газу, що йде на потреби населення, майже вдвічі менше.
Про це йшлося на конференції «Видобуток нафти та газу в Україні: економічні, фінансові та юридичні аспекти», яка пройшла у Торгово-промисловій палаті України. Більше сотні представників державних і приватних видобувних компаній, урядовці, депутати, науковці, експерти обговорювали непростий стан справ у галузі, яка гарантує економічну безпеку держави, але сама вже потребує з боку останньої і розуміння, і допомоги.
Основну частину — 76 відсотків — українського газу видобуває Державна компанія «Укргазвидобування». Її 2,5 тис. свердловин забезпечують населення міст і сіл порівняно дешевим паливом — по 50 доларів за 1000 кубічних метрів. Вона ж забезпечує 78% приросту розвідувальних запасів, виконуючи при цьому 72% геологорозвідувальних робіт. Майже 15 мільярдів кубічних метрів власного газу на рік від «Укргазвидобування» — такий ресурс має на сьогодні держава. «Хотілося б більше» — звучить з високих трибун. І чим ближчою стає перспектива чергового збільшення ціни на експортований газ, тим частіше погляди посадовців звертаються на вітчизняного виробника.
А вітчизняний виробник вимушений працювати на старих, майже виснажених родовищах. У нього не вистачає коштів на модернізацію обладнання, яке дало б змогу дістатися покладів на великих глибинах. Свої ж «рідні» державні органи вже п’ять років не видають ліцензій. Процедура землевідведення під нові свердловини розтягнута на 3-6 років. Не вистачає коштів на геологорозвідувальні роботи. А ось податки зростають невпинно. Тільки цього року при тому ж обсязі газовидобування, що й у минулому, вони зросли на 1 млрд 22 млн гривень!
«Це — вартість будівництва 40 свердловин, які додали б до 600 млн кубометрів газу та додаткового доходу компанії 250 млн гривень на рік при існуючій ціні на газ. Сума поточних податків сягає до 50 %. При такому податковому навантаженні неможливо говорити не тільки про подальше нарощування видобутку вуглеводню, та навіть про стабілізацію видобутку», — каже Олексій Нестеренко, заступник директора ДК «Укргазвидобування».
Спеціалісти компанії зробили аналіз за чотирма сценаріями подальшого розвитку газовидобувної галузі за різних умов оподаткування і цінової політики.
Нульовий (песимістичний). Якщо оподаткування і ціни залишаться на існуючому рівні, то видобуток газу до 2020 року скоротиться до 8-9 млрд кубометрів на рік.
Перший (безперспективний). Якщо до 2020 року вкласти у розвиток і модернізацію 18 млрд грн, видобуток стабілізується на рівні 15 мільярдів. При цьому бюджет додатково за вісім років отримає 7,4 млрд гривень.
Другий (перспективний). Якщо збільшувати видобуток до 18 млрд кубометрів газу на рік, потрібно 3,5 млрд гривень щорічних капіталовкладень. Бюджет додатково отримає 12 млрд.
Третій (оптимістичний). Якщо виходити на 20 млрд кубометрів вуглеводню, то щорічно треба інвестувати 6 млрд гривень. В результаті бюджет отримає податкових платежів на 17 млрд гривень більше.
Варто також мати на увазі, що в будь-якому випадку відмова від модернізації і розвитку власної газовидобувної галузі викличе необхідність купувати блакитне паливо за кордоном, ціни на яке вже не просто кусаються, а от-от з’їдять нашу економіку.
Директор Інституту геологічних наук НАН України академік Петро Гожик звернув увагу на те, що через брак коштів геологорозвідувальні роботи ведуться лише 1-2 дні на тиждень. Досвідчені кадри йдуть працювати в інші місця, а нові — на ті умови, що існують, йти не хочуть. Та й хороших спеціалістів, здатних працювати з найновішою технікою, майже немає. Він запропонував навчати за кордоном своїх спеціалістів, а не запрошувати іноземні компанії для роботи на українських родовищах. Це дешевше і перспективніше. «Я завжди був противником українського велосипеда, — зазначив академік. — Не треба нічого вигадувати. Треба переймати досвід».
«Галузь перебуває в стадії стагнації» — саме так охарактеризувала стан справ у газовидобувній галузі народний депутат Ксенія Ляпіна. Вона запропонувала її представникам активніше співпрацювати з владою, зокрема, — з Верховною Радою. На її думку, українські депутати просто не знають, що відбувається з вітчизняною нафтогазодобувною промисловістю.
Учасники конференції прийняли колективне звернення до Верховної Ради, Кабінету Міністрів, профільних міністерств, Державної служби геології та надр, Державної податкової служби та Державного агентства земельних ресурсів України. В ньому вони запропонували прийняти низку законопроектів та змін до існуючого законодавства.