Останні два роки держава приділяла значно більше уваги й надавала значні кошти освітнім закладам, у яких навчання відбувається мовами національних меншин. Насамперед це стосувалося вивчення державної української мови. Чи впливає посилена державна опіка над такими школами на поліпшення викладання мови Шевченка, які результати мають школярі, «Урядовий кур’єр» дізнавався на прикладі однієї зі шкіл у Берегівському районі Закарпаття.

За рейтингом поки що — останні

На Берегівщині три чверті населення етнічні угорці, що, безумовно, позначається на їхньому володінні державною мовою. Звичайно, що випускники таких шкіл потягнули донизу показники Закарпатської області в рейтингу складання ЗНО з української мови 2019 року. Область опинилася на останньому місці в Україні. Усереднений результат випускників з цього предмета — 132 бали.

У сусідній Чернівецькій області теж дуже низький рейтинг за результатами ЗНО з української: вона — у нижніх рядках рейтингу. У цій області теж значний відсоток становлять випускники шкіл із викладанням румунською.

Для того, щоб підняти рівень володіння державною мовою в угорськомовних школах, на Закарпатті роблять багато. Це не лише підвищені вимоги до педагогів, удосконалення навчальних програм, поява нових методик тощо. Значно посилилася матеріальна база: освітнім закладам, де основні предмети викладають угорською, у 2019-му держава надала величезні кошти для кращого матеріально-технічного забезпечення. Вони стовідсотково забезпечені підручниками, словниками та методичними матеріалами українською мовою.

У Берегівському районі в загальноосвітніх школах з угорською мовою навчання за державний кошт облаштовано 11 кабінетів з української мови, на які витратили 1,5 мільйона гривень.

— Такі заходи спрямовані на виконання вимог Закону «Про освіту», яким передбачено поступове збільшення годин викладання української мови в школах нацменшин, — розповідала ще на початку нинішнього навчального року директор департаменту освіти і науки Закарпатської облдержадміністрації Ганна Сопкова.

Тож чи впали зерна державної допомоги на благодатний ґрунт, цікавимося в Яношівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, що у Берегівському районі. Вона двомовна, з паралельними класами — угорською і українською мовами навчання. Кількість учнів — майже 350. До неї нині доїжджають діти з кількох сусідніх сіл, а в недалекому майбутньому вона має стати опорною.

Онлайн вимагає більших зусиль

Учителька української Іванна Фулитка має 13 років педагогічного стажу, останні три працює у Яношівській школі. Веде уроки у старших класах, в яких угорською викладають більшість предметів. І небезпідставно вважає, що для засвоєння учнями мови, яка для них не є рідною, учителеві доводиться докладати більше зусиль, аніж у класах з українською мовою навчання.

— Весь час на карантині проводимо дистанційне навчання за допомогою онлайн-платформ, — розповідала Іванна Іванівна. — Використовуємо загальнодоступні вайбер і Classroom, але найбільше спілкуємося месенджером, з поділом класу на дві групи по 10 учнів. Працюю з кожною почергово: починаємо з 10-ї години і далі за розкладом.

— Звичайно, — визнає, — навчання в класі ефективніше. Дистанційне ж навчання вимагає під педагога більших зусиль, однак воно прийнятне в умовах карантину.

Запитую, чи всі учні користуються інтернетом.

— Частина мають удома комп’ютери й інтернет, інші спілкуються через телефони, я ж використовую обидві можливості, коли як зручно, — відповідає. — Є й труднощі у спілкуванні з дітьми, які часом хитрують. То вони ховаються від камери, то кажуть, що телефон зіпсувався, коли запитую домашнє завдання. Більше люблять тестову роботу, особливо якщо без визначення часу на виконання завдання. Тоді мають змогу користуватися словником, підручником. Фотографують зроблені письмові завдання і надсилають учительці, яка виправляє помилки й повертає зі своїми зауваженнями.

У Яношах — «БомбеЗНО»

Про те, що ця школа в Яношах має досягнення у викладанні української, свідчить і проведений торік на її базі мовний проєкт «БомбеЗНО». Створений спільно Міністерством освіти і науки, Освіторією та GoGlobal, за сприяння Фінського проєкту підтримки шкільної реформи в Україні, він мав на меті краще підготувати випускників шкіл мовами національних меншин до складання ЗНО з української. Хоч тривав не надто довго, однак завдяки інтенсивній формі занять показав добрі результати.

Цьогоріч планувалося повторити навчання за цим проєктом. Іванна Фулитка була серед педагогів, відібраних міністерством для навчання в Києві. Вчителька з Яношів пройшла весняну навчальну програму для проведення ЗНО з української мови серед випускників шкіл із угорською та румунською мовами навчання. Чотири дні в столиці допомогли їй краще зрозуміти цілі, отримати нові знання для «БомбеЗНО».

Шкода, що карантин не дозволив продовжити проєкт і цього року. Втішає педагога те, що отримані знання вдасться використати, викладаючи українську в рідній школі. І що «БомбеЗНО» буде проведено якщо не в цьому, то в наступному році.

Свобода дій, збільшення годин

Під час презентації проєкту державного стандарту базової середньої освіти, яка відбувалася в Яношах на Берегівщині в лютому, в.о. міністра освіти і науки України Любомира Мандзій підкреслила, що передбачається надати більшу свободу вчителям шкіл з угорською та румунською мовами навчання у виборі форм і методів викладання, а також відвести більше годин на вивчення мови.

Втім, на Берегівщині нові, збільшені норми годин запроваджено вже з початку цього навчального року: викладання української в 5—6 класах доведено до 5 годин на тиждень, у 7 класах — до 4,5 години, у 8 і 9 — до 4 годин протягом тижня. Всі ці нововведення, безумовно, важливі. Однак не менш важливі роль учителя, його професійні якості й старання, індивідуальний підхід до учнів. Школяреві, який удома не розмовляє українською і чує її лише в школі (а в селах з угорським населенням це — звичне явище), потрібно приділити значно більше уваги. Такими є реалії, які не можна не враховувати.

До навчання долучаються … батьки

І української мови, й інших навчальних дисциплін у Яношівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів навчає вчителька молодших класів Іванна Хіміч. Це вже третій її набір: у класі двадцятеро першачків, серед яких лише у трьох батьки розмовляють українською. І камінь спотикання саме в цьому, адже школярі спілкуються українською лише на уроці. Поза школою — виключно угорською.

Щоб зробити дистанційне навчання більш ефективним і не витрачати час на нескінченні пояснення про роботу в онлайні, Іванна Русланівна записала відео, в якому детально пояснила, як відбуватимуться заняття. «Це була така собі інструкція про структуру дистанційного навчання. Я роз’яснила батькам, як будемо навчатися, що робитимемо з дітьми і в який час», — сказала вчителька.

Сьогодні значних проблем із навчанням не виникає, а діти за добрі успіхи, акуратність, старанність отримують від учительки заохочення — бейджі. Батьки також можуть зареєструватися на платформі і бачити результати навчання своїх дітей. Для кращого контактування з учнями, вважає вчителька, варто долучати батьків.

Займаючись дистанційно за програмою Нової української школи, Іванна Хіміч змушена використовувати і українську, і угорську мови. Знання останньої дуже допомагає, адже чимало слів, явищ без додаткових пояснень учні не зрозуміють.

Використовує нестандартні завдання, ігри. Поділивши клас на три групи, раз на тиждень вчителька влаштовує відеоконференції, на яких учні розповідають про себе. «З кожною групою я годину розмовляю. Ми говоримо, про що був тиждень, що їм сподобалося, які труднощі виникали, що не вдалося. Говоримо і з батьками. Вони зазвичай доєднуються до відеоконференцій», — каже Іванна Русланівна.

Насамкінець.  Тож є підстави вважати, що в майбутньому для учнів угорськомовних класів школи в Яношах нинішні мовні бар’єри поволі щезнуть. І що місцеві випускники легко спілкуватимуться українською зі своїми ровесниками, вступатимуть і без проблем навчатимуться у вишах у своїй країні. Бо за кордоном добре, а вдома — краще.