КАДРИ ДЛЯ ТУРИЗМУ
В Уманському педуніверситеті налагодили підготовку кваліфікованих фахівців
Ольга ДАНИЛЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Величний старовинний будинок на початку вулиці Садової в Умані нині — ювіляр, адже його вимурували ще в 1912 році. Це головний корпус Уманського педагогічного університету імені Павла Тичини. Рожевому палацу випала щаслива доля: в його столітніх стінах вирує вічна студентська юність. На 12 факультетах майже сім тисяч юнаків і дівчат здобувають освіту з 25 спеціальностей за кваліфікаційними рівнями від бакалавра до магістра. Щороку тут отримують дипломи молоді педагоги різного профілю: математики і психологи, історики і хореографи, біологи і фізики, філологи, вихователі для дитсадків, соціальні психологи. В університеті вчать п’ять іноземних мов, освоюють народні ремесла. Цей ВНЗ чи не першим в Україні став готувати «багатоверстатників» — молодих педагогів, що можуть викладати кілька суміжних дисциплін, такі кадри — знахідка для сільської малокомплектної школи. Але особливість Уманського університету в тому, що в його стінах готують не тільки поповнення для корпусу українського учительства, а й вчать також економістів, фінансистів, і в останні роки — ще й фахівців популярної та перспективної галузі — туризму. Наразі підготували два випуски.
Найпопулярніша спеціальність
— Ідея взятися за підготовку спеціалістів для галузі туризму виникла зовсім не випадково, — розповідає ректор педуніверситету професор Наталія Побірченко. — Причин кілька, і перша з них — історично-територіальна: наш Уманський край лежить на старому Чумацькому шляху, на перехресті великих сучасних доріг. Його перетинає міжнародний автобан, що пов’язує Чорне море з Балтійським. Умань — місто туристів: тут розташований знаменитий дендропарк «Софіївка» — історико-архітектурний заповідник, сюди з’їжджаються з різних кінців світу паломники-хасиди. Постійний рух, багатолюддя — найсприятливіша атмосфера для розвитку туристського бізнесу. Такі наші місцеві реалії.
Тепер про іншу, міжнародну причину. В багатьох країнах Європи туризм — одна з найприбутковіших галузей національної економіки. В Україні ж із її вигідним географічним розташуванням, курортами, чарівною природою і відомою всьому світові гостинністю туризм дає лише 1,5 % національного валового продукту. Отже, поле діяльності — величезне. Розвиток галузі не в останню чергу залежить від формування кадрового потенціалу. Тож аналіз ситуації показав, що у наших випускників проблем із працевлаштуванням не буде й на регіональному рівні, і на міжнародному. І справді, за кілька років ця спеціальність стала чи не найпопулярнішою у виші — під час вступної кампанії конкурс на «туризм» найвищий.
Саме під час практики студенти оволодівають навичками та знаннями, необхідними кваліфікованому спеціолістові з туризму. Фото з архіву університету
Патріотичні мотиви в бізнесі
Насправді освоїти за стислий час підготовку нових для закладу спеціалістів було б неймовірно важко. Однак, уже маючи досвід створення так званого «непрофільного» факультету — економічного, ентузіасти на чолі із завідувачем кафедри економіки підприємництва і фінансів професором Анатолієм Музиченком узялися за діло з подвоєною енергією. Так принципово новий вектор розвитку ВНЗ — окрім учителів випускати також фахівців інших професій — набув подальшого розвитку. Освоєння романтичної, пов’язаної з вітром далеких мандрів професії «туризм» бере свої витоки з міцного фундаменту економічного факультету.
— Наш університет — у центрі великого аграрного регіону, довкола Умані лежать чудові мальовничі села, де «й ставок, і млинок, і вишневий садок». Скільки цікавого можна побачити і почути! Під селом Кочержинці — монастир з печерами, у Коржовому Куті — загадкові сліди на камені в долині Миколи Чудотворця, калиновий гай біля Томашівки — чарівний куточок, з яким пов’язане створення пісні «Там, де Ятрань круто в’ється», — ділиться думками професор Музиченко. — Все це — величезний духовний капітал краю. Ним завжди пишалися, про нього розповідали і в піснях оспівали. Але так склалося, що ніколи ці багатства не розцінювались як джерело прибутку та можливість на них заробити. Тим часом уся Європа робить бізнес, торгуючи краєвидами. У наших найближчих сусідів — Польщі, Угорщині, Словаччині, на Балканах — справжній бум сільського зеленого туризму. Люди їдуть у глибинку за тишею, чистим повітрям, сільською екзотикою — пройтися босоніж по траві, показати міській дитині, як доять корову. В цьому відношенні Уманщина — справжній рай: саме сільський туризм нам найближчий як напрямок розвитку галузі, зокрема як база для практики наших вихованців.
Найтісніші зв’язки налагодив факультет із приміським селом Громи. Тут є свої родзинки: унікальні візерунки вишиваних рушників, старовинна гончарна майстерня родини Червонюків. Сільський актив, викладачі університету, бізнесмени-земляки об’єдналися довкола ідеї зробити Громи центром зеленого туризму. Факультет розробляє кілька проектів: музей під відкритим небом, туристичні маршрути, регіональний центр туризму в сільському будинку культури. У місцевій школі планують влаштувати клас гончарства, де братимуть уроки всі охочі.
— Сільський зелений туризм для нас важливий ще й з іншого боку, — продовжує Анатолій Степанович. — Туризм в Україні має істотний недолік, що в основному зорієнтований на «виїзд» — організацію турів у зарубіжжя. Іншими словами, гроші українців вивозять за кордон, а не навпаки. Тому з перших днів на факультеті ми своїм вихованцям, майбутнім фахівцям, прищеплюємо думку: залучати іноземних туристів до нас — значить сприяти розвитку національної економіки і розквіту краю. У своїй професії, у бізнесі вони мають бути патріотами — розповідати світові про Україну — козацьку державу з багатовіковими культурними традиціями та славних синів і дочок цієї землі. У нас це один з найважливіших принципів підготовки спеціалістів. Для організації зеленого туризму українські села — золоте дно. Приміром, для гостей з-за океану це справжнісінька екзотика, адже у нас збереглися й колодязі з журавлями, і водяні млини, і печі з лежанками, і зелень на грядці, і череда на пасовищі. Нове покоління фахівців має організувати на цій ниві туристський бізнес, і для багатьох, нині занепалих, депресивних територій це може стати порятунком, шансом на відродження, адже гарантує зайнятість і заробіток людям. Такі приклади на Уманщині вже є — в тих самих Громах кілька сімей постійно приймають екскурсантів. У Полянецькому, Городецькому виросли впорядковані садиби — сюди городяни приїздять на літній відпочинок цілими родинами.
Щоб досягти ділового успіху, дипломований фахівець у галузі туризму має бути, що називається, і швець, і жнець, і на дуді грець. Цикл дисциплін, що гарантують підготовку сучасного підприємця, значний: економіка, бухгалтерський облік і аудит, економічна діагностика, фінансовий аналіз, управління проектами, організація обслуговування і багато інших премудростей. Паралельно з діловим тут викладають цикл гуманітарних дисциплін: приміром, етнокультурологія та антропологія, туристичне краєзнавство, основи музеєзнавства тощо. Крім того, кожен випускник має володіти на рівні спілкування хоча б однією іноземною мовою. У ВНЗ вчать англійську, німецьку, французьку, польську, планують започаткувати факультативне вивчення івриту — з огляду на специфічний релігійний туризм — паломництво хасидів до Умані.
Від теорії — до практики
В університетських програмах вже з першого курсу передбачено екскурсійні мандрівки Уманщиною — з навчальною метою, для практики. У цих поїздках навіть новачки свіжим оком діагностують проблему краю: наша Черкащина — скарбниця історії та культури, має безліч нерозкритих туристичних принад. Але інфраструктура, якість обслуговування — нижче від критичного рівня, Тобто, є чим похвалитися, та нема чим гостей прийняти. І це стало мотивацією для створення на базі економічного факультету ще одного навчально-наукового підрозділу — кафедри туризму та готельно-ресторанної справи. Отож у січні нинішнього року ліцензували нову спеціальність — готуємо майбутніх бізнесменів-рестораторів.
На економічному факультеті склалася чудова команда ентузіастів своєї справи. Працює багато молодих викладачів, які виросли з випускників рідного вишу. В арсеналі уманських студентів уже кілька методичних посібників з профільних дисциплін, що підготували їхні викладачі, зокрема підручник «Спортивно-оздоровчий туризм», написаний професором А. Музиченком. Віталій Стойка захистив кандидатську дисертацію з проблем сільського зеленого туризму, нині очолює профільну кафедру.
Гордість факультету — перша науково-дослідна лабораторія «Регіональна економіка і туризм», де з січня на її базі почали розробляти держбюджетну тему про інноваційні аспекти соціально-економічного розвитку малих міст. Уманські науковці висунули ідею створення туристичного регіонального комплексу (ТРК), який зробить конкурентоспроможним ринок послуг і забезпечить належну їх якість. ТРК — це сконцентрована на спільній території група взаємопов’язаних підприємств і структур туристичної індустрії та суміжних галузей, що співпрацюють і взаємодоповнюють одна одну при створенні комплексного туристичного продукту краю. Учасниками ТРК можуть бути, крім турфірм, ресторанів, транспортних організацій, фінансових установ, також державні та місцеві органи влади, навчальні та наукові заклади, лікувально-профілактичні установи. Запропонована модель ТРК, за твердженням науковців, допоможе закласти основи системи державного регулювання туристичної діяльності і забезпечить чесну конкуренцію на регіональному ринку послуг.
З освоєнням спеціальності «туризм» на факультеті влучили в десятку — за стислий час здобули популярність — і результат не змусив на себе чекати: кілька колишніх випускників уже започаткували власний бізнес. Секрети і технології успіху в кожної команди свої, але одне спостереження таки варто озвучити. Успіхові справи сприяє те, що ректор університету Наталія Семенівна Побірченко, науковці, викладачі ВНЗ уміють всюди знаходити однодумців. Їх підтримує місцева влада, до реалізації проектів залучають уманських підприємців, голів сільських рад, краєзнавців. Практично всі уманські турфірми і філіали охоче беруть вихованців факультету на практику. Працівники музеїв, учителі і навіть бізнесмени беруть участь у науково-практичних семінарах факультету. Так в атмосфері енергійної злагодженої роботи і виростають справжні фахівці.