ВІН І ВОНА
Як молодим людям знайти одне одного для створення родини
Більшість дівчат ще під час навчання у вишах створюють сім’ю. Ті, хто не зустрів там свого кохання, у батьківській родині з роками почуваються самотніми. Як звичайно, вільний час вони проводять перед комп’ютером. З ким спілкуються по Інтернету, що їх цікавить. Ця інформація для батьків закрита. Тим часом збігають найкращі роки, а заміжжя відкладається на невизначений термін. Нерідко 30-річні діви кажуть, що їм нема де знайомитися. На роботі жіночий колектив, на вулиці незручно зупиняти чоловіка, а в кіно приходять переважно парами. Чи справді важко молодим людям познайомитися для створення сім’ї. Цю тему досліджував «Урядовий кур’єр».
Де можна зав’язати стосунки
Багато моїх приятелів, та й колег також, які мають дорослих доньок, скаржаться: «Ну що з ними коїться. І з вищою освітою, й роботящі, та й вродою Бог не обділив, а із заміжжям зволікають». Розпитувати ж доньку про того, єдиного, не наважуються, хоча здогадуються, що його просто немає.
Психолог Валентина Бондаровська зазначила, що в усі часи знайомитися було складно. І тепер проблема самотності дорослих дітей стосується скоріше не їх самих, а суспільства в цілому. Спробуймо уявити, каже вона, де може молодь познайомитися. Теоретично – скрізь (на вулиці, в музеї, театрі, у місцях відпочинку), а реально – ніде.
Часом, на початку ХХ століття було прийнято це делікатне питання доручати сватам, які були гарними психологами, розумілися на психологічній та аналітичній роботі. Знали закони людських стосунків. Бачили вони сім’ї як хлопця, так і дівчини, їхні національні й релігійні спрямування, звичаї. Вони сватали влучно, хоча нерідко виникали й скандали, коли дівчина у селі потенційному нареченому підносила гарбуза.
У 1950-ті роки студенти без проблем знайомилися у вишах, на вечірках. Укладали шлюби, які були переважно міцними. Зараз усе інакше, існують різні дискотеки, куди батьки намагаються не пускати підлітків, а більш старші й самі туди не підуть, бо вже виросли, тож знайомитися для створення сім’ї у нас, на жаль, ніде, переконана пані Бондаровська.
— Фактично молодь нині безпорадна. Вона не знає, де знайомитись, особливо коли йдеться про серйозні наміри створити сім’ю, – каже Валентина Матвіївна. – Хоча з’явився Інтернет, а це велика зваба й водночас провокація, адже люди виставляють у ньому інші фото, дають неправдиві дані про себе. Тож якби дівчата були налаштовані серйозно, відшукати половинку по темпераменту й інтересах дуже непросто.
Часто трапляється, каже 32-річна Ліана, що при першому ж знайомстві чоловік може запропонувати інтимні стосунки. Власне, більшість їх налаштовані на недовготривале знайомство: зустрілися – розбіглися. Ніхто нікому нічого не винен. А бувають знайомства небезпечні, особливо на вулиці. Зараз важко відрізнити психічно хворих юнаків від здорових. Можна натрапити й на алкоголіків та наркоманів. У такому разі ніколи не слід давати свою домашню адресу й телефон.
Тож молодій дівчині психолог радить пошукати другу половинку через друзів, які вже завели сім’ю. І, звичайно ж, не поспішати йти під вінець, а краще пізнати одне одного. На шлюбні агентства, які виростають ніби гриби, розраховувати також не треба. Зазвичай, там по колу проходять одні й ті ж невдахи, з якими навряд чи можна створити міцну родину. А ось іноземним кавалерам психолог радить довіряти в міру.
— Ми листувалися, передзвонювалися з Адамом, – розповіла 34-річна Марина. – Нібито покохали одне одного. Романтичні розмови про кохання нас зблизили настільки, що врешті-решт вирішили зустрітися. Адам приїхав до Києва. Та в аеропорту я зрозуміла, що його зовнішність і манери мене просто дратують. Згодом дізналася, що він одружений і… безробітний.
.jpg)
А може це кохання? Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
Молодший чи старший?
Познайомитися з особою протилежної статі можна де завгодно, упевнена 37-річна Катерина. Вона залюбки відвідує нічні розважальні заклади. Щоправда, чим нижчий рівень нічного клубу, каже дівчина, тим більша ймовірність, що туди приходять одружені чоловіки, а ще особи нетрадиційної орієнтації. Проте провести кілька годин у людному місці вважає корисним, адже вдома її ніхто не чекає.
Для серйозних стосунків вона визнає знайомство лише на роботі. Саме там тривалий час придивляється до сильної статі. Навіть знає, з ким могла б поєднати свою долю. Тим паче, що колега із сусіднього відділу розлучений і не байдужий до неї. Часті зустрічі з ним тільки підтвердили її припущення — вона справді йому подобається. Але одразу стрибати в ліжко не поспішає. Хоче пересвідчитись у своїх почуттях. Про всяк випадок Катерина тримає на короткій відстані одного давнього знайомого, з яким передбачає жити як брат із сестрою. Це може бути років у 60, припускає Катерина. А поки що її влаштовує таке самостійне життя.
А ось 30-річна киянка Оксана отримала колосальний досвід – за кілька років пошуку другої половинки стала краще розбиратися в людях. Без зусиль може тепер «зчитати» інформацію з обличчя чоловіка: потрібне житло, матеріальні блага, прописка чи щось інше.
Нині дівчина змінила своє ставлення до чоловіків. Вона розуміє, що принца на білому коні їй не дочекатися. Тож припускає, що погодилась би і на молодшого за себе хлопця, не відкидає знайомство й зі старшим років на 10-15, проте він має бути забезпечений, із гарної сім’ї і щоб мав житло, а не приглядався до їхньої з мамою двокімнатної квартири. На цей час Оксану влаштовує її самотність, яку вона називає незалежністю. Шопінги, походи в музеї, зустрічі з подругами роблять її життя різнобарвним. Не відкидає дівчина думку народити дитину для себе, адже забезпечити вона може її і без чоловіка.
— Я вже вийшла з того віку, коли тягнуло на танці, дискотеку. Хочеться замість шаленої музики чути в квартирі голос маляти, — замріяно повідала вона.
Є тип батьків, які ставлять донькам одне й те саме набридливе запитання: «Чи не пора подумати про заміжжя?» А з ким — їх це не цікавить. Інколи дістають так, що дівчата погоджуються вийти заміж за першого, хто трапиться, не відмовляючи й тим, що «понаїхали». І в цьому їхня велика помилка, адже згодом доведеться ділити навпіл майно і квартиру. А як бути з дітьми?
Постійне нагадування, що ти «стара діва», жене дівчат з батьківської квартири на зйомну, в обійми нелюба, аби лише не чути докорів рідних. Ні до чого доброго це не призводить. Зазвичай, такі шлюби розпадаються досить швидко. Отже, висновок психолога простий: не потрібно батькам надто глибоко заглядати в душу доньки, адже вона доросла й сама визначиться, що їй важливіше на цьому етапі.
Боріться із сором’язливістю
І все-таки, невже знайомитися проблематично всім? Виявляється, комунікабельних осіб це не стосується. Вони можуть знайти тему для розмови з тим, хто сподобався, де завгодно. Усмішка — найефективніша зброя при знайомстві, а слово «привіт» тільки підсилить довіру до особи протилежної статі. Якщо ж дівчина комплексує, не знає, як поводитися у компанії, де є чоловіки, то у такому разі Валентина Бондаровська радить звернутися до психолога. Він навчить азам спілкування, підкаже, як цінувати себе, побудувати кордони особистості. А головне, навчить бути самим собою, і тоді життя сприйматиметься інакше. У такому делікатному питанні як знайомство важливо не мовчати, вміти підтримати бесіду й вислухати іншого, можливо, ненав’язливо дати пораду.
— Тож що робити, якщо юнак сподобався? — запитую у фахівця.
— Не соромтесь підійти й сказати: «Будьмо знайомі». Або вручити номер телефону зі словами: «Подзвони мені». Якщо дівчина сподобалась, він обов’язково зателефонує.
ЖИТТЄВА ІСТОРІЯ
Чашка кави
За статистикою, більшість молодих людей знайомляться на роботі, під час навчання чи на вечірках. Буває, що стріла Амура вражає миттєво.
Галина підійшла до Сергія, коли той розкладав речі на столі у перший робочий день, і запропонувала каву.
— Новенький? — спитала весело й мало не впала. Серце завмерло від волошкового погляду, щирої усмішки юнака. «Ось його вже нікому не віддам», — прошепотіла.
А на вихідні вони їхали до її батьків. Знайомитися. На те, що дівчина була старшою, ніхто не зважав. Вони вже 5 років разом. Виховують дітей. А кава у них — тільки з любов’ю.
КОМПЕТЕНТНО
Ліпше не робити помилок
Валентина БОНДАРОВСЬКА,
директор міжнародного
гуманітарного центру «Розрада»:
— Я як людина, яка займається проблемами насильства в сім’ї, дивуюсь, коли вперше тебе принизили чи обмежили в чомусь, а ти ніяк не відреагував, бо нас, мовляв, привчили терпіти, допоки тебе не поб’ють чи не виженуть з дому. Тому треба бути свідомим громадянином й навчитися розпізнавати людей, інакше будуть великі помилки. Я б рекомендувала батькам, у яких підростають підлітки, не чекати, допоки вони виростуть. А вже зараз замислитись над тим, що мають зробити, аби діти мали усвідомлені моделі поведінки, вміли себе захистити, розбиралися у тому, як поводяться різні люди, вміли порадитись, довіритися рідним.
Бо без досвіду молодь не може розібратися — це хороша людина чи брехун. Важливо, щоб молоді люди могли себе захистити, мали гідність, бо через те, що вони не вміють спілкуватися, їм важко познайомитися, а тим паче підтримувати стосунки. Адже недогуляна особа — хлопець чи дівчина — достеменно не знає, які сюрпризи може підкинути їм життя: як обманюють у коханні, які бувають труднощі. А коли молода людина після короткого знайомства одразу укладає шлюб і в цьому шлюбі обоє стають нещасними, не знаючи, як вийти із ситуації — це трагедія для молодят. Щоб уникнути її, ліпше таких помилок не робити.