Чимало представників різних національностей здійснили неоціненний внесок у розбудову півдня сучасної України. Греки, болгари, турки, німці, угорці, євреї й британці принесли на землі нинішніх Миколаївської, Херсонської, Одеської областей свою культуру, досвід, знання. Вдячні нащадки готові шанувати видатних людей минулого.

Цього року представники туристичного бізнесу, краєзнавці, науковці, дослідники, громадські активісти об’єдналися, щоб популяризувати курорти півдня, пов’язуючи їх з діяльністю представників інших країн. На честь 260-річчя видатного британця Томаса Кобле у трьох областях втілюють масштабний проєкт «Британці, які розбудували південь». Він має на меті не лише відродити славетні незаслужено забуті імена, а й розкрити нові туристичні можливості краю.

Дарунок джентльмена

На кордоні Миколаївської та Одеської областей лежить відоме на всю країну курортне містечко Коблеве. З 1788-го воно відоме як село, 1966-го на Чорноморському узбережжі стали будувати бази відпочинку. Нині Коблеве — один з найбільших курортів Північного Причорномор’я, де одночасно можуть відпочивати майже 25 тисяч людей. І хоча багато українців влітку побували в містечку, навряд чи вони дізналися, кому воно завдячує назвою.

А назву воно отримало на честь англійця уродженця графства Девоншир-Девон Томаса (Хоми) Кобле. Як зазначає доцент кафедри краєзнавства і туризму Київського національного університету ім. Т. Шевченка Ігор Винниченко, у Російську імперію Кобле потрапив тому, що його сестра вийшла заміж за російського віцеадмірала графа Мордвинова. Британець брав участь у другій російсько-турецькій війні. За хоробрість у взятті Очакова його відзначило керівництво, і Томас Кобле став ад’ютантом М. Кутузова. Коли 1792 року чорноморське адміралтейське правління перевели з Херсона до Миколаєва, генерал-майор Кобле разом з родиною Мордвинових переїхав у Миколаїв.

За бездоганну службу Хома Олександрович отримав 12 000 десятин тоді ще диких й незайманих земель на лівому березі Тилігульського лиману. Нині ці землі належать до Коблевської територіальної громади. Тут він посадив виноград. Він добре прижився на цій землі, а ім’я Кобле виявилося тісно пов’язаним з його внеском у розвиток виноробства на причорноморських землях. Не забули про це і сучасні виробники вина і коньяку, які випускають їх під відомою маркою.

Видатного англійця пам’ятають і в Одесі, де ще за життя Томаса Кобле його ім’ям назвали одну з вулиць в історичному центрі міста. Тут він був помічником і другом герцога Рішельє.

Завдяки ініціативній групі 2021-й оголошено на Миколаївщині Роком пам’яті Томаса Кобле. Таке рішення днями ухвалила комісія Миколаївської обласної ради. А в самому Коблевому зібралася робоча група з реалізації проєкту. Як повідомив коблевський підприємець Олег Боз, на проведення заходів з ушанування пам’яті англійця отримано попередню згоду британського посольства.

Звірити час за сонцем

Аби створити нові туристські локації, пов’язані з історією й видатними особистостями, розробники маршрутів самі ними пройшлися. Очільниця Асоціації лідерів туризму Миколаївщини, головний ініціатор прокладання нових напрямів Тетяна Чичкалюк розповідає: «Кожне ім’я — Хома Кобле, Іван Пристман, Олексій Грейг, Джон Пол Джонс, Джон Говард — пов’язане з історією сучасного півдня України. Ось і вирішили розробити міжрегіональні маршрути, які об’єднують, наповнюють, збагачують, упевнюють у потребі вивчати історію, природу, формувати екскурсійні маршрути, повноцінні відпочинкові й лікувальні тури для туристів з усієї України та інших країн».

Першою зупинкою команди ентузіастів туристичної справи, які вирішили привернути увагу до внеску видатних британців у розбудову півдня країни, став Херсон. І не випадково. Похід ініціативна група присвятила дню пам’яті ще одного відомого в цих місцях філантропа, юриста, медика, англійця за походженням Джона Говарда.

Начальник департаменту курортів і туризму Херсонської облдержадміністрації Микола Шаповал розповів гостям міста про пам’ятний знак, встановлений на колишній вулиці Говардській (нині Ушакова).

«Джон Говард прибув у Херсон 1789 року і впроваджував у місті європейські цінності у ставленні до звичайних людей. На жаль, у Херсоні обірвалося життя англійця. На пам’ять про себе він попросив збудувати сонячний годинник. Завдяки землякам Говарда миколаївцям Пристману, Кобле та Мордвінову встановлено пам’ятник з годинником. Він входить до десятка найоригінальніших і цікавих таких об’єктів за версією «Форбс». Я за ним звірив час», — зазначив Микола Шаповал.

Начальниця відділу цього управління, яка вивчає діяльність британців у Херсоні, Наталія Хлинова вважає, що і цей пам’ятник, й інші історичні будівлі неодмінно стануть цікавинками міста.

«Джон Говард займався просвітництвом, вивчав стан справ у в’язницях і лікарнях, робив із цього приводу висновки й надавав рекомендації владі, — розповідає Наталія. — Він піклувався про людей. Коли Говард відчув наближення смерті, то сказав, що йому байдуже, де його поховають, адже відстань від землі до неба в різних куточках світу однакова. Пам’ятник встановили 1820 року за кошти держави і простих людей із Херсона й Одеси. А поховали Говарда в дачному селищі Дофіне (нині Степанівка) поблизу Херсона».

Із похованням пов’язана ще одна історія радянських часів. Видобуваючи камінь, 1950 року могилу видатного британця зруйнували. Тоді Велика Британія образилася на Союз, який не зберіг місця захоронення великого англійця. Згодом довелося налагоджувати відносини з Англією й відновлювати пам’ять про Джона Говарда.

Про іншого англійця віцеконсула Великої Британії Едвіна Каруана нагадує історично-архітектурна пам’ятка «Будинок Блажкова», яка збереглася. Його споруджено у неоготичному стилі за проєктом архітектора Пауля Клейна. Це копія будинку санаторію «Аркадія» в Одесі. Ще одна схожа будівля є в Австрії. Свого часу ця споруда належала міському голові Херсона Блажкову, а перший поверх орендував Едвін Каруан.

У Херсоні тоді працювало консульство Великої Британії. Саме завдяки Едвіну Каруану налагодилися зв’язки між Херсоном і далекою країною. У ті часи між ними курсувало п’ять морських суден, а 70% поставок зерна до Англії було саме з Херсона. Едвіну Каруану належить ідея створити тут перший футбольний клуб. За власні гроші він пошив спортивну форму для херсонських портовиків, придбав м’ячі. А ті виходили грати у футбол з англійськими моряками.

Едвін Каруан залишив Херсон 1919 року, бо тривали бойові дії. В історичних джерелах вказано, що херсонці полюбили консула й лагідно між собою називали його Петровичем.

У місті адмірала

Наступна зупинка туристичного десанту — Миколаївський обласний краєзнавчий музей «Старофлотські казарми». Саме тут учасники проєкту згадали видатного адмірала, головного командира Чорноморського флоту у 1816—1833 роках і військового губернатора Миколаєва Олексія Грейга. Тривалий час його ім’я було забуто, хоч Олексій Грейг був чи не найулюбленішим губернатором, а його внесок у розвиток міста величезний.

Вдячні миколаївці встановили в центрі міста пам’ятник адміралові. Щоправда, 1922 року більшовицька влада його знесла, назвавши видатного мореплавця «чорним адміралом». Скульптура Грейга тривалий час просто лежала на площі, потім її перенесли на територію Миколаївського краєзнавчого музею. А вже після Другої світової війни за загадкових обставин пам’ятник зник.

Миколаївський краєзнавець Андрій Шинкаренко розповів, що Олексій Грейг, крім того, що дуже багато робив для флоту, опікувався проблемами міста. «Він розумів: якщо місто нормально розвиватиметься, то флотським офіцерам і матросам тут буде комфортно. Він побудував будинок офіцерів флоту. За Грейга активно розвивалося каботажне і морське торговельне судноплавство, він поклав початок морському торговельному порту. На його запрошення приїхали до Миколаєва англійські й італійські промисловці. Піклуючись про красу міста і його благоустрій, адмірал Грейг залучив до проєктування і будівництва морських і громадських будівель найпрофесійніших архітекторів адміралтейства», — розповів краєзнавець.

Археолог Кирило Горбенко підкреслив, що саме завдяки Грейгу в Миколаєві збудовано знамениту обсерваторію за зразком Пулковської. Цього року їй буде 200. З ініціативи Грейга проведено перші розкопки на території Херсонеса, відкрито три середньовічних храми.

Тетяна Чичкалюк повідомила, що експерти у різних галузях готують план популяризації історичних об’єктів та видатних особистостей.

«Головна мета проєкту, приуроченого до 260-річчя Томаса Кобле, — пропагувати цікаві місця серед українських та закордонних туристів, — зазначила лідерка. — На його втілення підуть кошти інвесторів. У підсумку плануємо відновити в Коблевській територіальній громаді меморіальний комплекс Томасу Кобле і комунальний парк, відновити пам’ятник Олексієві Грейгу в центрі Миколаєва».

Отже, нові туристські маршрути чекають на гостей. Південні області України готові запропонувати пізнавальні та корисні екскурсії, квести, подорожі місцями, пов’язаними з іменами видатних британців.

Ольга ПОНОМАРЬОВА
для «Урядового кур’єра»