Нещодавно директор Всеукраїнського аграрного форуму Марія Дідух заявила, що розблокування українських портів може знизити інфляційний тиск на вартість продуктів харчування в самій Україні. Утім, на її думку, ціни на хліб і масло не залежать від цих чинників.

Проте використовуючи зворотний шлях з різних країн, українські судна могли б завантажуватися різноманітною імпортною продукцією, доставка якої морем  набагато дешевша, ніж суходолом з території європейських країн.

«Урядовий кур’єр» проаналізував, наскільки можливе зниження цін на продукти харчування в нашій країні саме завдяки розблокуванню портів, і спрогнозував очікування на продовольчому ринку загалом.

Зворотна торгівля проблематична

«Із точки зору підвищення ефективності логістичних операцій вигідно завантажувати судна в обох напрямках: імпортувати в Україну одну продукцію, а вивозити зерно та продовольство. Але поза тим імпортери мають враховувати дуже високі ризики таких операцій, адже рф уже продемонструвала свою непередбачуваність і нехтування домовленостями. Тому, за прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, надходження імпорту можна очікувати лише через кілька місяців за умови відносно стабільного і безперебійного виконання домовленостей щодо угоди про зерновий коридор», — зазначає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов.

Нині немає домовленостей про здійснення імпортних поставок будь-яких товарів морським шляхом у межах підписаного зеленого коридору, вважає аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин. «Тому всі імпортні поставки  здійснюватимуть так само через західні сухопутні кордони нашої країни або дунайські порти, як це відбувалося з початку війни», — додає вона.

Можливе і зростання

Чи стане в подальшому зерновий коридор основою для зниження цін на продукти харчування в Україні?

Достеменно відомо, що звістка про досягнення угоди про експорт українського зерна та відкриття портів спонукала до часткового зниження цін на продовольство у світі.

«Щодо наслідків для України, то, з одного боку, мільярдна експортна виручка від продажу Україною зерна та інших продуктів створює передумови до подальшого зміцнення національної валюти та зупинення темпів інфляції. Це має сприяти зниженню цін на продовольство», — вважає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.

Проте, на її думку, розблокування портів, що дало змогу українським аграріям розпочати активний експорт продукції, навпаки, може стати причиною майбутнього подорожчання певних продуктів всередині країни. Експерт пояснює: ті продукти, які раніше вимушено залишалися в Україні, продавали в нас за зниженими цінами. Тепер вони пішли на експорт. Відповідно збільшення обсягів експорту може призвести до подорожчання олії та зерна всередині країни. 

Микола Пугачов зауважує, що на очікуваннях щодо угоди про зерновий коридор світові ціни на агропродовольчу продукцію стали знижуватися. Але їхній рівень залишається вищим порівняно з періодом до COVID-19.

Таке саме зниження цін спостерігається і в Україні. Головний у цьому сезонний чинник, тобто надходження нового врожаю багатьох сільськогосподарських культур.

Збільшення пропозиції — не завжди позитив

Якщо таке розблокування буде тимчасовим, то чимало зернових та олії залишатимуться в Україні, що має спричинити  збільшення пропозиції товарів та зменшення цін на них восени та взимку?

Тут слід нагадати, що угода про розблокування українських портів діятиме впродовж 120 днів з дати підписання з автоматичним продовженням на такии самий період, якщо хтось із підписантів не захоче її зупинити чи змінити.

Якщо все-таки дія угоди щодо розблокування портів зупиниться і призначені для експорту зерно та олія залишаться в Україні, то, як переконана Вікторія Тютюнникова, наслідки цього  будуть  більше негативними, ніж позитивними.

«З одного боку, така ситуація справді спричинить значне збільшення пропозиції, тож і зниження цін на такі продукти, що, на перший погляд, сприймаємо позитивно. З іншого, — виникає питання зберігання зерна. Нині у сховищах чимало старого врожаю, а попереду новий. Крім того, якщо товар вчасно не продати, він може зіпсуватися. Тоді аграрії не отримують прибутку і зазнають колосальних збитків, що поставить під загрозу посівну наступного року», — резюмує вона.

За таких умов Україні потрібно буде збільшувати спроможності експорту товарів суходолом та залучати річкові порти, щоб надалі торгувати з міжнародними партнерами. Однак досвід показує, що всі варіанти транзиту через західні кордони не розв’язують проблему, оскільки це довго й логістично дорого.

Із нею погоджується Світлана Литвин. Вона додає, що припинення розблокування портів призведе до того, що аграрії не отримають достатньо коштів для проведення наступної посівної кампанії і скоротять посівні площі. Це, за словами аналітика, призведе до значного скорочення пропозиції наступного року і зростання цін на сільгоспсировину та продовольство на українському і світовому ринках.

Якість не може страждати 

Чи в змозі Україна нині виробляти продукти харчування за, скажімо так, трохи спрощеними рецептурами, щоб уникнути значного подорожчання, або призупинити зростання цін на них?

Як вважає Микола Пугачов, в умовах низької платоспроможності населення окремі виробники продовольства вдаються до спрощення рецептури продукції, заміни дорогих інгредієнтів дешевшими. Ці заходи справді можуть трохи уповільнити зростання цін, але тільки в короткостроковій перспективі, не знижуючи їх.

«Негативним наслідком такого може бути втрата довіри українців до якості вітчизняної продукції, відмова від неї та заміна імпортною. Внаслідок цього українські виробники можуть втратити конкурентні позиції на власному ринку, що може призвести до банкрутства підприємств», — додає він.

Світлана Литвин не заперечує: якщо українські споживачі матимуть змогу купувати продукти харчування за певним рівнем цін, то виробники шукатимуть можливості її здешевлення, серед яких і виробництво товарів за спрощеними рецептурами. У цьому разі про збереження якості не йдеться.

Вікторія Тютюнникова впевнена, що навіть у цьому разі зниження цін на продукти буде мінімальним. За її словами, ціна на будь-який товар формується із двох складових: націнка та собівартість. У собівартість одиниці входить чимало складових. Це і витрати на виробництво одиниці продукції (сировина, газ), і оплата праці, й витрати на логістику, оренду, упаковку, рекламу. Це великий перелік чинників, які не можуть зменшувати ціну товару.

«Вагому частку у формуванні ціни майже на кожен товар становлять енергоносії, вартість яких останнім часом тільки підвищується. А також логістика, яка в умовах війни має складнощі та додаткові фінансові витрати», — зазначає вона.

Тож щоб уникнути значного подорожчання продуктів харчування, недостатньо лише виготовляти їх за спрощеними рецептурами, потрібно зниження цін і за іншими чинниками.

Микола Пугачов упевнений, що доцільно вже зараз орієнтувати владу на розроблення масштабних програм подолання бідності в Україні, зокрема в сільській місцевості. Зменшення попиту через падіння доходів громадян потребуватиме нестандартних програм і заходів.