ПЕРСПЕКТИВИ
Сіверський край демонструє свою привабливість в економічній співпраці
Головною темою V Міжнародного інвестиційного форуму, який проходив на Чернігівщині за численного представництва керівників дипломатичних та торговельно-економічних місій іноземних країн, делегатів міжнародних організацій, іноземних бізнесменів, була розмова про готовність регіону до взаємовигідної співпраці практично у всіх сферах виробництва.
«У правильний час і в правильному місці»…
Досить перечитати перелік інвестиційних намірів, де пропонуються різноманітні проекти — від виробництва безалкогольних напоїв за грузинською технологією до видобутку та розробки фосфоритів, —?аби збагнути, що підстави для оптимістичних сподівань в області є. Зрештою, вона друга в Україні за величиною території (після Одещини), має вдосталь орної землі, чисту воду, ліс. Тут видобувають високоякісні для виробництва скла піски, загальнодержавне значення мають родовища нафти, є важливі для промислового виробництва поклади крейди та глини. На території області відкрито унікальне за своїми запасами і лікувальними властивостями родовище бішофіту, у центральній частині якого є джерела мінеральних вод. Варто сказати і про агропромисловий та туристично-рекреаційний потенціал краю.
Словом, поле діяльності — велике і, можна сказати, зоране. Лишилося засіяти його вітчизняними та іноземними інвестиціями і дочекатися врожаю. Кожен, хто на запрошення голови обласної державної адміністрації Володимира Хоменка «побачити Чернігівщину через призму прагматичних, ділових підходів» зібрався вкласти кошти у вигідну справу, мав з чого обирати. А щоб не було цілком зрозумілих вагань, слово надали інвесторам, які успішно працюють на теренах області. Приміром, польський партнер Гжегож Павлак, генеральний директор заводу пластмасових виробів, зауважив, що 7 років тому його бажання вкласти кошти на Чернігівщині викликало в бізнесових колах сумнів щодо успішного завершення цієї справи. Однак сьогодні для скепсису немає жодних підстав: підприємство працює, дає обласному центру робочі місця і надходження до бюджету.
Про інвестиційну привабливість України і Чернігівщини зокрема говорив також спеціальний гість, голова Австрійського консультаційного агентства «DRG International» доктор Адольф Рауш, якй спеціалізується на проектах використання поновлюваних джерел енергії і має що запропонувати одній з чернігівських фірм. Виокремила для себе кілька перспективних пропозицій і Надзвичайний і Повноважний Посол В’єтнаму в Україні пані Хо Дак Мінь Нгуєт, яка схвалила бажання області розвивати східний вектор міжнародного партнерства.
«Експерти стверджують, що мистецтво інвестора полягає в тому, щоб у правильний час опинитися у правильному місці та прийняти правильне рішення», — зауважив Чернігівський міський голова Олександр Соколов.
По закінченні пленарної частини форуму його гості мали можливість оглянути ярмарок, представлений районами області. Фото автора
Інвестор — не спонсор
Самі ж бізнесмени на засіданні секції «Інвестиційний потенціал Чернігівщини в контексті реалізації Програми реформ Президента України Віктора Януковича» зазначили, що для успішного освоєння запропонованих проектів має бути три складових: довіра між інвестором і підприємством, фінансування (кредитування) та державна допомога. Такої співпраці вони й очікують.
Звісно, інвестор — не спонсор, він має вкладати кошти і одержувати прибуток. Саме про такі проекти йшлося на засіданні аграрної секції. Це один з пріоритетних для області і дуже перспективний у плані затребуваності напрямок діяльності. У порівнянні з першим півріччям минулого року кількість вітчизняних інвестицій у цю галузь на сьогодні зросла у 1,6 раза і сягнула 221 млн грн.
На цьому фоні безпрограшним варіантом виглядає проект, представлений Чернігівським Інститутом сільськогосподарської мікробіології з виробництва біопрепаратів на основі корисних мікроорганізмів. Його реалізація дасть можливість створити 60 нових робочих місць та замінити імпорт дорогих аналогічних біологічних препаратів. Цікавим для потенційних інвесторів є також будівництво заводу з виробництва картоплепродуктів, який виготовлятиме 60% українського ринку крохмалю та додатково створить 120 робочих місць. Актуальні і перспективні проекти з розвитку овочівництва та льонарства.
«Точки дотику» — в районі Дніпра
В області, поза сумнівом, раді кожному інвестору. Та найнадійніші, бо вже випробувані часом, ті «точки дотику», що перетнулися на географічній карті. Добросусідські стосунки з Росією і Білоруссю стали основою стабільної співпраці цих областей у рамках Єврорегіону «Дніпро», який небезпідставно називають міцною ланкою, що поєднує людей і організації, роз’єднані кордонами.
За словами очільника Чернігівської області, нас?тав час перейти з гуманітарної сфери до економічної співпраці. Тим більше, що вже є добрий початок, зокрема з білоруською стороною. Це і спільне підприємство з виготовлення тролейбусів у Чернігові, і аналогічне — з виготовлення чернігівських автобусів у Республіці Білорусь. Відпрацьовано і пілотний проект з комплексного впровадження у сільськогосподарське виробництво білоруської техніки.
Голова Гомельського облвиконкому Володимир Дворнік додав, що про зростання економічних зв’язків свідчить показник товаро?обігу між Чернігівською і Гомельською областями, який порівняно з минулим роком зріс у 2,7 раза і перевищив $33 млн.
Виконуючий обов’язки заступника губернатора Брянської області Олександр Горшков завважив певне недопрацювання в розвитку економічних відносин між українською і російською сторонами. На нинішньому форумі йому сподобалося кілька перспективних проектів, зокрема цілком можливе створення спільного підприємства з виробництва шпалер з використанням продукції Брянщини. Не виключено, що замовлення Росії одержить Чернігівський камвольно-суконний комбінат. Є спільні інтереси і в сільському господарстві: «Тут можна домовлятися навіть утрьох про спільне господарство, якому Білорусь дасть техніку, Україна — територію, а Росія — інвестиції та ринок збуту», — запропонував В. Горшков.
За підсумками домовленостей підписано кілька договорів про торговельно-економічну, науково-технічну та культурну співпрацю між окремими районами Чернігівської, Гомельської і Брянської областей, а ще — План заходів зі співробітництва в рамках Єврорегіону «Дніпро» на 2012-2013 роки. Та реальні результати форуму можна буде побачити, звісно, не цієї осені, хоча він і посіяв багато надій.