Олександр ЛЕДИДА,
голова Закарпатської облдержадміністрації
- Олександре Олександровичу, пройшло майже півроку, відколи ви очолили Закарпатську область. Які основні підсумки роботи за час, що минув?
- Стартові кроки завжди нелегкі. Для того, щоб вони були правильними, слід підібрати таку команду, з якою можна вирішувати найскладніші завдання. Ми стартували не з кращих позицій. В області було багато боргів, накопичених за попередньої влади. Тож перше завдання - розрахуватися з боргами - ми виконуємо, обсяги заборгованості значно скоротилися.
- Вам у спадок дісталися проблеми попередньої влади. Як їх розв'язуватимете?
- Я нарікати на попередників не звик, а хочу працювати що є сили для кращого життя краян. Є проблема - її слід розв'язувати. Одна з найболючіших - вивезення з області та утилізація преміксів - шкідливих відходів, завезених в область із-за кордону. Це питання тягнеться віддавна, але вже скоро на десятирічній історії боротьби з ними поставимо крапку. На нейтралізацію небезпечних відходів галузевим міністерством цьогоріч виділено 1,6 млн грн, до осені ще таку ж суму виділить область зі свого бюджету, тож уже в наступному році це питання закарпатців не хвилюватиме.
- Зоною техногенної катастрофи може стати Солотвинський солерудник, який є державним підприємством. Затоплені копальні, на поверхні зяють величезні провали...
- Це підприємство не підпорядковане виконавчій владі області, а напряму - Міністерству аграрної політики. Спільно з ним долаємо критичну ситуацію. Там ще півтора десятиліття з'явилися проблеми, зокрема, на двох шахтах -восьмій і дев'ятій. Але не може бути мови про те, щоб у Закарпатті припинити видобування солі. Доля сотень людей у Солотвині тісно пов'язана з солерудником, який існує тут понад півтораста років...
- Що саме планується робити?
- Треба відкривати новий стовбур для солевидобування. Зробимо все можливе і для збереження республіканської та обласної алергологічних лікарень, які знають далеко за межами України. Згідно з попередніми оцінками експертів, потрібні капіталовкладення в сумі близько 35 млн грн. Ми звернулися до Кабінету Міністрів і галузевого міністерства з проханням про виділення коштів, що дасть змогу зняти гостроту цих питань.
- Як вирішується доля Мужіївського золотодобувного підприємства, яке теж є державним?
- Воно перебуває в складному фінансовому становищі, заборгованість із зарплати зросла до кількох мільйонів гривень, однак найбільше хвилює складна екологічна ситуація. Над селом Мужієве розташоване хвостосховище з переробленою рудою, в якій міститься значна частка небезпечних для здоров'я важких металів. З дощовими водами ці елементи потрапляють у криниці та на поля селян, створюючи небезпеку всьому живому. Нас дуже хвилює, як зняти цю загрозу.
- Програма "Золото України", в рамках якої були збудовані Мужіївський золотополіметалевий рудник, збагачувальна фабрика, у Закарпатті зазнала фіаско?
- Україна раніше не входила до числа країн, які видобувають золото, тож коли ставилося завдання увійти до цього "клубу", про ціну питання не йшлося. У 1998 році тодішній президент України Леонід Кучма видав указ, яким зобов'язав почати розробку покладів золота в Закарпатті. На нинішньому етапі держава не бажає продовжувати золотовидобування собі в збиток, тривають пошуки інвестора. Новий ефективний господар повинен зняти всі гострі питання щодо охорони довкілля та здоров'я людей. Якщо забезпечити повну, а не часткову переробку поліметалевих руд, то виробництво у Мужієві стане прибутковим.
- Як розгортається ситуація в інвестиційній сфері?
- До початку 2005 року було динамічне зростання інвестицій. До нас прийшли багато підприємств із світовими торговими марками - "Джейбіл", "Гроклін Карпати", "Єврокар", "Ядзакі". Однак були внесені зміни в оподаткування підприємств спеціальної економічної зони, а також на територіях пріоритетного розвитку. Ними діяльність підприємств у пільговому режимі була припинена, що призвело до зменшення притоку інвестицій, згортання ряду перспективних проектів.
Нині одна з найболючіших проблем полягає в тому, що навіть, якщо підприємство завозить нове технологічне обладнання, яке не виробляється у країні, йому доводиться сплачувати ПДВ. Такої вимоги ніде за кордоном немає, це призводить до значного подорожчання продукції, робить її неконкурентоспроможною. Про це я говорив і на зустрічах з Президентом та Прем'єр-міністром, зараз це питання в них на контролі. Сподіваюся, що буде прийнято відповідний закон. Адже проблема є загальноукраїнською, потребує комплексного підходу.
- Закарпаття на початку літа сильно постраждало від паводка. Чи вдалося ліквідувати його наслідки, які уроки зроблені?
- Тоді велика вода на ріках пройшла, майже не зачепивши населення та господарські об'єкти. Це свідчить про ефективність протипаводкових споруд, споруджених у рамках програми "Тиса". В цьому році на виконання цієї довгострокової програми знову виділено 100 млн грн, що дасть можливість продовжити роботу, здійснювану не перший рік. У нашій області зливи не призвели до розливу рік, хоча знаємо, яких втрат зазнали тоді сусідні Угорщина, Словаччина, Польща. Але нам не вдалося уникнути підтоплення: великої біди наробили маленькі потічки та меліоративні канали, через які вода проникла на угіддя, селянські обійстя. Раніше меліоративними каналами займалися колгоспи і радгоспи, нині ж вони перейшли на баланс сільських і селищних рад. У останніх немає коштів для підтримування об'єктів у належному стані. Завдані підтопленням збитки сягнули майже 36 млн грн. Для того, щоб запобігти повторенню подібних лих у майбутньому, уряд виділив області 21 млн грн. Основна частина цих коштів використана на очищення каналів і приведення до ладу регулюючих споруд.
Однак це не означає, що і в майбутньому за бездіяльність конкретних громад розраховуватимуться всі платники податків. Власники мають самі давати лад своїм територіям, а не доводити до біди і залазити в загальнодержавну кишеню у таких випадках, як цей. А ще громадяни мають страхувати своє майно, угіддя від стихійних лих. Про це багато говориться, а справа майже не зрушила з місця.
- Які пріоритети виконавчої влади на найближчий період?
- Маємо на меті протягом найближчих двох-трьох років повністю очистити край від пестицидів і отрутохімікатів, які залишилися від попередніх десятиліть і становлять загрозу усьому живому. Ще одна стратегічна ціль - налагодити переробку твердих побутових відходів. В області повинні бути споруджені кілька потужних підприємств, які цим займатимуться. Водночас будуть обладнані полігони, на яких відходи складуватимуться, орієнтовно у Виноградівському, Мукачівському та Ужгородському районах. Їхні проекти мають бути погоджені з органами місцевого самоврядування, щоб у людей не виникало питань ні щодо природоохорони, ні щодо здоров'я.
- Закарпаття - прикордонний регіон, тож задіяний і в підготовці до Євро-2012...
- У нашій області найдорожчий проект щодо "Євро" - спорудження об'їзного шляху на ділянці траси "Київ - Чоп", зокрема, між Мукачевим і Ужгородом. Її загальна вартість 136 млн грн. Цього року шляховики планують освоїти близько 80 млн грн. Спорудження нової ділянки траси дасть змогу пришвидшити рух, позбавить заторів і, що не менш важливо, зніме проблему підвищеної аварійності в селі Ракошино, що біля Мукачевого. Споруджуються і будуть введені й інші важливі об'єкти у сфері будівництва, і не лише щодо "Євро-2012". Про кожен крок влади у цьому та інших напрямах повідомлятимемо журналістів і громадськість.