В’ячеслав СУПРУН,
директор департаменту
професійно-технічної освіти МОН
Ні для кого не секрет, що в країні брак робітничих кадрів. Та й їхня підготовка не відповідає вимогам сьогодення. Залагодити справі покликана Державна цільова програма розвитку професійно-технічної освіти до 2015 року. Про її виконання розповідає директор департаменту профтехосвіти профільного міністерства В’ячеслав СУПРУН.
— В’ячеславе Васильовичу, не секрет, що сучасне виробництво потребує висококваліфікованих робітників.
— Поза сумнівом. Уперше торік для ПТНЗ сформовано державне замовлення на підготовку робітників високого рівня кваліфікації з технологічно складних та наукоємних професій і спеціальностей з отриманням освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Адже на ринку праці мають попит робітники, які володіють кількома професійними кваліфікаціями. Вони легше засвоюють знання й набувають навичок, яких потребують зміни під час осучаснення виробництва.
— Як впливає на організацію навчального процесу недавнє впровадження Національної рамки кваліфікацій?
— Її створено для узгодження майбутніх галузевих та міжгалузевих кваліфікаційних рамок і професійних стандартів. Подальша робота з упровадження Національної рамки кваліфікацій у системі профтехосвіти передбачає розроблення нормативно-правових актів, зокрема зміну підходів до державних стандартів. Гадаю, Національна рамка повинна визначати результати навчання та критерії їх оцінювання. А використання стандартів для побудови навчального процесу в ПТНЗ повинно сприяти його гнучкості для задоволення потреб роботодавців, економіки країни і сприяння професійному розвитку особистості. Загалом — стратегії розвитку професійної освіти.
Впровадження нових виробничих технологій і техніки зумовлює появу нових професій та видів робіт. З огляду на це внесено зміни до «Класифікатора професій». Тривають розробка й затвердження стандартів професій, що мають попит на ринку праці.
На ринку праці мають попит робітники, які володіють кількома професійними кваліфікаціями. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ
— Освітяни роблять це спільно з роботодавцями?
— Яскравим прикладом такої співпраці стало розроблення та затвердження спільно з Інститутом електрогазозварювання ім. Є. О. Патона державного стандарту нового покоління з професії зварник. Ним затверджено новий зміст навчання за цією професією, враховано міжнародний стандарт якості ISO і відповідний галузевий сертифікат випускників професійних навчальних закладів, а також нові підходи до навчання та проведення кваліфікаційної атестації.
Усе це дає змогу заощадити державні кошти на підготовку робітничих кадрів, а випускникам швидше адаптуватися до реальних умов виробництва та бути мобільнішими на ринку праці.
У країні працює Міжвідомча робоча група з питань розроблення і впровадження державних стандартів професійно-технічної освіти, яка сприяє забезпеченню відповідності змісту професійно-технічної освіти сучасним вимогам економіки країни.
Зважаємо й на часткову невдоволеність деяких роботодавців якістю професійної підготовки робітничих кадрів. Тому в нових освітніх стандартах уже закладено ідеологію, що грунтується на одержанні результатів навчання.
Закон про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності, ухвалений торік, ввів норму обов’язкового погодження державних стандартів професійно-технічної освіти з відповідними всеукраїнськими об’єднаннями обласних організацій роботодавців. Ми до цього теж готові. Разом з роботодавцями опрацювали 60 нових державних стандартів з актуальних на ринку праці професій.
— Погодьтеся, було б добре перейняти світову практику про відрахування з доходів підприємств певного внеску для фінансування підготовки робітників.
— Так. Міністерство проводить відповідну роботу. Один із пріоритетів — залучення соціальних партнерів до всіх складових діяльності системи професійно-технічної освіти. Укладено меморандум про співпрацю з Конфедерацією роботодавців та групою роботодавців в особі ЗАК «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ) щодо підвищення якості освіти та переорієнтації її на потреби ринку праці. Розпочато співпрацю з групою роботодавців хімічної галузі GROUP DF. Училища будівельного спрямування активно співпрацюють із компаніями-виробниками — «ХенкельБаутехнік Україна», «КнауфМаркетінг Україна».
Добре зарекомендували себе навчально-практичні центри, на базі яких проводиться виробниче навчання і практика, стажування педагогічних працівників, упровадження новітніх виробничих технологій.
— Навчання завершилося. Що далі?
— Впроваджується новий порядок працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням. Ця робота передбачає укладання договорів між усіма зацікавленими сторонами.
Такий механізм має деякі переваги, зокрема роботодавці долучаються до участі у навчальному процесі; молодь проходить виробничу практику безпосередньо на робочих місцях; з’являється можливість надавати таким випускникам цільову адресну допомогу у вигляді доплат до стипендії або у формі інших заохочень. Крім того, це сприятиме формуванню реальних обсягів державного замовлення на підготовку робітничих кадрів, що відповідатимуть потребам регіонального ринку праці та конкретних замовників.
Назріла потреба створити загальнодержавний інформаційний банк даних про потреби підприємств, організацій та установ у фахівцях із вищою та професійно-технічною освітою. У високій кваліфікації фахівця має бути зацікавлений передусім роботодавець. Саме він повинен дбати про рівень професійності персоналу свого підприємства. Для прикладу, кошти, які нині вся сфера виробництва і бізнесу спрямовує на підготовку кваліфікованих робітників, становлять лише 1—1,5% валового внутрішнього продукту України, а ця цифра має бути принаймні втричі більшою.
Микола ПЕТРУШЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
В’ячеслав СУПРУН. Народився в Києві 1962 року. Закінчив Могильовський машинобудівний інститут, Національну академію державного управління при Президентові України, Комерційний університет менеджменту. Кандидат економічних наук.