Ще наприкінці 1990-х колишній очільник волинських екологів Ростислав Мігас звернув увагу на те, що в регіоні з’являються нові види бізнесу — заготівля виноградних слимаків, що як сировина для ласощів ішли в Європу; очерету, який використовували там для будівництва екологічно чистих та естетично привабливих покрівель; ягід та грибів.

Підприємливі бізнесмени, що промишляли тоді в області, буквально за копійки скуповували в місцевого населення ці ресурси і вже за тисячі доларів продавали їх на Захід. Операції ці проводили так, що область від них майже нічого не мала. Саме на цю обставину тоді й звернув увагу досвідчений керівник.

Для багатьох поліських дітей збирання ягід та грибів — не розвага, а спосіб заробити на зошити, шкільну форму та взуття. Фото автора

Владою обласної ради

Керівництво обласної виконавчої та представницької влади погодилося з пропозицією Ростислава Мігаса відкрити ще одне джерело для поповнення скарбниці. І рішенням обласної ради, що грунтувалося на тодішньому екологічному законодавстві, встановили механізм стягування невеликих платежів за заготівлю дикорослих ягід, грибів, лікарської сировини тощо. Усього, що Закон України «Про рослинний світ» визначив як ресурси місцевого значення. А в цю групу, нагадаю, законодавець відніс дикорослі та інші несільгосппризначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не зараховані до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення.

Попри поширення національного виду спорту, яким тоді фактично була втеча від податків, уже перший сезон показав: ідея правильна! «У 2007-му волинські лісівники уклали договір з Інститутом ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України щодо вивчення запасів рослинних ресурсів місцевого значення і визначення лімітів їх заготівлі. Це було зроблено, щоб надмірним збиранням врожаю не вичерпати лісових ресурсів. Науковці надали також рекомендації, як краще поставити справу, щоб вона слугувала на користь громади. І водночас щоб  цей процес ніколи не переривався», — розповів перший заступник начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Шеремета.

Рішенням Волинська обласна рада затвердила порядок отримання дозволу на використання рослинних ресурсів місцевого значення в порядку спеціального природокористування та механізм стягнення податків з підприємців, комерційних структур, які збір ягід чи грибів тимчасово зробили своєю постійною роботою. А обласна державна адміністрація через спеціально створену комісію, у якій представлено усі зацікавлені сторони, зокрема й силовики, взяла на себе координацію майже невидимим, але масштабним процесом.

Місцеві чорниці для Євросоюзу

У Євросоюз за минулі роки вже вивезено десятки тисяч тонн заготовлених на Волині ягід чорниці, ожини, журавлини, брусниці, лохини, а також білих та інших грибів. Серед іншого — лисички, які на Заході мають чималий попит. Відповідно напрацьовано і механізм стягування платежів за комерційне використання дарів лісу, і поповнення ними бюджетів різних рівнів.

— В області понад сімсот тисяч гектарів лісів. Науковці встановили, що без шкоди для їхнього майбутнього тут можна збирати майже п’ять тисяч тонн ягід чорниці. Торік наші комерсанти заготовили тут 1312 тонн — це менше третини встановленого ліміту, — розповів начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик. — Отож перепромислу і наступної за ним деградації чорничників не боїмося. Тим більше, що весь процес відбувається під нашим постійним контролем. Адже ми не лише видаємо лісові квитки бізнесменами, а й силами державної лісової охорони контролюємо, як вони ведуть цей специфічний бізнес. Допомагають нам у цьому, звісно, і працівники міліції та податківці, а також сільські ради.

Більшість останніх, як відомо, страждають від хронічного безгрошів’я. А тут як частку за збирання з комерційною метою ягід торік, наприклад, отримали 663 тисячі гривень. Це частка  збору за використання на їхній території рослинних ресурсів місцевого значення. Всього ж в області його зібрано торік 1,1 мільйона гривень. Шкода лише, що поки що у зв’язку зі складною фінансовою ситуацією в країні лісівники на відновлення лісів не отримують із цієї суми навіть дещиці.

Праця тяжка, але… іншої немає

Збирання чорниць — робота каторжна, адже весь день треба провести зігнутим, та ще й у полчищах комарів. Але йде на неї нині й старий, і малий. Бо торік саме цей промисел у бідному на робочі місця регіоні дав змогу поліщукам, як показують приблизні підрахунки, заробити щонайменше лише офіційних 18 мільйонів гривень. Частиною цієї суми вони поділилися із державою. 2013 року до державної скарбниці збирачі ягід сплатили 1,3, а 2012-го, який був урожайнішим, — 2,4 мільйона гривень податку з доходів фізичних осіб (ПДФО) .

— Давній волинський лісовий промисел на ягодах та грибах уже цього року  дав у місцеві скарбниці  200 тисяч гривень лише ПДФО, — підсумувала результати спільної роботи лісівників, податківців, митників завідувач інформаційно-комунікаційного сектору ГУ Міндоходів у Волинській області Олена Нікотіна. — Якщо говорити про надходження до бюджетів усіх рівнів за підсумками ягідно-грибного сезону, то у минулі роки, залежно від метеоумов та врожаю, ці суми коливалися в межах 3—7 мільйонів.

А як же тим, хто вирішив поїхати до лісу і назбирати цілющих ягід для себе і сім’ї?

— Їдьте і збирайте на здоров’я — і ягоди, і гриби! — кажуть волинські лісівники. — Адже збір податків стосується лише тих, хто робить у лісі бізнес.