Що потрібно, аби реформа з децентралізації успішно завершилася і які підводні рифи підстерігають її на цьому шляху? Про це за круглим столом у Рівному говорили народні депутати від області, представники органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, експерти офісу реформ регіонального відділення Асоціації міст України.
.jpg)
Костянтин МОКЛЯК,
директор департаменту
економічного розвитку та торгівлі
облдержадміністрації:
— Рівненщина — одна з небагатьох областей, яка має перспективний план об’єднання громад, що покриває всю її територію. Відповідно до нього створено вже 46 ОТГ, де проживає понад 40% населення. Їхні власні доходи зростають: за 10 місяців додали 21,5% порівняно з відповідним торішнім періодом. А це 160 мільйонів гривень додаткового ресурсу для розвитку територій. Тобто наші громади вже навчилися заробляти гроші, бо добре розуміють: державна підтримка не буде вічною. Хоч у держбюджеті-2020 ще передбачено 72 мільйони гривень субвенції на розвиток їхньої інфраструктури.
Децентралізація — це ще й шлях до грантових проєктів, який дедалі впевненіше торують у громадах. Чимало з них уже втілено завдяки перемогам у конкурсах Державного фонду регіонального розвитку: в 2017—2018 роках на 63 мільйони гривень, нині реалізують три проєкти на 20,5 мільйона.
Уряд ставить завдання якості й доступності послуг, які надають публічні сервіси. Тож активно формуємо їхню оптимальну мережу: вже завершили інвентаризацію, нанісши на інтерактивну карту 5,5 тисячі об’єктів. Тепер моделюємо їхню мережу відповідно до встановлених нормативів доступності послуг.
Віталій КОВАЛЬ,
голова обласної державної адміністрації:
— Хочу, щоб у нас менше звучало «субвенції» чи «дотації» від держави: маємо навчитися заробляти у громадах самі. Тому 2020-й — це так званий перехідний рік: держава ще залишила в місцевих бюджетах пайову участь забудовників чи, скажімо, акциз на пальне, який мали спрямувати дорожньому фонду. Погодьтеся, заслуга громади не в тому, що на її території розміщені АЗС. А що робити іншим людям, які народилися й живуть далеко від транспортних магістралей? Проте світ живе й розвивається від доходів за землю і нерухомість.
Тому, шановні голови громад, відбілюйте ринки, розширюйте базу оподаткування, долучайтеся до нашої безкомпромісної боротьби з нелегальними АЗС, шукайте привабливі цікавинки на своїх територіях для інвесторів, створюйте їм відповідні умови. Не лише забудовникам, а насамперед тим, хто створює робочі місця. Беріть у союзники жителів громад, звичайних українців, яким, переконаний, не байдуже, що буде на їхній малій батьківщині завтра.
Адже в нас усіх спільний орієнтир — економічно сильна Рівненщина. Отож об’єднуватися маємо навколо точок зростання, залучати всі резерви, яких чимало. Без потужної економіки не буде ефективної реформи з децентралізації.
ПДФО, з якого на сьогодні на 80% формуються наші бюджети, просто так не з’являється. Він там, де є робочі місця з відповідною оплатою. Чую від голів ОТГ, що податківці їм кажуть, мовляв, можуть перевіряти лише тих, хто працює легально. А як вигнати з ринку нелегалів?
Наприклад, для боротьби з незаконними АЗС ми в області створили робочі групи, у які ввійшли представники силових структур. І чимало з них уже припинили роботу, бо зрозуміли, що будуть під прицілом завжди. Чому так не зробити в громаді, де все видно як на долоні?
Одне слово, 2020-й буде для Рівненщини роком ефективних рішень, проте не завжди популярних.
Людмила ДМИТРУК,
Корецький міський голова:
— Але щоб ми діяли більш радикально, держава повинна на своєму рівні врегулювати ще чимало проблемних питань. До прикладу, придбавши будинок, люди навмисне зволікають з оформленням документів на землю під ним і відповідно не сплачують земельного податку. Оскільки законодавство чітко не прописує термінів виготовлення документів на землю, це триває роками. До того ж, у нас немає доступу до єдиного держреєстру речових прав. Виходить, знаємо, хто і де не платить, а вдіяти нічого не можемо. Ось і спробуй розширити базу оподаткування в маленьких містах. Тут варто терміново втрутитися державі, яка чомусь відстає від життя.
Тетяна КОХАНЕВИЧ,
заступник голови Клесівської ОТГ
Сарненського району:
— Справді, законопроєкт №2194, ухвалений поки що в першому читанні, розв’яже громадам руки в управлінні землями за межами населених пунктів. Але ж це буде, умовно кажучи, завтра. А додаткову дотацію нам зменшили вже з нового року. Де знайти компенсацію, приміром, на зарплату обслуговуючого персоналу шкіл, енергоносії в закладах освіти та охорони здоров’я, їх поточні ремонти, пальне для шкільних автобусів?
Щоб забрати дітей із бурштинових ям (а саме в нашій громаді старшокласники замість навчання сидять на бурштині), ми вирішили долучитися до проєкту ЮНІСЕФ «Громада, дружня до дитини». Розробили заходи, до нас кілька разів приїздили експерти, ми вже навіть отримали статус кандидата. Але обіцяного збільшення ПДФО, яке тепер мало б залишатися у громаді на підставі меморандуму між Кабміном та ЮНІСЕФ, ми, на жаль, не побачимо, бо в держбюджеті цих коштів немає. Ось і думай тепер, що робити.
Держава надала пільги в оплаті за землю не лише суб’єктам космічної діяльності та літакобудування, втрати від яких компенсує, а й гірничодобувним підприємствам, які розробляють родовища корисних копалин. У нас це щебеневі кар’єри. Але наших втрат держбюджет не компенсує, тому ми вже два роки поспіль втрачаємо по півтора мільйона гривень дорогоцінних надходжень за землю. Та найгірше, що наших втрат не компенсуватиме й держбюджет наступного року. Що це як не вибіркове виконання статті 103 Бюджетного кодексу?
Ще торік, щоб отримати послуги на 50 тисяч гривень, достатньо було оприлюднити угоду з їх надавачем. Тепер усе, що вище за 50 тисяч, іде на електронний тендер. А що робитимемо, коли прорве трубу? Це заблокує життя громад.
Олександр КОВАЛЬЧУК,
народний депутат України:
— Ми, народні депутати від Рівненщини, щодо багатьох питань переглянемо свою позицію, подивившись на проблеми вашими очима. Адже органи місцевого самоврядування — на своїй території й законодавча, і виконавча влада в одній особі. Проте бачимо й інше: до місцевих бюджетів надходить недостатньо коштів, держава бере кредити МВФ на здійснення своїх повноважень. Чи все робиться на місцях, щоб підставити їй плече? Вважаю, що ні. Тому правила гри мають бути чесними.
Хочу, щоб наші наступні зустрічі відбувалися у площині пошуку відповідей на запитання: скільки робочих місць створено в ОТГ? Що від цього отримав місцевий бюджет? Скільки і яких спроб ви зробили, щоб заявити про себе інвесторам? Які привабливі цікавинки їм запропонували?
Для цього варто подивитися на свої громади не просто як на території, а як на майданчики для економічного зростання, за потреби залучити проєктних менеджерів, які допоможуть вигідно продати себе потенційним інвесторам. Іншого шляху в нас немає.
Ми ж чітко розуміємо свою сферу відповідальності за успішне завершення реформи з децентралізації: маємо за найкоротші терміни ухвалити зміни до Конституції та новий виборчий кодекс. Це й буде зеленим світлом для інших децентралізаційних законів і визначення термінів місцевих виборів, які відбудуться на новій територіальній основі.
Лідія БІЛЯК,
директор департаменту фінансів ОДА:
— Питома вага ОТГ в бюджеті області сягає понад 20% і постійно зростає. Власні доходи загального фонду місцевих бюджетів за 10 місяців становлять 4,4 мільярда гривень — це вище від загальноукраїнського показника. Наші громади мають 35-відсоткове зростання земельного податку. Це дає змогу говорити про успішне завершення фінансового року й непоганий фундамент під рік прийдешній.
Шкода лише, що в законі про державний бюджет-2020 для громад, вибори в яких відбудуться 22 грудня (на Рівненщині таких дев’ять), не передбачено прямих міжбюджетних трансфертів. Але прикінцеві його положення залишають надію: пропозиції про врегулювання відносин з новоутвореними ОТГ уряд має подати до 1 лютого наступного року. Дуже сподіваємося, що це станеться раніше. Перед цим громади, вибори в яких відбувалися наприкінці попереднього року, фінансували з головного державного кошторису від початку наступного.
Із держбюджету в 2020 році фінансуватимуть пільги та субсидії. У нас дефіцит медичної субвенції, освітня теж не забезпечує видатків на підвищення зарплат учителям. Тому Кабмін відтерміновує чинність постанови №822.
Валентина КАПІТУЛА,
секретар Здолбунівської міської ради:
— Уряд справедливо робить акцент на фінансово самодостатніх громадах з розвиненою інфраструктурою. Це головна мета реформи з децентралізації. Однак ми досі не знаємо алгоритму її завершення: коли буде і чи буде взагалі примусове об’єднання? Скільки і яких утвориться районів? Коли відбудуться місцеві вибори на новій територіальній основі?
Одне слово, забагато запитань поки що без відповідей.
Безболісне завершення надважливої для країни реформи було б тоді, коли б міста районного значення отримали статус ОТГ. Бо, приміром, на Рівненщині лише Радивилову вдалося об’єднати в міську громаду прилеглі села. Непрості процеси перемовин, на жаль, не мають наслідком об’єднання на добровільних засадах.
Володимир ХОМКО,
Рівненський міський голова:
— Бюджет Рівного — 3 мільярди гривень, з них 300 мільйонів спрямовуємо на капітальні видатки. Не приховую: це в 10 разів більше, ніж у 2014 році. Але ж і видатки зростають пропорційно, ті, які, за законодавством, у відповідальності держави.
Скажімо, заклади профтехосвіти належать державі, а фінансуємо їх ми: торік з міського бюджету витратили на це 95 мільйонів. А 90% випускників одразу їдуть на роботу в Польщу. Із цим треба щось робити, панове!
Ще на 100 мільйонів місто закрило борги держави перед людьми з діабетом (не можемо ж залишити їх без інсуліну) та іншими вразливими категоріями, на 30 мільйонів — перед освітянами, на 130 — перед перевізниками, яким держбюджет не компенсує пільгових перевезень.
Загалом на виконання державних повноважень із бюджету Рівного цього року ми вже вилучили 430 мільйонів. Не хочу, щоб ситуація повторювалась. Тому маємо розділити зони відповідальності, про які каже Прем’єр. Нехай люди знають: якщо немає інсуліну чи пільг на проїзд у транспорті — це питання до уряду. А якщо не відремонтовано міську дорогу — до мене. У нас стільки не підкріплених фінансовим ресурсом пільг, що цього не витримає жоден бюджет. Треба нарешті наважитися їх скасувати, сказавши людям правду: грошей у державі немає.
ВИСНОВКИ
► Зелене світло для успішного завершення реформи з децентралізації ввімкнуть зміни до Конституції та новий виборчий кодекс. Це зона відповідальності парламенту.
► Зона відповідальності уряду — запропонувати такі зміни до держбюджету-2020, що дадуть змогу громадам, вибори в яких відбудуться наприкінці цього року, вийти на прямі міжбюджетні трансферти вже від початку наступного.
Для фінансової самодостатності та економічного зростання громад важлива синергія зусиль органів місцевого самоврядування, інвесторів, платників податків і звичайних українців, котрим не байдуже, якою буде їхня мала батьківщина завтра.
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»