Ще позаторік Рівненщина посідала 20-те місце в Україні за показником наповнення місцевих бюджетів. Нині вона перша в державі за рівнем сплати ПДФО і друга —за надходженнями до місцевих бюджетів. Незважаючи на виснажливу пандемію, лише за перші п’ять місяців 2021-го бюджети на Рівненщині збільшилися майже на пів мільярда гривень порівняно з відповідним періодом торік. І тут своєрідними золотими рибками стали податок на нерухомість, який зріс на 57%, і плата за землю, що підвищилася на третину.
Як Рівненщині вдалося вийти з аутсайдерів у лідери й очолити рейтинги фінансово стабільних областей України, голова Рівненської обласної державної адміністрації Віталій Коваль розповів на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Земля»: «Коли 2019 року почав виконувати обов’язки, нашу команду не влаштовували аутсайдерські позиції. Тож ми пішли шляхом, який накреслили Президент і Кабінет Міністрів.
Розпочали з детінізації. Торік на території кожної громади провели аудит землі.
Підсумок: 28 тисяч гектарів повернули в офіційний обіг і передали громадам у користування. Тобто укладено угоди на обробіток, люди, які тут працюють, отримують легальну заробітну плату і сплачують податки, до бюджетів громад надходить плата за землю, яка є рушієм економіки в розвинених країнах.
Ми додали до валового збору ще 140 тисяч тонн зерна, вирощеного на цих гектарах. Уперше за роки незалежності Рівненщина, яка не має родючих чорноземів, зібрала майже півтора мільйона тонн зернових».
Для такого поступу не потрібно додаткових фінансових ресурсів — лише бажання перетворити область на територію рівних можливостей для всіх, хто працює легально. І це вимір перших зусиль, яких доклали виконавча влада області, керівники відповідних громад та небайдужі господарі.
.jpg)
Віталій Коваль охоче поділився практичними порадами: прискіпливо проаналізували інформацію з усіх доступних джерел — Земельного кадастру, реєстрів земель, речових прав на нерухоме майно, картографічних матеріалів. А доступні ортофотоплани додали інформації про реальну картину землекористування. Для цієї роботи залучили квадрокоптери. І побачили: частину земель обробляють без документів, її не оподатковано, окремі ділянки не використовують, а деякі ще й перебувають під кримінальним провадженням.
«На основі зібраних даних створили інвентаризаційну карту земель у всіх 64 громадах, визначивши потенційні точки зростання. Для цього скомпонували в єдині масиви землі, на які пропонуємо зайти інвесторам. Наприклад, у Головинській громаді Рівненського району такий масив становив 50 гектарів. Право його оренди на сім років продали через аукціон. І тепер отримуватимуть 167 тисяч додаткових надходжень до бюджету за рік. А це для громади три спортивні мінімайданчики», — розповів Віталій Коваль.
Аудит землі підштовхнув і до формування масивів під індустріальні парки. Такий уже пропонує інвесторам Привільненська територіальна громада в Дубенському районі. А обласний індустріальний парк, що має 125 гектарів площі поблизу Рівного, позиціонує себе як деревообробний кластер, який у недалекому майбутньому експортуватиме готову продукцію. Отже, додана вартість залишиться вдома.
Тобто на Рівненщині демонструють: наша точка зростання — земля. Тож треба сміливо йти в офіційне русло. Адже кожен нелегальний бізнес використовує землю: господарські двори, пилорами, ділянки, які обробляють, але з них не йдуть надходження до бюджетів, — про це добре відомо керівникам громад на місцях. Тож детінізація — величезний фінансовий резерв для розвитку територій. Особливо нині, коли незабаром відкриється ринок землі, адже перше липня не за горами.
Саме тому на форумі «Україна 30. Земля» Президент публічно підписав ключовий закон реформи 1423-IX (законопроєкт №2194), який уже назвали земельною конституцією України. Він остаточно повертає громадам право розпоряджатися землями за межами власних населених пунктів, які переходять з державної в комунальну власність громад. Та разом з можливостями визначати пріоритети власного інвестиційного розвитку на громади лягає й додаткова відповідальність. Мудрі керівники на місцях це розуміють, бо завтра люди про все спитають саме з них.
Ефективні господарі теж чекали на офіційне право розпоряджатися землею. Адже добросовісні керівники, як-от у фермерському господарстві «Серпанок», мисливському — «Поліське» чи агрохолдингу «Зоря», де цими днями побував Віталій Коваль, постійно шукають можливостей для зростання.
Торік аграрії краю інвестували у своє виробництво близько 70 мільйонів гривень державної підтримки за різними програмами. Запровадження ринку землі — стимул для подальшого економічного розвитку. Завдяки ефективному використанню сільгоспугідь, які становлять 46% території області, цей процес стане прозорим і легальним.
А наступним кроком держави будуть відповідні зміни до податкового законодавства, які вже в парламенті, врегулювання процедури електронних аукціонів купівлі-продажу землі (закон №2195) та оперативне розроблення урядом підзаконних актів.