Вийти в публічний простір працівників культури Дніпропетровщини змусив брак коштів на існування комунальних театрально-концертних закладів.
Зарплату артистам скорочують
Як повідомив голова Дніпропетровської обласної організації профспілки працівників культури Анатолій Яловий, з березня цього року зарплата в таких закладах зменшується майже на 30%. «Основна причина — нестача коштів, наданих місцевими бюджетами для функціонування театрів. Коли затверджували бюджет області на 2017 рік, у ньому на театрально-концертні заклади обласного підпорядкування заклали 100 мільйонів гривень замість 135», — сказав він журналістам.
За словами посадовця, театрально-концертним організаціям з бюджетів надають лише фінансову допомогу, обсяг якої ніде не визначено. Зазвичай це було 80%, решту театри заробляли самі.
«Мали забезпечити зростання мінімальної зарплати до 3200 гривень і умов оплати праці за прикладом 2016 року. На жаль, обласна влада ухвалила рішення скоротити деякі надбавки за рахунок урізання зарплати. Жорсткого скорочення фінансування жоден театр не витримає», — запевняє пан Яловий.
Нагадаємо: головний фінансовий документ Дніпропетровщини на нинішній рік було ухвалено першим серед регіонів країни — на початку грудня 2016-го, коли в уряді ще тільки готували постанову про підвищення мінімальної зарплати. Тоді очільники області запевняли, що вже врахували зростання мінімальної зарплати й заклали її для бюджетників.
Загалом комунальних театрально-концертних закладів обласного підпорядкування на Дніпропетровщині вісім: два драматичні, опери і балету, молодіжний, філармонія, органний зал, фольклорно-хореографічний ансамбль «Славутич» та ансамбль «Сузір’я Придніпров’я». Надані для всіх 100 мільйонів гривень — лише на зарплату й енергоносії. А ще треба знайти кошти на костюми, декорації, гастролі тощо. Не кажу про ремонти будівель, які здебільшого в неналежному стані. Тому глядач бачить, що театр починається не з вішалки, а з комерційної виставки-продажу.
Як розповів в одному з інтерв’ю директор театру опери та балету Олександр Шароваров, нині закладу на зарплату і компослуги на рік потрібно 64 мільйони гривень, а передбачено лише 40. Тому й змушені зменшувати зарплату працівникам на 30%.
Молодь не хоче чекати
Голова профспілки оперного театру Тетяна Каплунська зазначає: «Чиновники вважають, що діячі культури мають канючити гроші. Це принизливо для тих, хто створює духовні цінності. Нам складно ставити і показувати великі вистави, коли люди постійно звільняються. Молодь не хоче чекати, коли чиновники схаменуться, і їде туди, де її працю оцінюють достойно».
Видатний співак народний артист України Едуард Сребницький співав на всіх оперних сценах України та інших країн. Його син Олексій нині більше співає для харків’ян, ніж на сцені рідного театру. За словами Тетяни Каплунської, ще кілька років тому зарплата провідного тенора була на рівні тисячі доларів, нині — приблизно 400. Це гонорар одного дня, коли співак такого рівня їде на гастролі за кордон. Якщо скоротять зарплату, то оклад Едуарда Сребницького становитиме близько 6,5 тисячі гривень.
Голова профспілки Дніпровського академічного театру драми та комедії Олександр Плахтій зазначає, що артист драми 1 категорії торік у грудні отримував 6199 гривень, а з березня цього року матиме «брудними» оклад 4541. «У нас багато молоді, яка орендує квартири. Якщо їй скоротити зарплату на 30%, то вона залишиться без даху над головою і поїде в регіони, де дбають про культуру», — каже він.
Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка наступного року святкуватиме 100-річчя. «Ми пропагуємо українське слово, патріотизм і любов до України. Як можна забирати у театрів кошти й економити на культурі? Високопрофесійні фахівці тепер матимуть зарплату як некваліфіковані працівники, а то й нижчу. І якщо в актора 2 категорії із зарплати 3600—3800 забрати 30%, то він навіть виживати не зможе», — обурюється голова профспілки театру Віктор Гунькін.
Не краща ситуація і в інших театрах Дніпропетровщини, які фінансують із місцевих бюджетів (стабільна лише в Павлограді). У Дніпрі чотири міські театри також недофінансовані.
Хай самі заробляють?
Після виступу театральних діячів у соціальній мережі розгорілася дискусія. Дехто вважає, що в театрів слід забрати бюджетні кошти. Мовляв, хай поліпшують якість вистав і самі заробляють. Щоправда, такі закиди лунали від людей, які навіть не пам’ятають коли були в театрі — самі зізнавалися.
Митці відповідали, що, коли в театрі взимку температура плюс 12, навряд чи це зацікавить глядача. Що їхня творчість має попит за кордоном і в інших регіонах, а в рідному місті її чомусь не цінують. «Недавно були на гастролях у Чехії. Там аплодують українському мистецтву, а тут воно не потрібне», — зазначає Віктор Гунькін. А директор філармонії Ігор Хініч нагадує, що в них завжди повна зала, хоч будівля конче потребує ремонту.
За словами Олександра Шароварова, кількість відвідувачів а оперному театрі зростає. «60% наших доходів — з продажу квитків, зокрема й на дитячі вистави. Коли нас закликають заробляти гроші, ми це робимо. Влаштовуємо у фойє ярмарки, здаємо зал в оренду, коли їдемо на гастролі. Останнього разу — у Кривий Ріг. Чому туди? Бо того самого дня можна повернутися і не витрачати на готель для 160 осіб. Ми багато втрачаємо, коли не надаємо змоги театрам гастролювати. А до нас на вистави турфірми Запоріжжя возять глядачів. У місто, де нема театрів, не прийдуть інвестиції, в ньому не відкриють консульства. Якщо знаходимо меценатів, то з них беруть податок 20%. А з нас — 18% податку на прибуток», — каже він.
«Нашу працю варто оцінювати не доходами, які приносимо у бюджет. Це зрозуміло всім, крім чиновників. Запитують, скільки витрачено на виставу, але ніхто не запитує, про що вона, яким глядач іде від нас. Якщо залишити все як є, театри будуть змушені йти у примітивне заробітчанство, випускати дешеві низькоякісні спектаклі», — каже Володимир Петренко. І додав, що, можливо, брак театрів у Луганську й Донецьку призвів до нинішніх подій.
Насамкінець. На запит «УК» щодо недофінансування театрів у Дніпропетровській облдержадміністрації відповіли, що фінансування театрально-концертних закладів області в 2017 році більше, ніж торік, на 10%. Цифру надання коштів цим установам формували за середніми показниками 2016 року, які театри самі й подали в управління. А в облраді пояснили, що ухвалений торік у грудні бюджет можна назвати рамковим. У фінансуванні комунальних ТКЗ було закладено кошти на академічну надбавку. А цифру 100 мільйонів гривень (торік було 88) склали в управлінні культури облдержадміністрації. Цих коштів недостатньо, щоб забезпечити виплату академічного коефіцієнта на рівні минулого року через зростання мінімальної зарплати і перерахунки тарифних ставок. Для цього в бюджеті потрібно знайти ще 30—50 мільйонів гривень. В обласній раді проводять зустрічі з колективами театрів щодо роз’яснення ситуації. Наприкінці березня планують наступну сесію, на якій можливі внесення змін у бюджет. Але чи проголосують за надання додаткових коштів ТКЗ депутати? Ще не відомо.