Скромна перукарка, одна з шістдесяти тисяч так званих гренценгерів (тих, хто живе у Східному Берліні, а
працює в Західному), свято переконана: жоден чоловік на неї не зверне уваги. Отак вона існує з манерою поведінки сірої мишки аж до того дня, коли перед нею постає він.
Йозефа щось дуже приваблює в Інге. Їхні стосунки стають дедалі ближчими. Але подеколи вона дивується майже ворожості, з якою він сприймає західну музику і Захід загалом. Сама, хоч і глибоко аполітична, помічає: в західній частині рівень життя помітно вищий. Зрештою кохання вирішує все: Інге демонструє свою цілковиту відданість Йозефу.
Нарешті — заручини, які відбуваються на тлі загостреного протистояння СРСР і США, що особливо відчувається в розколеній навпіл Німеччині. Політика дедалі більше вдирається в їхні стосунки. Вагітна Ін∂е з жахом думає, що чекає на її дитину, бо над НДР і ФРН шаленіють політичні грози, наростає небезпека збройного зіткнення СРСР і США.
Жіноча інтуїція — окрема сигнальна система. Інге починає відчувати, що Йозеф щось од неї приховує. Все з’ясовується, коли він повертається після тривалого відрядження. Свят-вечір 1959 року. Щаслива Ін∂е повідомляє: вона вже вчить польську мову (Йозеф видавав себе за поляка). І ось він — «момент істини»: «Я українець, — сказав Йозеф. — Працюю не в німецькій торговельній місії у Варшаві, а в радянській таємній службі — КДБ. Батьки назвали мене Богданом. Моє прізвище Сташинський, агент. Мене заслали до Німеччини для боротьби з ворогами моєї держави».
Зрадив? Але ж урятував сестру
Розповідаючи Ін∂е про минуле, він з усіх сил намагається виправдати себе. Зрадив українське підпілля? Але ж цим урятував сестру, яка була зв’язковою УПА. Та й батьки не потрапили до Сибіру. За завданням КДБ він проник у боївку УПА, де ввійшов у цілковиту довіру й видав усіх. Потім він проходив спеціальну підготовку, де його вишколили на майстра вбивств. Перше завдання — знищити одного з провідників національного спротиву Ребета. Друге — Бандеру, що став синонімом українського опору. Інге з жахом усвідомлює, в якій історії вона опинилася. І що буде далі? А далі, заспокоює її Богдан, буде все гаразд. Його керівництво в Москві дало дозвіл на їхнє одруження. Цей виняток продиктовано планами зробити з Інге також агента КДБ.
У неї визріває план боротьби за Богдана. Боротьби із самим КДБ! Вона їде з Богданом до Москви, буцімто погоджується в усьому, що їй кажуть. Здається, ця її гра неминуче приречена на поразку. Але сталося так, як сталося.
І це — історичний факт. Інге вмовила Сташинського втекти в Західний Берлін і здатися американцям. А в Москві стався ураган. Голова КДБ змушений доповісти Хрущову про втечу агента Сташинського. На суді він розповів страшну правду. Тоді світ дізнався про те, як СРСР розробляє терористичні операції. Виконавець двох убивств пішов до в’язниці. Ін∂е сказала, що неодмінно його дочекається.
Закутки психологічного феномену
Сергій Герман писав свій роман не для того, щоб переповісти хроніку подій і нагадати про одного з головних її учасників. Його зацікавив психологічний феномен позірно безпорадної і слабосилої жінки. Інге вдалося здійснити, здається, неможливе. Вона спонукала успішного радянського шпигуна-бойовика прийти з повинною до американських спецслужб. Самому Сташинському до зустрічі з Ін∂е Поль це навіть і примаритися не могло. Якби йому хто сказав про можливість такого повороту його долі, він, звичайно, розсміявся б у відповідь. Яка магічна в тому сила й віра: «Шукайте жінку!»
У матеріалах процесу над Сташинським ім’я цієї жінки фігурує лише кілька разів. І то в абсолютно другорядних епізодах. Письменник же здійснив не тільки художньо-психологічну реконструкцію, а й подав усі події саме крізь призму сприйняття й розуміння Ін∂е, яка несподівано розкривається для читача прихованим феноменом. Бо ж якби не вона, то Сташинський і далі виконував би специфічні завдання КДБ і йому б і на гадку не спадало, що він може вирішити «піти з поля».
Той процес спростував усі запевнення керівників СРСР про те, що в країні остаточно переможено будь-який опір націоналістичних організацій. Весь світ довідався, що боротьба триває не тільки в самій Україні, а й в інших країнах, де є значні анклави української політичної еміграції, чию діяльність координують націоналістичні провідники, яких КДБ намагається знищити руками таких агентів-бойовиків, як Сташинський.
Безнадійно другорядний свідок на процесі Інге Поль несподівано, але цілком логічно, стала головною дійовою особою цього роману, де все подано крізь призму її сприйняття й розуміння і де їй відведено таку важливу чи навіть по-своєму вирішальну роль у розгортанні сюжету. Окрім правди фактів, зареєстрованої в документах процесу й кристалізованої в судовому вердикті, є ще й правда серця, що анітрохи не суперечить правді фактів, а значно доповнює її й допомагає глибше зрозуміти їх. Карколомний поворот життєвої біографії вбивці Ребета й Бандери Сташинського без ролі в його житті Інге Поль просто важко збагнути. Він, виявляється, став безсилим перед голосом любові й пішов на його клич.
Герман зарекомендував себе добрим психологом, який уміє заглянути в найтемніші закутини душі персонажів. Він ніде не збивається на пафос, веде свою оповідь буденним — аж нібито діловитим — тоном, нагадуючи італійських неореалістів.