«Ще вивчаючи міфи Стародавньої Греції, я хотіла прочитати або прослухати міфи України. Пізніше, вже дорослою, купила книжку Валерія Войтовича «Міфи та легенди давньої України». Цікаво, але дуже серйозно. Хотілося, щоб було написано простіше, як казка або легенда. І ось нам з дочкою трапилася книжка «Петрусь химородник», казка про український міфічний світ. Але майже без малюнків. Добре, що з’явилася віртуальна країна міфічних істот. Чудова графіка, описи, актори так читають про кожного героя, що вони оживають. Дуже цікаві завдання. Дитина задоволена, і мамі цікаво». «Чудовий проєкт! Шкода, що ми так мало знаємо про докорінні вірування! А чужі міфи вчимо змалечку».

Саме так українці реагують у фейсбуці на проєкт збереження та популяризації української міфології «Чарівний світ.UA» та перший його етап — створення навчально-розважального мобільного додатку «Чарівний світ» з доповненою реальністю (коли персонажі оживають), орієнтованого на дитячу та підліткову аудиторію. Цю мобільну гру на смартфоні у формі квесту розраховано для дітей 8—12 років. У такий спосіб автори проєкту, що став можливим завдяки підтримці Українського культурного фонду, знайомлять зростаюче покоління з багатством української міфології й дають йому власних українських героїв, адже нині через смартфони діти споживають переважно іноземний ігровий та культурний контент.

Фішка додатка: оскільки його розраховано на дітей та підлітків, то він дає змогу граючись навчатися, відповідати на запитання про персонажів, відкривати нове, яке стає знайомим і близьким.

Затребуваний контент

За словами автора та керівника проєкту українського письменника Ніка Лисицького, українська міфологія одна з найбагатших у світі, але її персонажі майже не візуалізовані, маловідомі й перебувають поза сучасним культурним контекстом. У багатьох країнах міфи не лише з дитинства формують національну ідентичність, а й працюють на державу, виступаючи культурними символами, брендами і туристськими сувенірами. Наприклад норвезькі тролі, ірландські лепрекони, індійські божества, китайські дракони.

Ідея показати багатство української міфології зародилася в Ніка Лисицького 2015 року. Нині позаду понад рік роботи над ідеєю, змістом проєкту й чотири місяці безпосереднього втілення ідеї в життя.

Для першого етапу проєкту творці підібрали 20 персонажів української міфології з понад сотні. Дотримувалися наукової вірогідності, гендерного, територіального та часового балансу. Тож у мобільному додатку живуть і давні, й сучасніші духи. Зокрема Велес — бог достатку, тваринництва й господарства, помічник хліборобів, покровитель волхвів, купців та ремісників, бог мистецтва; Перун — бог грому і блискавки, війни й миру, покровитель київської дружини; бог неба, світла и вогню Сварог, який наділяє людину мудрістю й допомагає оволодіти ремеслами; наймолодший персонаж Шубін — дух-захисник шахтарів; Кобиляча Голова — таємнича містична істота з народних казок, яка з’являється невідомо звідки, щоб влаштувати героєві випробування; Вовкуня — уособлює традиційний для України архетип жінки-воїна; Чугайстер — безсмертна істота, приязна до людей, оберігає їх у лісі й навіть захищає, полюючи на нявок і лісових дів; Пан — кумедний персонаж, який з’явився пізніше за інших і певною мірою відображає ставлення людей до багатіїв та несправедливості, в наші часи міг би бути спритним політиком, бо люди часто вірять в обіцянки та показуху; Цур — бог-охоронець домашнього вогнища, меж, миру, злагоди; Пек — бог війни, бійок, кровопролиття та всілякої біди, який понад усе боїться Цура, тож щоб відвести біду, люди говорили: «Цур тобі, Пек!»; Сученко — поєднує архетипні риси українського воїна — відвагу і винахідливість; Дрімка — добрий вечірній і нічний дух. А ще в мобільному додатку є такі персонажі: Мокош, Тур, Веселиця, Планетник, Повітруля, Ох, Стрибог, Хуха.

Над кожним з них ґрунтовно попрацювали розробники. Експерти-етнографи вивчали джерела, щоб дізнатися, який саме вигляд мав персонаж в уяві наших предків, які його особливості. На основі зібраної інформації художники-ілюстратори формували візуальний образ. Тож про персонажів можна не лише прочитати, побачити їх, а ще й почути. Вони заговорили голосами відомих українських акторів.

Важливість комунікації

Комунікаційний політик проєкту дослідник сучасної культури Александер Кроліковські каже, що одна із проблем, які має подолати проєкт, — амнезія національної ідентичності, міфологічної та історичної пам’яті. За його словами, причина проблеми криється в тому, що українці раніше мали багато травматичних подій.

«У людини, що стикається із серйозним стресом, іноді буває амнезія. Вона намагається забути минуле. Так само відбувається на рівні цілої нації», — каже він і висловлює переконання, що саме у формі дозвілля можна успішно відновлювати міфологічну пам’ять, коли люди відпочивають морально від проблем сьогодення.

Александер Кроліковські зауважує, що проєкт «Чарівнии світ.UA», аби зберегти українську міфологію, популяризувати, зробити її доступною та цікавою для майбутніх поколінь, використовує найпоширеніші канали зв’язку. І це не лише фейсбук, а й ютуб та інстаграм.

«Для кожного каналу було розроблено комунікаційну політику. У фейсбуці більше наукової інформації, точних даних, філософських роздумів про проєкт, в інстаграмі більше іронічної та жартівливої інформації, певні психологічні роздуми кожного персонажа або про нього в дусі інстаграм-блогера. Для ютубу створено серію інтерв’ю з експертами на тему міфології».

Проєкт триватиме. Візуалізуватимуть інших міфологічних персонажів, яких багато в Україні. Як зауважує комунікаційна політикиня проєкту Александра Кроліковська, суспільство відчуває потребу відновлення зв’язку зі своїм культурним кодом, що підтверджується шаленою реакцією на проєкт.

«Міфологією цікавляться політтехнологи, режисери. У подальших планах — вивести зрозумілий, цікавий і приємний для української аудиторії контент на міжнародний рівень. Такий собі експорт міфологічних образів зокрема для залучення туристів», — каже вона.

В авторів проєкту є ідея і велике прагнення створити настільну гру на міфічну тематику. Вони розраховують, що міфологія буде потужним драйвером нових ідей і співпраці в кіно, комп’ютерних іграх, іграшках для дітей, туристичному брендингу — сувеніри, тематичні парки на кшталт Норвегії. «Чарівнии світ.UA» — це тривала культурна ініціатива.

До слова, проєкт засвідчив, що нам не байдужа вся своя культура, а не лише її частина міфологія. Александер Кроліковські зауважує, що перед візуалізацією міфологічних персонажів українці в соцмержах висловлювалися не лише про те, на яких персонажів слід звернути увагу насамперед, а й зачіпали питання, пов’язане з новим Українським правописом: як писати — міт чи міф? Дописувачі висловилися, як їм комфортніше, бо обидві версії правопису вживані. Проведене опитування дало такий підсумок: 50% проголосували за міф, 37 — за міт (повернення до правопису 1930-х).

Експерт переконаний: з огляду на енергійність та активність людей, які голосували за міт, через 5— 7 років його прихильників буде понад 50%. Він додає, що з такою комунікативною політикою, коли руйнується мур між командами проєктів і суспільством, контент сприймається абсолютно інакше. Це й урок демократії, бо люди вчаться аргументувати власну думку, вести певні дебати в коментарях. Але головне — без образ і переходу на особистості, що притаманно зрілому суспільству.