Моє знайомство з Яреськами Шишацького району Полтавської області, де знаходиться центральна садиба ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» агропромхолдингу «Астарта-Київ», відбулося наприкінці серпня. Пам’ятаю, стояв тоді край поля, на якому два «ягуари» збирали кукурудзу на силоc, і раз по раз клацав фотоапаратом, намагаючись спіймати найкращий кадр. Після галасливого Києва, який, на жаль, живе не виробничим життям, а дорожньо-транспортними пригодами, злочинцями й аваріями різних масштабів (принаймні переважно про це розповідають центральні ЗМІ), кормове поле подіяло не лише заспокійливо, а навіть оптимістично. Оце, подумалося, і є справжнє життя країни: робота в полі з рання й до смеркання, гектари скошеної кукурудзи, яку швидко відвозили від комбайнів великовагові самоскиди, піт на чолі механізаторів. Їх ніхто тут не агітує добре працювати. Люди прекрасно розуміють, що навіть не день, а кілька годин у нинішню пору — це дуже багато. Тому для розмови зі мною зупинили машину лише на кілька хвилин.

— Четвертий день силосуємо, — механізатори Станіслав Тюлєнєв та Андрій Кривошеєв міцно тиснуть мою руку. — За два тижні маємо зібрати вирощений урожай, якщо, звичайно, погода дозволить. Комбайн не новий, але працює продуктивно вже 10й сезон: за 4 дні зі 100 гектарів зібрали понад 2 тисячі тонн зеленої маси.

Хлопці усміхнулись у фотоапарат і знову стали в загінку, де на них уже чекав черговий порожній КамАЗ із причепом.

— Таких «ягуарів» у нас працює сьогодні чотири, — приєднується до розмови агроном господарства з кормовиробництва Петро Жамура. — Сформували з них два загони, які обслуговує 21 вантажівка. До збирання — 1360 гектарів. Урожайність — 42 тонни з гектара. Настрій у механізаторів бойовий. За день кладемо в траншеї 2600—2800 тонн. У кормозаготівельний план для нашого поголів’я, який передбачає заготовити 52 тисячі тонн, вкладаємося.

Таких в Україні немає

Пишу ці рядки й ніби знову прокручую кадри зелених жнив: прямуючи за одним із самоскидів зі свіжоскошеною зеленою масою кукурудзи, потрапив на сучасний кормовий центр господарства, на якому біля кількох силосних споруд об’ємом по 6 тисяч тонн у кожній (всього їх нарахував 12), працювали потужні трактори.

— Працюємо з ранку до вечора, — перекрикуючи гуркіт моторів техніки, розповідає керівник кормового центру Роман Матіїв. — 15 людей задіяні тут. Раніше заготовляли корми безпосередньо на фермах. Але нині це вже не дає очікуваного результату. Наш кормоцентр (до речі, єдиний у таких масштабах в Україні) відповідає сучасним стандартам: змішані за комп’ютерними розрахунками корми розвозимо на ферми. До раціону входять власного виробництва сіно, силос, сінаж, комбікорми (маємо власний комбікормовий завод), розчин малясу. Щодоби на ферми транспортуємо 300—330 тонн кормів — лише те, що відповідає раціону годівлі 11 тисяч тварин.

З Європою можуть позмагатися

Міг переконатися у правдивості слів керівника кормового центру: смачні поживні корми тварини повністю з’їдають навіть у спеку. На молочнотоварній фермі виробничого підрозділу «Золота гора» села Тищенки Шишацького району утримують 840 корів, щодня надоюють у середньому по 24 кілограми від кожної. І сприяє цьому передусім повноцінна вітамінна годівля худоби. Усього ж господарство має вісім таких тваринницьких виробничих підрозділів, які розташовані в Шишацькому, Диканському, Гадяцькому та Зіньківському районах Полтавської області.

— Молочна продукція МТФ ВП «Золота гора» належить до екстра-класу, її відправляємо на один із молокозаводів у Чернігівській області, — розповідає керівник ферми Валентина Кухоцька. — До речі, 2016 року за надоями молока — 7848 кілограмів на фуражну корову — ми посіли третє місце серед 50 ферм агропромхолдингу «Астарта-Київ». А торік були вже другими серед ферм «Астарти»: від кожної фуражної корови надоєно 8880 кілограмів молока, дійної — по 10 243 кілограми.

І це ще не межа. У найближчих планах — завершення монтажу вентиляції для тварин у приміщеннях (у спеку температура в корівниках зростає до 40 і вище градусів, через що тварини дають менше молока) і подальше вдосконалення нової форми оплати праці тваринників. Останнє було впроваджено торік і вже дало позитивні результати: 44 працівники ферми працюють позмінно із нарахуванням до зарплати певних коефіцієнтів трудової участі, які залежать від надоїв молока від корови та інших показників.

Гордість агрофірми

А ще в господарстві пишаються нетельним комплексом, де утримують 4200 тварин різного віку. Я застав там у роботі сервісну бригаду під керівництвом начальника відділу біобезпеки та молочного виробництва агрофірми Андрія Климаня. Він з колегами проводив вакцинацію тварин.

— Таких бригад у господарстві три, — розповідає пан Андрій. — Усі вони займаються штучним заплідненням, УЗД-діагностикою, лікуванням новотільних тварин, дослідженням на приховані форми маститу та його лікуванням, щепленням проти хвороб. До складу бригади входять чотири фахівці, які працюють за графіками, складеними так, щоб двічі на тиждень бригада могла потрапити на одну із 13 ферм господарства. На нетельному комплексі постійно працюють п’ятеро спеціалістів, бо тут створено своєрідний дитячий садочок.

28 працівників комплексу вирощують молодняк виключно для власного господарства. Виняток становив лише 2016 рік, коли довженківці продали кілька сотень тварин до Казахстану. Цього року на комплексі встановили сучасну станцію випоювання телят, яка виконує роль мами-корови, що напуває дітей молоком.

Відповідальний орендар

— Ось так і працюємо щодня, — підсумував екскурсію господарством його генеральний директор Сергій Жилін. — Орендуємо у селян майже 48 тисяч гектарів, на яких вирощуємо всі зернові, технічні та кормові культури. Улітку цього року відкрили яреськівський елеватор потужністю 100 тисяч тонн. Він дасть нам змогу зберігати впродовж року вирощену продукцію, щоб вигідно потім її реалізовувати. До співпраці із зберігання зернових запрошуємо і наших партнерів — сусідні господарства.

До речі, стабільна робота агрофірми вселяє оптимізм самим пайовикам. Вони задоволені співпрацею з господарством, адже воно виплачує селянам 12% нормативно-грошової оцінки землі. Більшість пайовиків отримують орендну плату грошима, решта — продукцією.

Що стосується планів, то в господарстві перепочинок між польовими роботами дуже короткий: після силосування кукурудзи почалася сівба озимини. 2 вересня запрацював Яреськівський цукровий завод, 90 відсотків сировини для якого забезпечує агрофірма ім. Довженка.

Агропромхолдинг «Астарта-Київ» — відповідальний соціальний партнер: 2016 року відремонтували в селах Шишацького району ФАПи, амбулаторії сімейної медицини на понад 4 мільйони гривень. Зробили там євроремонти, за сприяння департаменту охорони здоров’я встановили нове обладнання. Нині вкладаємо кошти в підтримку освітніх закладів, ремонт доріг, розвиток кооперативного руху, — наголошує керівник агрофірми.

А ще цього року «Астарта», фонд Brainbasket та компанія Miratech започаткували в Україні інноваційний освітній проект, за яким жителі сільської місцевості здобуватимуть базову ІТ-освіту. До проекту долучилися три навчальні заклади на території присутності агрофірми ім. Довженка: Шишацька спеціалізована, Лютенська та Орданівська загальноосвітні школи. У навчальні заклади товариство закупило по 10 ноутбуків, а вчителі інформатики пройшли спеціальні курси, щоб навчати комп’ютерної грамотності дорослих і дітей.

Підприємство в межах соціального партнерства із сільськими радами, де провадить діяльність, підтримує інфраструктуру, благоустрій населених пунктів, освітні, медичні, культурні заклади, надає допомогу спортивним командам, самодіяльним народним колективам, талановитій сільській молоді. Тож не хлібом єдиним живе агрофірма ім. Довженка, а процвітає й росте разом із громадами.