"Як боротися з тіньовим ринком праці"

Любомира КОВАЛЬ
5 квiтня 2013

ЗАЙНЯТІСТЬ

Роботодавців зобов’яжуть чесно звітувати про вакансії

Як працівники центрів зайнятості допомагають людям, котрі з різних причин втратили роботу, та молодим спеціалістам, які тільки-но закінчили виші, знайти робоче місце? Саме це питання поставила собі міністр соціальної політики Наталія Королевська і відвідала два ЦЗ — у Печерському і Солом’янському районах столиці. Відповідь на запитання виявилася не надто оптимістичною.

— Я дійшла висновку, що система, за якою працюють центри зайнятості, на жаль, не вирішує ні проблеми безробітних, ні української економіки в цілому. А тому слід кардинально змінювати критерії системи оцінки роботи цих установ. Нині мені звітують про те, скільки маємо безробітних в Україні. А я вважаю, що мали б доповідати про те, скільки знайшли робочих місць для людей, які нині неконкурентні на ринку праці. Й оцінювати якість роботи кожного ЦЗ слід саме за цим критерієм, — зазначила міністр.

Перенавчання, підвищення кваліфікації та працевлаштування людей, старших 45 років — пріоритет для центрів зайнятості. Фото УНIAН

Вона наголосила, що повний робочий день працюють менше 10 мільйонів українців. Протягом 2012-го цей показник зменшився на 4%. А в лютому цього року таких людей стало менше на 134 тисячі. Чи не найбільший показник безробіття нині — 17% від загальної кількості — серед молоді. Понад 150 тисяч осіб, зареєстрованих у ЦЗ, старші 45 років. А люди з особливими потребами взагалі залишаються поза увагою цих установ.

Щодо самих роботодавців, то вони часто приховують вакансії, які мають на своїх підприємствах, щоб не звітувати про них у місцеві центри зайнятості. А це — перший крок до тіньової праці людей.

Спочатку працівника змушують написати заяву за власним бажанням. Потім це робоче місце переводять на нелегальну зарплату, з якої не сплачують податки, а робітника позбавляють соціальних гарантій. Так і набирає обертів в Україні тіньовий ринок праці. Тому одне з найголовніших завдань у цій царині — змінити систему надання вакансій. Можливо, ввести штрафи для роботодавців, якщо вони відразу не реєструватимуть вакансії.

— Ще одна гостра проблема: коли працівника змушують написати заяву на звільнення за власним бажанням. За це деякі роботодавці виплачують колишнім  працівникам чималі компенсації — до 400 тисяч гривень, як це роблять, наприклад, на металургійному комбінаті «АрселорМіттал Кривий Ріг». А коли людина йде з роботи, її посаду ліквідують, таким чином знищуючи фонд робочих місць в Україні, — повідомила міністр. І додала, що нині Мінсоцполітики виступає з ініціативою заборонити роботодавцям ліквідовувати посади або робочі місця після звільнення працівників. І якщо вони планують офіційне скорочення робочих місць у зв’язку з оптимізацією виробництва або його технічним переоснащенням, діяти слід відповідно до законодавства — подавати ці вакансії на скорочення. «З тіньовою ліквідацією робочих місць ми будемо боротися», — наголосила Наталія Королевська.

А ще, за словами посадовця, слід підвищити рівень довіри до державних установ — центрів зайнятості. Адже людина, яка втратила роботу, не впевнена, що їй справді швидко допоможуть працевлаштуватися. Не вірить і роботодавець, що у ЦЗ йому знайдуть кваліфікованого співробітника, тому й не реєструє вакансії. Розв’язати проблему можна через підвищення поінформованості як перших, так і других про ті послуги, які надають центри зайнятості. Аби людина, яка шукає роботу, і роботодавець змогли знайти одне одного.

Також дуже важливо зберегти вже існуючі робочі місця. Адже чимало роботодавців (найбільше у гірничо-металургійному комплексі) подають до ЦЗ відомості про намір через різні причини звільнити багато працівників. З ними слід працювати: шукати  компенсації за збереження робочих місць і докласти всіх зусиль, щоб українці не втрачали роботу. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua