"Як поліпшити родючість ґрунтів"

Микола ОПАРА
19 березня 2021

Незабаром розпочнеться посівна кампанія, й аграрії Полтавщини вже діляться планами на весну. У департаменті агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації повідомили, що цьогоріч у краї засіву підлягає близько 1,4 мільйона гектарів. Це на торішньому рівні. З них майже 800 тисяч гектарів становитимуть ярі зернові та зернобобові культури. Непогано. Проте бобових культур можна посіяти й більше. Тому що вони сприяють підвищенню родючості наших збіднених ґрунтів і надзвичайно корисні для здоров’я.

Горох сої не гірше

Не акцентуватиму на безцінних харчових і лікувальних властивостях сої, хоч вона основна зернобобова культура у світі. Лише зазначу, що соя істотно поліпшує родючість ґрунту, насичуючи його азотом з повітря. Вона може мобілізувати майже 45 кілограмів на гектар фосфору й 60 кілограмів калію, використовуючи малодоступні важкорозчинні мінеральні сполуки не тільки з орного, а й з глибших шарів ґрунту. Завдяки цьому соя — добрий попередник для наступних культур сівозміни.

На Полтавщині соя давно вже стала монокультурою. Торік її було посіяно майже 130 тисяч гектарів (загальна площа ріллі — 1 мільйон 740 тисяч гектарів).

А ось гороху, а це теж одна з найпоширеніших бобових культур на планеті, в області останніми роками сіяли дедалі менше. Якщо 1985-го його висівали 100 тисяч гектарів, то 2000-го — лише 24 тисячі. А нині у статистичних збірниках інформації про нього зовсім нема.

Причини різкого зменшення посівних площ під горохом: зміна кліматичних умов (нестабільне зволоження ґрунту протягом вегетаційного періоду); катастрофічне зменшення поголів’я сільськогосподарських тварин, для яких горох був однією з основних кормових культур; зменшення посівних площ озимої пшениці, для якої горох — найкращий попередник.

Радує, що під урожай 2021 року в області в усіх категоріях господарств посіяли озимі культури на площі понад 270 тисяч гектарів, що на 23,3 тисячі гектарів більше порівняно з 2020-м. Це означає, що тенденцію скорочення площ під озимими зерновими призупинено.

Там, де зберуть бобові, восени посіють озимину. Фото з сайту kurkul.com

Що за птиця сочевиця

Вважаю, господарствам треба більше сіяти квасолі, рослинного відповідника м’яса. Ще давні греки подавали на стіл дуже смачні страви із квасолі. У літературі знаходимо дані про те, що й імператор Франції Наполеон полюбляв смакувати квасолею з овочами. У насінні квасолі містяться: білок (28—30%), кальцій, магній, залізо, цинк, які беруть участь у зміцненні кісток, підтримують здоров’я серцево-судинної системи, настрій, гостроту зору, знижують рівень інсуліну. Білок квасолі легкозасвоюваний і має у складі лізин, аргінін, метіонін, триптофан. Ці речовини корисні для здоров’я, поліпшують імунітет і загальний стан організму. Насіння містить вітамін В9, який застосовують у лікуванні анемії. Квасоля має здатність накопичувати азот у ґрунті.

Важливі продовольчі й кормові бобові культури — чина з високим вмістом білка і сочевиця, в якій білка 34%.

Насіння і страви із сочевиці багаті клітковиною, містять макроелементи — фосфор, калій, магній, сірку, натрій, кальцій. Не менш багате насіння цієї культури й на мікроелементи — бор, нікель, титан, кобальт, кремній, фтор, молібден, йод, мідь, селен, залізо, цинк, вітаміни А, РР, Е, групи В. Волокниста структура сочевиці очищає організм від радіонуклідів і токсинів.

Вона сприяє роботі органів травлення (посилюється перистальтика), перебігу обмінних процесів, серця, судин, кровотворення, зміцнює нервову систему. Регулярне вживання сочевиці поліпшує якість крові. Залізо, що міститься в насінні, стимулює вироблення гемоглобіну й підтримує оптимальний рівень червоних кров’яних тілець. Сочевиця, як і всі бобові, збагачує ґрунт азотом, це один із найкращих попередників для озимої пшениці й інших сільськогосподарських культур.

Приклад подає «Агроекологія»

Мало в господарствах вирощують кормових бобів, а це ще й цінна медоносна рослина. Середня врожайність бобів в Україні — 18 центнерів з гектара, а із сучасними технологіями — 25—30 центнерів. Зате з гектара кормових бобів можна зібрати до 600 центнерів поживної зеленої маси.

Це далеко не повний перелік властивостей і цінностей бобових культур. У світі попит на їхнє насіння постійно зростає. У середньому у світі щороку такого насіння виробляють майже 50 мільйонів тонн, із цієї кількості 20 мільйонів тонн становить насіння квасолі й гороху. Великі площі фермери в інших країнах відводять і під нут та сочевицю. Повторюся: в Україні й на Полтавщині ці культури поки що не поширені. Тільки в ПП «Агроекологія» Шишацького району в достатній кількості вирощують озимий горох, нут, чину, напрацьовано технологію, частину одержаного органічного насіння відправляють на експорт.

А так хочеться й на полях інших господарств бачити не лише кукурудзу, соняшник та сою, а й вищезазначені культури. У селекційному центрі нашого університету створили шість сортів безлисточкових форм гороху з високим вмістом білка, посухостійких, і таких, що не осипаються, придатних для збирання прямим комбайнуванням. Якщо фермери, більші виробники аграрної продукції зацікавляться, наші науковці запропонують їм широкий спектр сортів і видів.

Микола ОПАРА,
кандидат сільськогосподарських наук,
професор Полтавського державного аграрного університету,
для «
Урядового кур’єра»



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua