Чому вулиця, на якій живеш, називається саме так? Приміром, є у Черкасах багато вулиць і провулків, названих іменами героїв війни — минулої й нинішньої, видатних уродженців міста. Якось довелося спілкуватися з юними жителями міста, які, виявилося, і не уявляли, чому назва вулиці, на якій народилися й живуть, пов’язана з тим чи іншим ім’ям. Хвиля перейменувань останнього часу в процесі декомунізації також не змінила ситуації.
Колишній черкаській вулиці Рози Люксембург присвоєне нове ім’я — Гуржіївська. Чи знають черкащани, звідки походить нова назва?
Літня жінка, в якої запитав про це, тільки знизала плечима: «Якби хто розповів, то, може, й запам’ятала б». Подібну відповідь одержав від багатьох людей. Серед них були й закиди місцевій владі, яка, мовляв, ліпше упорядкувала б вулиці, які нерідко потопають у смітті, мають погано заасфальтовану проїзну частину, непрохідні тротуари. Тільки один допитливий студент місцевого навчального закладу дав правильну відповідь, пояснивши, що історики та краєзнавці області повернули унікальний черкаський топонім, адже наприкінці ХVІІІ століття на цих землях жили грузини, яких в народі називали гуржіями.
— Вважаю, що нині перейменування не доречні, бо в країні криза, і не на це треба витрачати гроші, — зауважив дідусь, який назвався колишнім науковцем. — Якщо ж цим займатися, то, звісно, треба або повертати історичні назви, або шукати аполітичні, бо історія України надто суперечлива, щоб змінювати одні прізвища та події на інші. А загалом люди ще десятки років називатимуть вулиці старими назвами, чим спричинятимуть ще більшу цікавість до них.
Ситуація з топонімами і справді непроста. Не дарма час від часу їх змінюють. Люди шукають у них не тільки історичні корені, а й ще якісь прикмети, які б відображали їхнє світовідчуття. Зелена, Затишна, Квіткова… Пам’ятаєте: «Пройдусь по Абрикосовій, зверну на Виноградну я і на Тінистій вулиці постою я в тіні»? Тут і психологія, й любов до рідного міста. Та й народитися і вирости на вулиці, назву якої варто пронести крізь усе життя, яка зігріватиме в тяжку хвилину, — щось та означає. Такі вже ми. І цим можна й потрібно гордитися.
У Черкасах планують розробити бюджетну програму, в межах якої поширюватимуть інформацію про видатних уродженців чи жителів міста, на честь яких перейменували вулиці, провулки, сквери. Мають також виготовити і розмістити додаткові меморіальні дошки тощо. Про це недавно під час круглого столу в міськраді повідомив депутат, член топонімічної комісії Антон Ведула. Комісія запропонувала виготовити довідники з назвами вулиць, їхніми історичними особливостями.
Однак далі рішення виконкому справа поки що не пішла насамперед через брак відповідної програми. Понад те, є потреба не тільки встановити меморіальні дошки, а й видати навчальну літературу, посібники туристських та екскурсійних матеріалів, методичних матеріалів для середніх і вищих навчальних закладів.
Краєзнавці пропонують поширювати інформацію про перейменовану вулицю у платіжках, які надходять жителям міста. Адже для цього не потрібно додаткових коштів. Готові долучитися до розв’язання цієї проблеми і ЗМІ, які можуть безплатно розмістити інформацію про перейменовані вулиці.
Очевидно, слід підтримати намір міських депутатів встановити у парках і скверах інформаційні стенди, які б містили необхідні історичні відомості. Тут варто використати досвід столиці, яка вже втілює схожу ідею. А чому б у школах не створити музейних куточків, присвячених випускникам? І не лише тим, яких уже немає, а й живим. Адже багато з них стали прикладами досягнення успіху, активної громадської діяльності.
Очевидно, не варто забувати, що навколишнє середовище формує менталітет, нашу поведінку. Назви вулиць, магазинів, зовнішня реклама — все працює на свідомість. Тож чи не варто відмовитися від таких стандартних, спільних для багатьох міст і селищ назв, як Садова, Миру, Молодіжна, Лісова і схожих? Адже кожне з них має особливості, цікавинки.
Життя йде вперед, висуває нові потреби, прагнення, імена. У містах і селищах з’являються новобудови. Як назвемо нову вулицю, що вкладемо в цю назву?