ЖАХ
Організація «Європейський вибір» стверджує: щодня українці дають хабарі на мільйони гривень у садках, школах і лікарнях
Дожились. Тільки подумайте: люди платять грошима людям за… людське ставлення. Якщо не спроможні, почуватиметесь овечкою перед вовком, підпадете під дію законів джунглів. Такий висновок проекту «Я дала хабар за свою дитину», який здійснює громадська організація «Європейський вибір» у співпраці з кількома іншими неурядовими утвореннями. Його мета — збір анонімних повідомлень від людей з усіх областей. Відгуки громадян дали змогу створити мапу хабарів у сфері сімейних стосунків, прав жінок і дітей.
Чому опитування анонімне?
З таким запитанням звернулися журналісти до ініціаторів проекту. У відповідь прозвучало: «Люди бояться переслідувань». Наведено такий факт: тільки близько 1% — 1 тис. з понад 100 тис. відвідувачів порталу проекту ЄС «Права жінок та дітей в Україні — комунікаційний компонент» — виявили бажання залишити інформацію для проекту «Я дала хабар за свою дитину». Це свідчить про те, що люди неохоче розповідають про корупційні факти.
Тим часом, за даними Світового банку, приблизно 20% прибутків домогосподарств в Україні витрачають на хабарі тим організаціям, де мають отримувати безкоштовні послуги на законних підставах. Якщо фонд заробітної плати країни щороку становить майже 400 млрд грн, то виходить, що від 30 до 50 млрд грн — це обсяг ринку хабарів домогосподарств, де плата за дітей (їхнє народження, навчання, лікування тощо) у цьому кошику може становити 1—3 млрд грн щороку.
Організатори проекту отримали за 8 місяців роботи проекту 1035 повідомлень від батьків на загальну суму 1 550 000 грн. У 86% випадків громадяни інформують, що вони давали хабарі, в 14% — не давали. Найбільший хабар, за даними проекту, становив 8 тис. грн за влаштування дитини до першого класу столичного ліцею, найменший — 50 грн — щомісячна плата «за людське ставлення до моєї дитини» в дитячому садку м. Києва.
Ініціатори акції вважають, що корупція в закладах освіти й медицини — один із найпоширеніших видів економічного насильства над батьками дітей в Україні. Адже від їхнього народження і до завершення школи вони змушені віддавати на не передбачені законодавством оплати від 5 до 20 тис. грн, залежно від регіону й міста. Найдорожчими з огляду на корупцію щодо дітей є м. Київ та АР Крим, найдешевшими — районні центри західних областей України. В Україні, за даними ЮНІСЕФ, освіта й здоров’я близько 8 млн дітей часто залежить від економічних статків батьків і їхньої спроможності долати різні бюрократичні перепони.
«Цей проект — не наша вигадка, — зазначає Кирило Животовський, виконавчий директор НГО «Європейський вибір». — Така форма протидії корупції започаткована в Індії, де громадська організація збирає анонімні повідомлення про всі факти корупції в країні. Наша організація, яка є ініціатором програми UAGO, вирішила впровадити пілотний проект у рамках кампанії «Я людина», що працює над зміною стереотипів сприйняття насильства над жінками в побуті, вдома, в школах і на вулиці. Корупція була й лишається одним із найпоширеніших видів економічного насильства над батьками в Україні».
Пологи та операції — найдорожчі
«За усередненими показниками моніторингу, найбільше хабарництво в соціальних закладах пов’язано з пологами й операціями, де такса може становити від кількох сотень гривень до кількох тисяч доларів, залежно від складності ситуації, — додає Богдан Якимюк, голова правління ГО «Антикорупційна рада України», яка є партнером у виконанні проекту. — Хабарі, чи так звані додаткові оплати в дитячих садках і школах, також досить поширене явище. Це свідчить про те, що профілактичну роботу із запобігання корупції мають проводити на етапі формування особистості перед вступом у доросле життя».
Проект «Хабар за свою дитину» узагальнює всю отриману інформацію й викриває різноманітні схеми і способи поширення хабарів за дітей в Україні. Хабарі дають як у грошовому вигляді, так і в натуральній формі (ремонти кабінетів лікарів і викладачів, продукти харчування й обладнання, інші послуги). У рамках проекту також формують достатньо повний перелік корупційних проявів по кожному суб’єкту (школи, лікарні, дитячі садки, управління міськвиконкомів, служби у справах дітей, ВНЗ). Наприклад, у лікарнях найпоширенішими приводами для корупції є проведення операції з лікування хвороби чи прийняття пологів; взяття на облік дитини (матері); обов’язкові аналізи при вагітності; отримання обов’язкової довідки для інших служб, довідок для санаторно-курортного лікування дитини; огляд і спостереження, часткова вакцинація дитини; позачергове обслуговування й людське ставлення.
Повідомлення й відгуки громадян дали змогу створити мапу хабарів в Україні у сфері сімейних стосунків, прав дитини та жінок. Оскільки відомості фактично вносять за фактом сплати чи несплати, узагальнену інформацію публікують у тих регіонах, про які йдеться в повідомленнях людей. Організатори також готують і оприлюднюють регулярні квартальні звіти проекту, які подають до Адміністрації Президента України й інших органів влади.
Громадська організація «Європейський вибір» як ініціатор проекту не ставить за мету контроль і супровід реалізації зазначеної інформації. «Ми не контролюємо процес перевірок чи використання наданою організацією інформації, що передають держорганам, — каже Кирило Животовський. — Головні зусилля спрямовують на розширення кола й партнерів, які поширюють інформацію про проект, викриття нових форм і видів хабарництва в сфері сімейних стосунків.
— Ми, — наголосив він, — посередники, які допомагають людям почуватися захищеними.
Як свідчить аналіз зібраних даних, зростає кількість повідомлень про давання хабарів за людське ставлення до дітей і матерів у всіх без винятку органах, з якими працює проект: від 30 до 100 гривень на місяць. А це — свідчення падіння людської гідності, моралі, невміння співпереживати. Тобто йдеться про деградацію суспільства. Щоб запобігти цьому, профілактику хабарництва, вважають організатори проекту, слід розпочинати з формування особистості у школі. Аби випускник, ступивши в доросле життя, був несприятливим до антиморальних дій. А тому, крім усього, активісти закликають до громадського глуму над явищем корупції. Оскільки вона любить тінь, її треба виводити на світло. Роботу цю обіцяють продовжувати. Її ефективність зростатиме за участі більшої кількості небайдужих людей.
ВЛАСНА ДУМКА
Ідете до школи — готуйте валізи з грошима!
Анна ШИКАНОВА,
«Урядовий кур’єр»
Лише три місяці, відколи я мама першокласниці, а голова вже йде обертом. Тепер точно знаю, що спілкування з батьківським комітетом загрожує головним болем, депресією й параноєю, як-то кажуть, в одному флаконі. Утім, про усе по порядку.
Ще в червні нам, батькам, повідомили: потрібно здати гроші на підручники, оскільки школа забезпечує ними лише тих, хто навчається за програмою профільного міністерства. Для тих, хто обрав більш просунутий «Росток», підручники платні. Гаразд, зголосилася я і виклала 650 гривень. Згодом ще один сюрприз: потрібно сплатити вступний внесок у фонд школи. Звісно, добровільний. Бо без такої квитанції дитину до школи не візьмуть. Плюс 200 гривень.
Промайнуло 1 вересня, і пішло-поїхало. Разом із кривульками у прописах надходять старанно виведені дорослим почерком суми: 220 гривень на абонемент у планетарій. Додатково щомісяця — 20 гривень на автобус, що везе туди дітей із вчителями. 50 гривень у фонд класу. Ще 50 — у фонд школи. Щомісяця.
Гроші витрачаються напрочуд ефективно. Наприклад, 10 гривень із 50, що здають у фонд школи, йдуть «на охорону». О восьмій ранку біля дверей чатує сивий дядечко. Батькам за поріг — зась! Особисто спостерігала, як натхненно і наполегливо сварила цього охоронця мама, що її не пускали донести рюкзак дитині зі зламаною рукою. Натомість о третій годині дня при вході залишається тільки вгодована пані. І вже нікому немає діла до того, куди ти йдеш і хто ти такий.
А школа в нас не з маленьких: понад тисячу учнів. Невже всі зібрані нами кошти йдуть сивому сек’юріті, в якого щодня «короткий» день — від 8-ї ранку до обідньої перерви?
До речі, охорона у школі є, а прибиральниць немає. Прибиральниця за наймом бере за роботу 200 гривень на місяць.
Напередодні осінніх канікул постало питання про встановлення у класі нових вікон. Нарахували по 350 гривень з кожного. Термін здачі — вчора. Неначе батьки ходять до школи виключно з валізою грошей…
Канікул для встановлення вікон забракло. Діти вчилися в іншому приміщенні, чекаючи ще три дні, поки батьки пересваряться за майстрів, прибирання класу й за самі вікна, які зрештою потягнули майже на 10 тисяч гривень.
Я гроші до канікул здати не встигла. До мене поставилися із презирством. На прибирання класу мене не відпустила робота — піддали анафемі. Виклала 50 гривень на прибиральницю — бодай вітатися почали.
Потім була епопея з комп’ютерним столом для класного керівника. Одна мама принесла спецпроект цього коштовного стола за ціною майже п’ять тисяч гривень. Що це за стіл такий і які вірші він читає за такі гроші, з’ясувати не вдалося. Натомість відбулася грандіозна сварка між батьками, внаслідок якої один тато пообіцяв привезти комп’ютерний стіл самотужки.
Тиждень тому мене знову потішили: потрібно викласти 150 гривень на автобус, подарунки від Миколая та на Новий рік. Знову на вчора. Інакше дитина піде пішки у планетарій і залишиться без кіндер-сюрпризу на свята.
Не встигла оговтатися від терміновості попередніх відрахувань, як ошелешили черговою сумою: потрібно 110 гривень на виставу та екскурсію від журналу «Пізнайко».
Витрати, витрати! 15 гривень на приїжджий театр… Від 20 гривень на різноманітні журнали, що приносять до школи вчителі, і діти волають: «Мамо, купи!» І кінця-краю цьому не видно.
Зовсім не радію, що скоро Новий рік, бо з такими вливаннями у школу ризикую не назбирати своїй донечці на подарунок під ялинку. Та мої особисті проблеми нікого не турбують. Як і те, що сама виховую дитину. І допомоги від держави всього… 350 гривень на місяць.
А попереду ще друге півріччя першого класу та чотири роки тільки початкової школи. Наперед навіть не загадую: кажуть, у старших класах грошей іде втричі більше…