У столиці Азербайджану Баку відбувся фінал 31-ї міжнародної олімпіади з інформатики, учасниками якої стали 335 школярів із 88 країн. Україну представляли четверо старшокласників Полтавського ліцею-інтернату при Кременчуцькому педагогічному коледжі ім. А.С. Макаренка. Кожен наш учасник повернувся додому з медалями. «Золото» виборов Назарій Деньга, «срібло» — Софія Мельник і Андрій Куц. Третє місце здобув Максим Зуб.

Для Софії й Назарія це вже друга поспіль перемога у змаганнях найвищого рівня. Торік вони також були найкращими на міжнародній олімпіаді з інформатики у Цукубо (Японія).

Хворіли, та боролися за медалі!

Їхній наставник заслужений вчитель України, кавалер ордена «За заслуги» III та II ступенів Валентин Мельник розповів «Урядовому  кур’єрові», що спочатку треба було пройти п’ять етапів добору, щоб потрапити у збірну команду. До олімпіади готувалися в літній комп’ютерній школі в селі Потоки. Під час підготовки ліцеїсти взяли участь і перемогли у Центральноєвропейській олімпіаді з інформатики, що проходила у Братиславі (Словаччина). Софія й Назарій там здобули срібні медалі, Андрій — золоту.

У Баку наші учасники літали державним коштом. Їхнім наставникам для поїздки довелося шукати спонсорів. Зате умови проживання в Азербайджані були чудовими. Кращі, ніж у Японії. Діти жили у великих кімнатах з усіма зручностями на території спортивного містечка, їхніх керівників і тренерів поселили  у готелі. В окремій кімнаті жила й гід, яка відповідала за дітей.

Учасники олімпіади із Кременчука прилетіли 3 серпня, а змагання відбувалися 6 і 8 серпня, тож був час на адаптацію. Дорога трохи втомила: політ тривав майже чотири години вночі, і це трохи вибило дітей із колії.

«Олімпіада складалася з двох турів, у кожному було по три задачі практичного спрямування, які оцінювали по 100 балів. Щоб потрапити до списку переможців, необхідно набрати якомога більше балів. Задачі були авторські, потребували знань з різних дисциплін. У першому турі я змогла розв’язати задачу, а на другому розв’язала її наполовину. Але у другому турі Назар розв’язав. Із наших він один упорався з цим завданням. Усі задачі у першому турі розв’язав лише представник США, який і переміг», — розповідає Софія Мельник.

«На мій погляд, задачі були трішки легші, ніж торік. Тому що тоді для золотої медалі потрібно було набрати 370 балів, а цьогоріч понад 400. Тобто рівень завдань трохи впав, проте вони дуже цікаві. Наприклад, дали таблицю з двома тисячами рядків і такою самою кількістю стовпців, і треба було запрограмувати уявного робота, який виконуватиме якісь операції з цією таблицею і цифрами. Цей робот повинен був знайти відстань між двома клітинками в таблиці. Я над цією задачею довго думав, але розв’язав її й отримав за неї 100 балів», — розповідає Назарій Деньга.

Інших двох учасників олімпіади з Полтавщини підвело здоров’я. За словами Валентина Мельника, хлопці в Баку підхопили якийсь вірус, Андрійка навіть забрали були в лікарню, де він якийсь час перебував під крапельницею. Його привезли звідти на базу вже перед другим туром, але він, як і Максим, взяв участь в олімпіаді й став одним із призерів.

28 серпня у Назарія Деньги день народження, і я принагідно спитав його, чи не думав він, вирушаючи в Баку, зробити собі подарунок — золоту медаль. Виявилося, він справді про це думав і дуже хвилювався. Але на самій олімпіаді був спокійним і зосередженим, і це допомогло йому перемогти.

«Про те, що в мене «золото», дізнався приблизно через півгодини після завершення другого туру, коли наш гід показала нам в інтернеті онлайн-таблицю результатів. Тоді одразу не розумів, що до чого, а потім — дуже зрадів», — ділиться Назарій.

«А я торік була на олімпіаді в Японії 79-ю, а цього року сорокова, тому теж задоволена. І рада, що в мене є ще один рік, тож сподіваюся поліпшити свій результат», — усміхається Софійка.

Перемогу на міжнародній олімпіаді діти відсвяткували скромно — з’їли по бутерброду й посмакували кока-колою в Макдональдсі. А в їхніх тренерів на той момент ще було багато роботи. Після туру комісія затверджувала результати, розглядала апеляції, підбивала підсумки.

Що далі?

«Я вже вступив до Ягеллонського університету Кракова на спеціальність «аналітична інформатика». І в подальшому планую проходити стажування в якихось компаніях або створити власну компанію і працювати програмістом»,  — розповідає Назарій.

Чому саме Ягеллонський університет? Хлопцеві запропонували там безплатне навчання і гарну стипендію, обсягу якої він, щоправда, ще не знає. Запрошення на навчання надіслав особисто декан цього вишу. Старшокласник пристав на пропозицію тому, що його батьки дуже хочуть, аби він там навчався: «Вони більше цього хочуть, ніж я».

Будуть програмістами.  Тільки в якій країні?

За словами Софії Мельник, вона ще не вирішила, де продовжить навчання після ліцею, але, мабуть, її майбутня професія також буде пов’язана із програмуванням.

А поки що діти відпочивають. Спілкуються із друзями, студію­ють англійську, а Назарій ще й польську мови. Заняття плаванням хлопець облишив через брак часу. Софія читає книжки. Нещодавно прочитала «Фантастичні звірі. Де їх шукати?» авторки «Гаррі Поттера» Джоан Роулінг. Це її улюблена серія книжок.

Похвалилися, що після олімпіади їх дуже добре зустріли в аеропорту в Борисполі, як і торік. Тільки тоді зустрічали з оркестром, а нині з танцями, піснями й смачним короваєм.

Прекрасно їх зустріли і в альма-матер. Усіх привітав директор коледжу Іван Гальченко, який завжди у всьому сприяє студентам щодо поїздок на змагання різного рівня, знаходить спонсорів. Тож діти добиваються таких результатів. А ось на державу наші переможці трохи ображені. Так, вони отримуватимуть із 1 вересня стипендію Президента України, як отримували її і після перемоги на олімпіаді в Японії. Але в деяких сусідніх країнах за таку перемогу виплачують чималі грошові премії, а наші переможці про це тільки мріють.

Як повідомила директор департаменту освіти і науки Полтавської облдержадміністрації Олена Харченко, з цього року все зміниться на краще. По-перше, департамент подав до Міністерства освіти і науки клопотання про нагородження Валентина Мельника орденом «За заслуги» I ступеня, і є надія, що цю нагороду йому вручать у День знань. По-друге, з ініціативи департаменту збільшать розмір премій. Принаймні на обласному рівні в межах програми «Опікуємося освітою».

Пані Олена не сумнівається, що депутати погодяться на це, адже діти та їхні наставники заслужили: «Тоді, коли могли просто відпочивати або чимось іншим зайнятися, вони старанно працювали, щоб показати такий високий результат».

Принагідно всім переможцям вона бажає успіху в майбутньому навчанні й особистому житті. І радить не забувати й про відпочинок.

«Треба прогулятися на свіжому повітрі, займатися якимось видом спорту, можливо, поплавати, спілкуватися з рідними, батьками. Але те, що робите, неперевершено. Молодці!» — сказала вона.

ДОВІДКА «УК»

Перший комп’ютер у 1980-х Кременчуцькому педагогічному коледжу ім. А.С. Макаренка подарував їхній земляк, який нині живе в Канаді. Той комп’ютер ледве помістився у ГАЗ. До послуг нинішніх ліцеїстів вісім комп’ютерних класів, майже 250 нових комп’ютерів, планшетні класи. Із 2006 року учні щороку беруть участь і стають призерами міжнародних учнівських олімпіад з інформатики.