У того, хто поділяє професії на інтелігентні і робочі, термін «професійно-технічна освіта» асоціюється з пережитками минулого. У гонитві за так званою модою на спеціальності, ми часто забуваємо, що при визначенні потрібності будь-якої діяльності найважливішим критерієм її оцінки залишається професіоналізм.
Сьогодні навчання кваліфікованих працівників робітничих спеціальностей для всіх галузей економіки України, за підрахунками експертів, здійснюють понад 800 професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ), де здобувають освіту понад 300 тисяч осіб за 35 напрямами та видами господарської діяльності з майже 500 професій. Всі ці навчальні заклади до 1 січня 2016 року мали державну форму власності.
Окрім того, система професійно-технічної освіти (ПТО) виконує й важливу соціальну функцію в державі – забезпечує професійну підготовку дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із неповних сімей, дітей із особливими потребами тощо, а також незайнятого населення. Переважна більшість цих майбутніх кваліфікованих робітників сьогодні не мають матеріальних можливостей для навчання у вищих навчальних закладах.
Тож у лютому поточного року Верховна Рада України схвалила законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти (№3831-2) та законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти» (№3830-3). Після прийняття зазначеного закону фінансування закладів ПТО буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету та з бюджетів міст, що є обласними центрами, а також за рахунок освітньої субвенції на підтримку підготовки робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах з державного бюджету місцевим бюджетам.
І хоча вже у березні уряд виділив 500 мільйонів гривень обласним бюджетам на фінансування ПТНЗ, як виявилося, багато міст і селищ не мають коштів на утримання професійно-технічних навчальних закладів, а фінансування професійно-технічної освіти лягло непосильним тягарем передусім на бюджети місцевих рівнів. Розпочалися затримки у виплатах зарплат та стипендій, не забезпечується харчування дітей-сиріт, є випадки відключення постачання тепла, води та електроенергії у зв’язку з несплаченою заборгованістю, а загалом назріла серйозна загроза подальшого існування закладів профтехосвіти.
Децентралізація ПТО, яка могла б допомогти оптимізувати видатки на освіту через переорієнтацію на потреби регіональної промисловості, сьогодні в багатьох регіонах перебуває на стадії руйнації. Однак у недалекому майбутньому така недооцінка проблеми може стати причиною відсутності навчених кадрів робітничих спеціальностей, які б могли стати фундаментом для модернізації та конкурентноздатності нової української економіки. Адже останні десять років на ринку праці в Україні відчувається серйозний дефіцит кваліфікованих працівників робочих спеціальностей.
Тож однією з найактуальніших для заявників є тема щодо подальшого функціонування закладів професійно-технічної освіти, про що свідчать звернення на урядову «гарячу лінію». Громадян турбують передусім обсяги фінансування закладів ПТО, децентралізація та оптимізація професійно-технічних училищ, невиплати зарплат і стипендій працівникам та учням ПТНЗ тощо.
Так, заявниця з м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області звернулася на урядову «гарячу лінію» зі скаргою на закриття професійно-технічного училища №14, яке незабаром має припинити свою діяльність через відсутність фінансування. Жінка у розпачі, бо її донька, яка у цьому році мала б закінчити тут навчання, не зможе тепер, мабуть, це зробити і отримати документ про освіту. Схвильована мати зверталася до директора навчального закладу за роз’ясненням, але відповіді не отримала, тому й набрала урядову «гарячу лінію». Невдовзі заявницю було повідомлено про позитивне вирішення питання позачерговою сесією виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради, у якому наголошувалося, що заклад профтехосвіти і надалі функціонуватиме, а необхідні кошти для виплат зарплат і стипендій виділятимуться із міського бюджету.
Представник учнівського самоврядування державного навчального закладу «Малинський професійний ліцей» від імені викладачів та учнів зателефонував на урядову «гарячу лінію», щоб повідомити про кількамісячні невиплати зарплат і стипендій. Заявник переконаний, що такий підхід до професійно-технічного навчання є неприйнятним і веде до зриву навчального процесу. Звернення учня було належно оформлене фахівцями Урядового контактного центру і надіслане Житомирській обласній державній адміністрації для термінового реагування.
Пенсіонерка із Одеської області стурбовано повідомила на урядову «гарячу лінію» про загрозу закриття державного навчального закладу «Теплодарівський професійний ліцей», де навчається її онука-першокурсниця. Заявниця просить не закривати ліцей, а також виплатити заборговану зарплату працівникам ліцею та стипендію студентам. Зворотним зв'язком із громадянкою було встановлено, що на оперативній нараді виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області питання щодо фінансування закладу було вирішене позитивно – тепер воно здійснюється за рахунок обласного бюджету Одеської області.
Завдяки зверненням на урядову «гарячу лінію» громадяни мають можливість ставити та оперативно вирішувати питання, що сьогодні є вкрай важливими для всього українського суспільства.
Загалом за період з 16 по 22 травня на урядову «гарячу лінію» надійшло 45 790 дзвінків, через Інтернет зареєстровано 590 звернень.
0-800-507-309 – урядова «гаряча лінія» – працює цілодобово.
0-800-503-045 – «гаряча лінія» для підприємців.
0-800-505-607 – спеціалізована «гаряча лінія» для постраждалих під час Революції Гідності.
044-284-19-15 – для жителів м. Києва.
+380-44-284-19-15 – для громадян, які перебувають за кордоном.
Веб-сайт Урядового контактного центру www.ukc.gov.ua