Роль публічних консультацій в ухваленні органами державної влади рішень, особливо під час втілення ключових реформ, не варто недооцінювати, а якість слід поліпшити. З-поміж іншого це сприятиме розширенню прав і свобод громадян та розвитку громадянського суспільства. А держслужбовцям допоможе знаходити збалансовані підходи.

Учора Рух ЧЕСНО презентував в Укрінформі дослідження практик проведення публічних консультацій серед міністерств. Поки що оцінювали виконання вимог чинної постанови Кабінету Міністрів, але наголошували на важливості ухвалення законопроєкту «Про публічні консультації», який Кабмін передав на розгляд Верховної Ради наприкінці минулого року.

Про розроблення політик і ухвалення рішень

Як зазначила лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська, за півтора року уряд провів майже 1600 консультацій із громадськістю. У трійці лідерів за їх кількістю Міністерство соціальної політики, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і Міністерство освіти і науки. Під час оцінювання брали до уваги використання практик публічних консультацій із громадянами та зацікавленими сторонам під час розроблення політик та ухвалення урядових рішень.

Позитивна тенденція — високий показник деяких міністерств у врахуванні пропозицій громадян. За даними Руху ЧЕСНО, він становить понад 40%, а іноді (наприклад, у Міністерства цифрової трансформації та Міністерства енергетики) — понад 60%.

Серед найпоширеніших способів проведення консультацій переважають електронні — їх проводили втричі з половиною частіше, ніж публічні обговорення.

«Є міністерства, які проводять майже всі консультації саме в електронній формі. І кількість електронних консультацій переважала над кількістю живих обговорень ще в період докарантинний», — зауважила Віта Думанська.

Проте спосіб проведення е-консультацій потребує вдосконалення, оскільки формат, який здебільшого використовують міністерства, — надсилання пропозицій на електронну скриньку, що не передбачає взаємодії та обміну аргументами. Проблемою залишається неналежне звітування перед громадськістю: 28% міністерств не публікують звітів або публікують їх лише щодо окремих консультацій, а як 67% міністерств роблять це, не дотримуючись усталених вимог щодо звітування.

На думку авторів дослідження, ключовою причиною того, що не готують звітів, може бути відсутність у міністерствах людей, які відповідають саме за проведення публічних консультацій, або спеціального працівника, основні функції котрого — забезпечення консультацій, або ж навіть відсутність відповідного підрозділу. А чому важливо публікувати звіти? Бо це передовсім зворотний зв’язок.

Попри наявність механізму ініціювання публічних консультацій громадськістю, підсумки вказують, що фактична роль громадян та організацій громадянського суспільство зводиться здебільшого до участі в консультаціях, що їх ініціюють міністерства, на противагу активному формуванню порядку денного. Винятки у цій тенденції — кейси консультацій у Міністерстві енергетики, Міністерстві соціальної політики та Міністерстві розвитку громад та територій.

Сподівання на майбутній закон

Дослідження (а для нього застосовували контент-аналіз офіційних вебсайтів за 2019-й і першу половину 2020 року, інформаційні запити і глибинні інтерв’ю) підтвердило тенденції, які виявляє департамент інформації та взаємодії з громадськістю, а проблемні питання вже почали вирішувати. На цьому, коментуючи підсумки дослідження, наголосила заступниця директора департаменту інформації та взаємодії з громадськістю, завідувачка відділу Секретаріату Кабінету Міністрів Наталія Окша.

«Удосконалення практики публічних консультацій — один з урядових пріоритетів. Кабінет Міністрів сподівається, що парламент розгляне законопроєкт «Про публічні консультації», що має закріпити кращі стандарти у цій сфері. Виявлені проблемні питання також буде вирішено із запровадженням урядової платформи «ВзаємоДія» та під час навчань з питань публічних консультацій для держслужбовців», — повідомила вона.

У демократичних країнах публічні консультації — важливий етап у циклі вироблення публічної політики. Залучення громадян і груп інтересів до вироблення рішень — не просто формальна процедура. Воно має значні переваги для самих організаторів таких консультацій: вища якість рішень, відображення потреб цільової аудиторії на ранньому етапі розроблення рішень та формування передумов для кращого впровадження рішення.

В Україні дискусії щодо залучення громадян тривають давно, а відповідне регулювання процесу проведення консультацій закріплено постановою Кабінету Міністрів №996 «Про забезпечення участі громадськості у формування та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 року.

Дослідження проведено у партнерстві з Національним демократичним інститутом завдяки підтримці британського народу через Фонд розвитку ефективного врядування Сполученого Королівства.