Сім’я Миколи та Руслани Іванчуків із Рівного — мандрівники більш ніж досвідчені. Микола — майстер спорту зі спортивного туризму, Руслана професійна туристка. Оскільки материкову Європу вони вивчили непогано, зокрема завдяки подорожам на велосипедах, цього разу вирішили дістатися до острівної Мальти. Приводом для омріяної подорожі став ювілей пані Руслани, що наближався. Як завжди, все спланували чітко й заздалегідь, не прив’язуючись до туроператорів.

Ще торік у серпні купили недорогі квитки на літак компанії WizzAir на 9 березня 2020-го, назад — на 17 (коштувало це лише 7 тисяч гривень на двох). І без жодних проблем вилетіли з Варшави на Мальту. Поселилися в заброньованому готелі. І нарешті настав тиждень довгоочікуваного мальтійського раю.

Тим часом у стрічках новин з’являлося дедалі більше тривожних повідомлень: 13 березня через коронавірус закрила кордони Польща, 14 — Словаччина, попередила про аналогічне рішення із 17 березня Україна.

Коли увімкнувся форс-мажор

«Ми розуміли: треба діяти. Серед тих, хто ще не заявив про закритий повітряний простір, залишалися Румунія, Молдова, Угорщина. Попередньо порадившись у почесному консульстві України на Мальті, купили електронні квитки на рейс Rуanair до Будапешта на 17 березня — те, що могли застати. Прибули в аеропорт у столиці Валетті, підійшли на реєстрацію, але… Хоч це був транзитний рейс, нас на борт не пустили, взяли тільки громадян Угорщини. І це вікно можливості зачинилося просто перед нами», — розповідають Іванчуки.

Вони повернулися до свого готелю, але їх зустріла табличка на вході: «Зачинено на карантин». Довелося швидко шукати інший. На щастя, менеджерами там працювали українці — ото вже відвели з ними душу! Але гроші танули наче березневий сніг, що раптом упав на зелене листя. Як кажуть, увімкнувся форс-мажор. З усіма наслідками, що на сто відсотків лягали на плечі туристів, які подорожують самостійно. От і зекономили!

До речі, загалом у групі «Мальта-Україна: додому», що утворилася в телеграм-каналі, було майже півсотні українців: хтось приїхав удосконалити англійську на мовних курсах, хтось — відпочити. Усі вони, як і сім’я з Рівного, зареєструвалися в електронній системі «Друг» МЗС України, але жодної інформації у відповідь не отримали. Писали й у консульство України в Римі, зона дії якого поширюється на Мальту, але зв’язок теж був односторонній. Зате без проблем спілкувалася з ними помічниця почесного консула України на Мальті Анна Продан.

«Ми постійно підтримували одне одного. Наша з Русланою англійська доволі слабенька, то нам дівчата з Полтави та Києва допомагали спілкуватися. Ми ж навзаєм могли порадити їм щось практичне, — каже Микола. — Але не розслаблялися: 21 березня Мальта закривала аеропорт. Залишався єдиний шанс — Відень. Нам поталанило взяти квитки на останній перед закриттям віденського неба рейс Sky-Up на 20 березня. Та ще й за порівняно невисокою ціною: до Відня по 178 євро на людину, з Відня до Києва — по 149 євро. Звісно, в нас коштів вистачило лише до Відня, тож картку оперативно поповнив син. Адже йшлося про те, щоб повернутися додому.

До речі, про гроші. Українці чомусь звикли подорожувати з готівкою, а за квитки платити треба карткою. Тож просили одне одного заплатити з картки, одразу ж повертаючи готівку. Разом з нами з Мальти у Відень вилітали ще десятеро українців. Ніч провели у транзитній зоні. Нарешті піднялися в небо. Аплодисменти пасажирів були значно сильнішими, ніж зазвичай. Так само, як і після приземлення на рідній землі. У Борисполі вже чекав син з автомобілем».

Самоізоляція — то самоізоляція

Вони написали заяви про продовження відпусток, а сімейного лікаря повідомили про самоізоляцію на 14 днів. Про пережите, як мені здалося, зовсім не шкодують. Радше навпаки, емоції в бувалих у бувальцях туристів просто зашкалюють. І справді: вік живи — вік учись. Руслана залюбки викладає у фейсбук та інстаграм фото й ділиться враженнями, спілкується з новими друзями, а їх тепер чимало. А Микола підрізає дерева й кущі, готує насіння, щоб посіяти в рідну землю. У світах, каже, добре, але вдома найкраще. І має час, щоб укотре переосмислити підходи до життя в екстремальних умовах, про які він свого часу розповідав студентам — майбутнім туристам.

На Мальті з 13 березня закрили всі культові споруди, туристські об’єкти, навчальні заклади. А всіх, хто прилетів після цієї дати, відправляли на самоізоляцію на два тижні. За порушення ізоляції встановили штраф спочатку 1000 євро, потім — 3000. Звісно, це подіяло, і людей значно поменшало. Із 18 березня ввели обмеження кількості покупців у супермаркетах, яким на вході обов’язково вимірювали температуру й пропонували антисептики. До речі, в магазинах було все, крім… нездорового ажіотажу. Так само у транспорті. Там заповнювали лише місця для сидіння, тож водієві не доводилося нікого рахувати чи комусь щось доводити.

«Вхід і вихід — лише на передні двері. Усі водії в масках та рукавичках, кошти за проїзд ми клали просто в пакет. Ось і вся премудрість, яку цілком можна застосувати в Україні, — пропонує Микола. — Звісно, локалізувати вірус на острові значно простіше».

У наших нових реаліях вони постійно линуть на гостинну інтернаціональну Мальту. У березні там було плюс 27, цвіла картопля й уже червоніли помідори. Там смакували пахучу соковиту полуницю по 5 євро за кілограм. Із думками про приємне, кажуть, карантин пережили легше. Іванчуки ж уже мріють про нові подорожі.

Щоправда, для цього непогано повернути кошти за квитки, адже рейси відкладали не з їхньої вини. Та якщо у WizzAir принаймні обіцяють це зробити, то Rуanair навіть не має подібних до цієї ситуацій у переліку форс-мажорних обставин.