У наші нелегкі часи, коли ціни й тарифи зростають чи не щодня, люди намагаються заробити більше, аби прогодувати родини. А деякі несумлінні роботодавці цим користуються, пропонуючи зарплату в конверті, вищу за офіційну. Та не слід забувати, що з неофіційного заробітку не відраховують коштів до Пенсійного фонду. Що ж отримаємо на старість?

А про те, як саме працює солідарна пенсійна система, нагадали фахівці Міністерства соціальної політики.

Тільки офіційно працевлаштовані

У солідарному рівні пенсійної системи беруть участь усі офіційно працевлаштовані громадяни України. Для цього не потрібно писати заяв або брати довідки. Проте незнання певних процесів призводить до недбалого ставлення людей до своїх прав. А це спричиняє їх порушення. Не допустіть цього!

Із початком трудової діяльності кожен найманий працівник разом із зарплатою у межах соціального пакета отримує від роботодавця внески на свій обліковий запис у вигляді ЄСВ.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Термін «страхування» дуже важливий, адже визначає принципи та механізми роботи солідарного рівня.

Ставка ЄСВ нині в Україні становить 22% розміру заробітної плати і обов’язкова до сплати всіма роботодавцями за їхніх працівників і за себе — фізичними особами-підприємцями та громадянами, які самостійно забезпечують себе роботою.

Для несамозайнятих

Розглянемо процес із точки зору найманого працівника. Щомісяця він отримує від роботодавця заробітну плату і окремо — внесок ЄСВ на свій обліковий запис у Пенсійному фонді. Кожен внесок персоніфікований —  усі кошти після надходження фіксують за конкретним працівником в електронному реєстрі застрахованих осіб.

Процес повторюється щомісяця та щороку — до повного припинення трудової діяльності людини і поновлюється у разі повернення до роботи. Підсумок — персональна база, яка відображає весь трудовий шлях: назву кожного місця роботи, посаду, тривалість стажу і суму сплачених внесків за кожен місяць роботи.

Усе фіксується в електронній таблиці. Подивитися свою можна не виходячи з дому за посиланням https://portal.pfu.gov.ua. Але слід авторизуватися за допомогою електронного цифрового підпису, який можна отримати  через інтернет наприклад у додатку Приват24 від Приватбанку. Тож кожен може перевірити виконання працедавцем його обов’язків.

Далі всі кошти спрямовують на фінансування видаткової частини Пенсійного фонду, тобто виплати пенсій. Тож після фіксації внесків у системі за кожним громадянином вони, по суті, перетворюються на персональні бали, які потім використовують під час визначення розміру пенсії. Такий механізм повністю убезпечує гроші від інфляції, адже їх не зберігають готівкою.

Досягши пенсійного віку, людина звертається до Пенсійного фонду по призначення пенсії. І тут працюють страхові принципи роботи системи. Запускається механізм перевірки виконання умов пенсійної страхової програми: до тривалості страхового стажу (рівнозначний трудовому), сплати внесків і вимоги до віку.

Спільна для всіх формула

Після перевірки виконання умов пенсійної програми починається розрахунок розміру пенсії. Для цього використовується спільна для всіх формула, затверджена пенсійною реформою 2017 року:

Розмір пенсії = Сз x ІКЗ x Кс,

де: Сз —  розмір середньої заробітної плати в Україні за три роки перед зверненням по призначення пенсії; ІКЗ —  індивідуальний коефіцієнт заробітної плати; Кс — коефіцієнт страхового стажу, що дорівнює кількості місяців стажу роботи, помноженій на вартість одного року страхового стажу.

Формула складається з двох основних частин: внесків, зроблених під час трудової діяльності, і тривалості страхового стажу.

Сз x ІКЗ. Розраховуючи розмір пенсії, враховують розмір зроблених внесків. Та не слід забувати, що їх було зроблено в зовсім інших економічних умовах, вони мали іншу цінність, ніж коли людина звертається по пенсію. Тому відбувається процес актуалізації внесків: їх прив’язують до тих економічних показників, які існували на момент сплати працедавцем. Після чого отриманий коефіцієнт множиться на чинний розмір середньої зарплати за три роки до звернення по пенсію. Тобто вартість внесків узгоджують із сучасними економічними умовами. Саме тому таке важливе офіційне зростання доходів громадян. По суті, цей процес — перетворення персональних балів з облікового запису на живі гроші.

Кс. Друга важлива частина формули — коефіцієнт страхового стажу. В підсумку отримуємо кількість страхового стажу в місяцях, яка множиться на вартість року стажу.

Отже, за формулою отримуємо остаточний розмір щомісячної пенсійної виплати.

Індексація нівелює інфляцію

Надалі відбувається щорічна автоматична індексація пенсійних виплат для узгодження їх з актуальними економічними змінами. Процес  автоматичний та ґрунтується на двох основних показниках: сумі 50% зростання інфляції та 50%  зростання середніх зарплат за попередній рік. Так нівелюється вплив інфляційних процесів на вартість пенсії, а також відбувається її збільшення понад інфляційний рівень завдяки зростанню надходжень від збільшення заробітних плат.

Для порівняння: якщо до впровадження пенсійної реформи підвищення пенсій було найчастіше інструментом для популістів і знищувало всю пенсійну систему через ручне втручання, наприклад збільшенням вартості стажу до рівня полярників, то на сьогодні автоматичний режим індексації унеможливлює ручне втручання і має відповідний ресурс для підвищення у вигляді зростання фонду оплати праці.

Перша така індексація відбудеться в березні 2019 року після отримання статистичних даних щодо рівня інфляції та зростання середніх зарплат за попередній рік.

Підсумовуючи, варто зазначити, що реформована пенсійна система робить перші кроки.  Дієва реформа позбавила систему такого поняття, як «пенсія за статусом», і усунула можливість для політиків до втручання. Оновлена система має можливості для ефективного функціонування з позитивними результатами, що заохочуватиме кожного українця захищати свої соціальні права.

Проте існують значні виклики поза пенсійною системою, які негативно впливають на її роботу і їх неможливо перебороти без участі всього суспільства. Ідеться передусім про неофіційну зайнятість, яка створює ситуацію, коли осіб, за яких сплачують внески в реальному розмірі, менше, ніж тих, кому здійснюють виплати. Цю проблему часто намагаються видати за демографічну, хоч це не так. Саме тіньовий сектор економіки з незадекларованою працею та зарплатами в конвертах — головна проблема нинішніх низьких пенсій. Проблема, побороти яку зможемо тільки всі разом: працівники, роботодавці та фахівці ПФ.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»