На подвір’ї Фурсівської сільської ради у Білоцерківському районі Київської області по радіо транслювали засідання Верховної Ради. У приміщенні сільради було кілька відвідувачів. До речі, фурсяни пишаються, що працює сільрада як годинник — з 8 ранку до 17. На диво тим, де працівники з’являються об 11-й, а о 14-й там уже нікого не знайдеш. Тож не випадково працьовита сільрада стала однією з найзаможніших на Київщині, а села Фурси і Чмирівка (тут 4 тисячі жителів), на базі яких її створено, вітчизняні економісти називають зразком сучасного українського села.
Доходи бюджету сільради за останні 9 років зросли у 8 разів.
«УК» представляє нову рубрику «Самоврядування: кращі практики». Люди більше вірять змінам, які відбуваються поряд із ними в українських селах, селищах, містах, а не за далеким кордоном. Якщо знаєте адреси, де найкраща практика місцевого самоврядування, пишіть нам. Сподіваємося, що такий досвід стане у пригоді.
«За 15 років, як я головую, ми у держави нічого не просили. Живемо за кошти місцевого бюджету», — каже голова Фурсівської сільради Микола Фурсенко. Він, колишній військовий, дотримується дисципліни. Вихідця із села Фурси (його понад 450 років тому заснував козак Фурса), яке має власний герб, селяни обрали на посаду голови у 2000 році. «У нас усе по-військовому: що кому голова доручив — обов’язково спитає», — з повагою говорять про нього односельці.
.jpg)
Зелене світло для підприємців
Микола Іванович підібрав команду реформаторів. Орієнтувався на польський досвід щодо обліку землі, планування розвитку економіки, особливо формування бюджету. У штат з 10 працівників сільради ввів посаду економіста (у наших сільрадах, на жаль, її не передбачено, а свої успіхи тут пояснюють саме наявністю такого фахівця). Голова комісії бюджету і цін Наталія Шемшура знає поіменно підприємців, які платять податки.
«Сільрада розвиває мале підприємництво в селах. Зокрема розширює мережі надання торговельних послуг (щороку відкривається 1—2 магазини, кафе або кіоск, нині їх майже 32). Було надано фізособам-підприємцям в оренду в межах сіл земельні ділянки під садівництво, ягідництво, овочівництво та меблеве виробництво (від 1 до 10 га). Створення робочих місць дає змогу розширювати базу оподаткування», — повідомив «УК» доктор економічних наук Віталій Нелеп.
У залі засідань сільради, де ми спілкувалися з головою та кількома працівниками, розміщена схема розвитку території Фурсівської сільради. Предмет гордості — Генеральний план села Фурси. Ці документи, що обійшлися сільраді майже в 500 тисяч гривень, дають напрям розвитку економіки села, розв’язанню соціальних та екологічних проблем. Генплан набув чинності 12 березня цього року, згідно з ним територія в межах населених пунктів, якою розпоряджається сільрада, збільшується майже вдвічі.
За 8 місяців цього року бюджет Фурсівської сільради становить 4,75 мільйона гривень. «Порівняно з аналогічним періодом торік він зріс майже в 1,5 раза завдяки змінам у Бюджетному і Податковому кодексах і появою місцевого акцизного податку, який залишається в сільраді з цього року. За січень-серпень цей податок дав місцевому бюджету 2 мільйони гривень (на нашій території чотири АЗС)», — пояснює Наталія Шемшура.
Але, як зауважує сільський голова, це стосується далеко не всіх сільських громад. Значна частина сільських територій, на яких нема об’єктів, що сплачують акцизний збір, фактично впали на коліна і не мають навіть зарплати, тому що компенсувати втрати від ПДФО просто нічим. Сільські голови втрачають мотивацію, їх важко переконати в доцільності об’єднання громад та проведенні подальшої децентралізації в ході реформ.
У структурі доходів місцевого бюджету перше місце належить акцизному податку (47%), 35% становить плата за землю, 16% — єдиний податок, 2% — все інше. Щодо податку за землю, то тут є великі резерви, тому що не всі ділянки оформлено в оренду, оскільки основна частина платників податків перебуває за межами населених пунктів сільради. Це, приміром, передмістя Білої Церкви: вивільнені землі з користування колишнього військового містечка Гайок та колгоспних дворів, де договори на оренду землі укладають із райдержадміністрацією та Держземагентством, а сільрада тільки погоджує. Неповороткі землевпорядні організації документи кладуть під сукно і затягують це оформлення на рік-два. У Фурсівській сільраді сподіваються, що ці резерви діятимуть в об’єднаній громаді, якій райдержадміністрація має передати відповідні повноваження.
.jpg)
Джерело натхнення
Старенький фольксваген, на якому проводив екскурсію селом Фурси пан Микола, періодично глох, але все-таки заводився, ніби розумів, яку серйозну місію на нього покладено. «Цього року в нашій середній школі 11 випускників, а ось до першого класу пішли 33 дитини», — каже Микола Фурсенко. Він робить усе, щоб молодь поверталася до села.
Уперше в житті я побачила… салон краси у селі. А затишку в дитячому садочку «Сніжинка» на 127 діток можуть позаздрити і містяни. Цього року сільрада надала на його потреби мільйон гривень. Позаяк третина населення Фурсів — молодь до 35 років, потрібен новий садочок (усіх дітей 2012—2013 років народження «Сніжинка» не в змозі прийняти). Тому замовили проект нового дитсадка на 75 місць, будівництво якого розпочато.
Опікується сільрада і очищенням джерел питної води. Разом із геологами облаштували 12 бюветів. «Не всі знають, як добути питну воду, в якому місці можна викопати криничку, де можна почистити джерело або немає сенсу (бо вода все одно буде погана). А мені геологія села, яку добре знаю, допомагає», — ділиться секретом голова адміністративної комісії Фурсівської сільради, головний геолог Правобережної геологічної експедиції В’ячеслав Павлюк.
«У мене як у бухгалтера питання із проведення тендерів щодо закупівель товарів і послуг. Уже другий рік говорять, що необхідно збільшили граничну суму закупівель хоч до 300 тисяч гривень, бо ціни ростуть, а вона і досі 120 тисяч гривень. Зруште це питання», — попросила на прощання головний бухгалтер сільради Любов Бондаренко.
Нині Фурсівська сільрада базова для об’єднання в єдину громаду, оскільки приєднатися до неї бажають ще 9 населених пунктів (або ще 5 сільських рад). Планують, що населення об’єднаної громади сягне 12 тисяч людей, а її орієнтовний бюджет — понад 20 мільйонів гривень. Мабуть, ці перетворення відбудуться наступного року.
Микола Іванович продовжує працювати, хоч у нього держава забрала військову пенсію. Вона була вдвічі більша, ніж зарплата сільського голови. З початку року він втратив 50 тисяч гривень, але села не кидає. Проте таких, як він, мало. Третина сільських голів покинули роботу і не працюють через «пенсійне» питання, бо не мають мотивації. То хто ж робитиме реформу?
Тут комфортно жити і працювати
.jpg)
Ольга ПОПОВА,
головний науковий співробітник ДУ
«Інститут економіки та прогнозування НАН України»:
— Фурси можна вважати зразком сучасного села, в якому комфортно жити і працювати. Свідчення цього — стабілізація чисельності жителів, а набрані два перших класи у цьому році обнадіюють перспективою їх збільшення. Економічну міць громади демонструє бюджет сільради, доходи якого за 2005—2014 роки зросли у 8 разів і становлять 4,7 мільйона гривень. На утримання апарату сільради витрачають 20% загальних видатків, тоді як бюджети більшості сільських рад дотаційні.
А це означає, що на території Фурсівської сільради активно розвивається підприємництво, є роботодавці і працівники, які за рахунок податків наповнюють бюджет. Створення робочих місць і формування сприятливих умов для підприємництва — сфера особливої турботи сільради. Кошти сільського бюджету витрачають на формування комфортного життя у селі, облаштування об’єктів громадського використання — будинок культури, сільський клуб, дитсадок, стадіон, місця відпочинку тощо.
Дехто скаже: в них усе добре, бо це приміське село, а не глибинка. Але не у всіх приміських селах так. Зазвичай розвиток приміських сіл характеризується тяжінням до міст і втратою багатьох сільських особливостей. У цьому разі самодостатнє село, яке було і хоче залишатися таким, не бажаючи об’єднуватися з містом за нинішніх процесів реформування. Бо тоді воно стало б лише частиною міської агломерації. Сільська громада ініціює об’єднання з іншими сільрадами, щоб зберегти сільський статус, і все робитиме для того, щоб урбанізувати умови проживання у селах.
На території сільради функціонують 10 громадських організацій, які обстоюють інтереси своїх членів на всіх рівнях, і свідчить про активну позицію громадян щодо сільського життя. Громада села на чолі з головою вбачає переваги в об’єднанні територіальних громад. Вони, як задекларовано, матимуть розширені повноваження, зокрема розпоряджатимуться землями й за межами населених пунктів. Дохідну базу бюджетів буде розширено за рахунок закріплення за ними певних видів і збільшення відсотка податкових платежів і зборів (зокрема їм надходитиме 60% податку на доходи фізосіб).
Об’єднана громада з адміністративним центром у селі Фурси сподівається мати виграш від підвищення інвестиційної привабливості своєї території для підприємництва, розраховує на створення нових робочих місць, здорожчання нерухомості. При цьому важливо закріпити гарантії реалізації самоврядних прав громад тих сіл, які увійдуть до об’єднаної громади, щодо розпорядження наявними на їх території ресурсами і закріпленою частиною бюджету.
На нинішньому складному етапі реформування територіальної організації влади постає запитання: то яке село хочемо бачити завтра? Якщо відповісти коротко: принаймні не гірше, ніж Фурси.