27 квітня 2021 року Верховна Рада України в першому читанні ухвалила дуже важливий законопроєкт №5104 — «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою».

Якісного нового законодавства в цій важливій сфері сільгоспвиробники чекали багато років.

Законопроєкт зокрема визначає механізм надання держпідтримки, учасників ринку, об’єкти страхування, страхові продукти, страхові ризики, страхові випадки та вимоги до договорів. Також документом будуть скасовані положення щодо страхування сільськогосподарської продукції через Аграрний страховий пул та уточнені повноваження Уповноваженого органу, що здійснює державний нагляд за страховою діяльністю.

«Урядовий кур’єр» намагався розібратися, як цей документ допоможе вирішити чимале коло питань, що останніми роками накопичилися в царині аграрного страхування. Щоб краще зрозуміти весь процес, треба зробити невеличкий нормативно-правовий екскурс у недалеку історію.

Аграрний пул для своїх?

З аграрним страхуванням в Україні останніми роками було не все гаразд. Цей вид дуже важливих послуг для сільгоспвиробників фактично не працював. Аграрне страхування на цьому етапі регулюється поки що двома законами — «Про страхування» від 7 березня 1996 року та «Про особливості страхування сільгосппродукції з державною підтримкою» від 9 лютого 2012 року.

Другий з них є тим самим дороговказом для сільгоспвиробників, які бажають застрахувати майно чи врожай. Переважна більшість експертів впевнена, що поки цей документ не було ухвалено (тобто до 2012 року), у сфері страхування агроризиків все працювало дуже добре. Страховики мали типові договори про страхування певних видів сільськогосподарської діяльності. Тоді було розвинене комплексне страхування. Страхування врожаю до 2012 року було дуже популярним. Та й у страховиків завжди знаходилася робота — вони постійно їздили у відрядження в різні області України.

У ті роки найбільш популярним було страхування таких сільгоспкультур, як пшениця, ріпак, ячмінь, кукурудза та цукровий буряк. Страхові тарифи за умови державної підтримки коливалися від 0,5 до 11,5%, однак середні становили 4,8%.

Але за часів президентства Януковича вирішили, що так не повинно бути, ухвалили новий закон, створили так званий Аграрний пул, за якого мав бути певний фонд, і вирішили, що державну підтримку за аграрним страхуванням отримуватимуть лише кілька компаній. Усі вони були наближеними до тодішнього президента, і лише вони отримували державну підтримку під час страхування аграрних ризиків.

З 2012 року фактично ні про яке аграрне страхування не йшлося, тривалий час це питання порушували, але нічого не робили.

Тому і страхові компанії, і виробники аграрної продукції потребували оновленого закону про аграрне страхування.

Отже, який він цей новий законопроєкт і чи відповідає вимогам та сподіванням аграріїв та страхових компаній?

Що насправді можна страхувати

«Агрострахування використовується в багатьох країнах світу і є ефективним інструментом для мінімізації негативних наслідків від нестабільних погодних умов або інших непередбачених ситуацій. Запровадження агрострахування в Україні є надзвичайно важливим рішенням для українських аграріїв, які зможуть використовувати ефективні інструменти управління ризиками та забезпечать успішне функціонування аграрної галузі», — зазначив, коментуючи ухвалення законопроєкту в першому читанні, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Однак генеральний директор Асоціації «Страховий бізнес» Вячеслав Черняховський справедливо вказує на ст. 25 цього законопроєкту (Про сутність державної підтримки), де йдеться: «Державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції полягає в наданні з державного бюджету сільськогосподарським товаровиробникам грошових коштів у вигляді відшкодування до 60% вартості страхового платежу (страхової премії) за договорами страхування в порядку, встановленому цим Законом».

Тут не зрозуміло, яку саме підтримку держави можуть отримати сільгосппідприємства. Адже до 60% може бути і 5%, і 10% і всі 60%. Так не можуть планувати свою роботу ні страхові компанії, ні фермери.

Також Вячеслав Черняховський зазначає: у законопроєкті є спроба (поки що його не ухвалено остаточно) регламентувати страхування не лише прямих збитків сільгоспідприємств, а й недоотримані прибутки також. «Так можна взагалі весь рік нічого не робити, а потім виставити рахунки страховій компанії. Не треба боротися за врожай, просто отримати компенсацію, та ще й з прибутками. І такого немає ніде у світі», — резюмує він.

Однак фермер з Одеської області Олександр Чумак пояснює «Урядовому кур’єру», що страхування недоотриманого прибутку сільгоспвиробниками це звична світова практика. «У кожного фермера є свій середній багаторічний результат, якщо він стає значно гіршим, то у всьому цивілізованому світі застраховані сільгоспвиробники мають право на отримання коштів. Це звичний страховий випадок. Тому, якщо твої посіви дуже постраждали і підприємство недоотримало прибуток, страхова компанія платить. Так що не треба нас вводити в оману», — зазначає він.

Як вважають керівники страхових компаній (СК), законопроєкт №5104 не тільки вводить нову ставку оподаткування в 3,5% від премій, що буде прецедентом і спричинить підвищення ставки оподаткування для СК (хоча СК і так мають подвійне оподаткування — платежів і прибутку) за всіма видами страхування, а також зумовить повну переробку декларацій про прибуток і всі операційно-облікові програмні комплекси СК. Крім того, Нацбанк України цим законопроєктом хоче внести зміни до закону «Про страхування».

Отже, страховики, на відміну від фермерів, не дуже схвально ставляться до нового законопроєкту. У них є свої аргументи. А фермери кажуть, що страхові компанії завжди робили так, щоб отримати кошти за страховим випадком було важко, або взагалі неможливо і їх можна зрозуміти. Праця на землі або з тваринами надто складна. Тому всі питання страхування у сфері АПК має бути вирішено цивілізовано. Та в одному сторони сходяться — оновлений закон потрібен, а певні норми завжди можна доопрацювати.