Борги за спожиті комунальні послуги — гостра й болюча тема для багатьох українців. Тим паче в нинішні складні часи, коли через пандемію коронавірусу чимало людей втратили роботу або не отримували зарплатню кілька місяців. Найперше думаєш про те, як прогодувати родину. Решта ж, проти волі, відходить на другий план. І все ж, ніде правди діти, наприкінці місяця біля поштових відділень і банківських кас у чергах з бажанням сплатили за газ, воду і світло частіше можна побачити пенсіонерів або мам з візочками, аніж респектабельно вбрану людину середнього віку. Можна, звісно, припустити, що така людина сплачує за комунальні послуги з дому через інтернет. Проте, на жаль, далеко не кожна. Тож і маємо нині те, до чого спричинилася безвідповідальність певної кількості українців.

Заступник міністра розвитку громад та територій Наталія Хоцянівська розповіла, що станом на 1 травня 2020 року загальна заборгованість за комунальні послуги в державі перевищила 63 мільярди гривень.

З них за газ — 25,5 мільярда, електропостачання — 5,9 мільярда, за послуги з опалення помешкань — 20 мільярдів, постачання холодної води — 5 мільярдів, утримання будинків та прибудинкових територій — 4,9 мільярда, вивезення побутових відходів — мільярд гривень.

Українці завинили комунальникам понад 63 мільярди гривень

Зрозуміло, що тема боргів виникла не вчора. Вони накопичувалися роками, а в декого навіть десятиліттями. І перед прийдешніми місцевими виборами деякі політичні сили намагаються маніпулювати нею та споживачами. Маємо цього уникнути і повернутися в цьому питанні до правового поля у відносинах між державою, споживачами й надавачами послуг.

Тож нині держава пропонує шлях удосконалення системи погашення заборгованості споживачів з оплати за житлово-комунальні послуги. Таку змогу має надати зареєстрований 9 червня 2020 року законопроєкт № 3613 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг».

Перед тим, як презентувати проєкт закону, Наталія Хоцянівська зауважила, що в середньому сума плати одного домогосподарства з двох осіб за, наприклад, послуги з водопостачання та водовідведення становить в Україні 119 гривень на місяць. У Києві трохи більше — близько 144 гривень. Середня ж торішня зарплата у столиці становила близько 15 тисяч гривень на місяць. Логічно виникає запитання: як довго слід було не платити за воду і якій кількості людей, аби заборгувати понад 5 мільярдів гривень?

Проте питання виникають не лише до споживачів, а й до водоканалів: чому їхні працівники не постукали у двері до неплатника, наприклад, через три місяці несплати за їхні послуги, а дозволили накопичитися таким захмарним боргам?

Аналогічною, за її словами, є ситуація і зі сплатою за послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій. Скажімо, в Луцьку за середньомісячного платежу за цю послугу у 204 гривні (невелика сума), 17% споживачів чомусь вважають за можливе її не сплачувати. А наприклад, у Білій Церкві це 231 гривня на місяць. Неплатниками визнано 27% споживачів.

Соціально вразливі сплачують, заможні — навпаки

Щодо категорій споживачів, заступник міністра зазначила, що допомогу від держави на сплату за ЖКП нині отримують майже 34% українських домогосподарств. З них 1,8 мільйона — пільгу та 3,2 мільйона — субсидію. У бюджеті на 2020 рік на ці виплати передбачено 39 мільярдів гривень. І вони покривають необхідні витрати їх отримувачів на сплату за комунальні послуги. Є, звісно, певні обмежувальні заходи. Це коли, наприклад, людина понад три місяці накопичує борги з власної волі, і вони перевищують 340 гривень. Тоді виплату пільги або субсидії можуть призупинити. І все-таки 91—97% з цих людей не мають боргів за комуналку.

Частина з тих, хто має дохід, який дає їм змогу самостійно сплачувати за спожиті послуги, а це 9,9 мільйона домогосподарств, чомусь вважають за можливе не платити й накопичувати борги. Так, у столиці є неплатники за воду (багатоповерхівки), які мають борги на суму від 400 тисяч до понад 700 тисяч гривень. А на одну квартиру або будинок ці суми коливаються від 1 до 15 тисяч гривень у середньому. І це лише за послуги з водопостачання. Здебільшого це мешканці новобудов або елітних приватних будинків — дорогого житла, на купівлю якого грошей вистачило. А на сплату за користування комунальними послугами — ні. А може, бракує совісті?

Хоч не нове, та вдосконалене

Щодо шляхів врегулювання питання заборгованості населення за комунальні послуги Наталія Хоцянівська зазначила, що згаданий законопроєкт пропонує як досудове врегулювання, так і вирішення питання у судовому порядку.

Звісно, закони про реструктуризацію заборгованості існували й раніше. Так, був закон, який пропонував реструктурувати заборгованість, яку боржник мав на 1 липня 2003 року. Потім дату було змінено на 1 грудня 2006 року. Нині, відповідно до Цивільного кодексу, така можливість є як у споживачів, так і у надавачів послуг. І за 2019 рік було укладено 68 тисяч таких договорів на суму понад 500 тисяч гривень. З них 300 тисяч було сплачено.

Та необхідність створення нової законодавчої бази виникла з того, що нині такі відносини — договірні. І надавач послуг може диктувати свої умови. Наприклад, вимагати, аби 50% заборгованості було сплачено одразу, а реструктуризація поширювалася лише на решту боргу. Або запропонувати інші умови, зручні йому.

Також підприємства — надавачі послуг хочуть, аби термін позовної давності не обмежувався 1095 днями. І отже, вони просто мусять звертатися до суду. Проте зробити це недешево. Адже за створення й подання заяви до суду лише на одного неплатника слід сплатити понад дві тисячі гривень. При цьому немає гарантії, що заборгованість буде погашено, а виконавча служба якісно виконає свою роботу. Саме тому відсоток звернень до суду з цих питань невеликий. Підприємству також слід мати джерело, з якого воно покриватиме ці витрати. А іншого способу, ніж закласти їх у тариф, воно не має. Ось і виходить, що добросовісний платник за комуналку має за неї ще й переплачувати, аби підприємство-надавач послуг могло судитися з його недобросовісним сусідом.

Що конкретно пропонує законопроєкт

Отже, новий документ пропонує обов’язкову реструктуризацію боргів за житлово-комунальні послуги для населення, які накопичаться на 1 жовтня 2020 року на термін до п’яти років.

Якщо йтиметься про невеликі суми заборгованостей, скажімо, в одну тисячу гривень, то протягом 60 місяців щомісячний платіж становитиме лише 17 гривень. Це небагато, а отже, сплатити такий борг буде нескладно. Більші борги вимагатимуть більших сплат, зокрема якщо це борги за послуги опалення.

Заступник міністра повідомила, що після ухвалення закону Мінрегіон має визначити порядок та умови реструктуризації кожної заборгованості. Зокрема визначити, яка сума заборгованості і за який період вона утворилася — по кожній окремій комунальній послузі.  

Важливо виконати вимоги закону про комерційний облік цих послуг на 100%. Тобто обладнати будинки, скажімо, загальнобудинковими приладами обліку тепла чи води. Адже з ними і без них нарахування за послуги дуже різняться.

Буде також запроваджено постійні комісії при органах місцевого самоврядування. Вони мають стати так званими арбітрами між споживачем і надавачем послуг. Адже якщо між боржником і тим, кому він заборгував сплату, не виникає жодних непорозумінь у нарахуванні такої заборгованості і споживач із нею погоджується, йому достатньо протягом місяця після ухвалення закону звернутися до компанії, де є борг, і укласти договір з його реструктуризації. Та якщо споживач не погоджується з сумою боргу чи взагалі з його наявністю, тут комісія має виступити арбітром між споживачем і надавачем послуг, щоб уникнути суперечностей і мати змогу узгодити питання в досудовому порядку.

Якщо порозуміння дійти не вдалося і боржник не погоджується з висунутими йому вимогами, до суду може звернутися або підприємство-надавач послуг, або й сам споживач. І цей закон передбачає звільнення такого позивача від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.

Закон також запроваджує певні тимчасові обмеження для злісних і безвідповідальних неплатників: заборону права виїзду за межі України, кермування транспортними засобами, а також користування зброєю для полювання — за рішенням суду.

Практика реалізації

Тож за новим законом алгоритм дії буде таким: у разі перевищення встановленої Кабінетом Міністрів суми заборгованості за видами житлово-комунальних послуг споживач протягом місяця має звернутися до надавача послуг для укладання договору реструктуризації боргу. Неузгоджені питання розглядатимуть постійно діючі комісії, створені на місцевому рівні. Кабмін затвердить суми заборгованості окремо за видами ЖКП, перевищення якої вимагатиме обов’язкового укладання договору. Якщо споживач цього не зробить, підприємство подає на нього до суду. Суд приймає рішення про стягнення заборгованості і розпочинається виконавче провадження. І саме судовий виконавець визначатиме джерела для погашення заборгованості. Це можуть бути і відрахування із заробітної плати або стягнення майна боржника. Може бути застосовано й тимчасові обмеження та штрафні санкції.

Спростування міфів

Заступник міністра спростувала міф, нібито в боржників забиратимуть квартири. Вона зауважила, що процедура ця важка й довготривала. А згаданий закон такого взагалі не передбачає. Також, за її словами, у того, хто звернеться щодо реструктуризації боргу, не стягуватимуть щомісяця половину зарплати у рахунок його погашення. Але такі заходи можуть застосувати до злісного неплатника, який проігнорує можливість реструктуризації, — за рішенням суду.

І соціально вразливі верстви населення від застосування дії закону не постраждають. Їх убезпечено від цього державною підтримкою — субсидією або пільгою. Не буде реструктуризовано надумані та незаконно нараховані борги. Адже до цього всі спірні питання буде вирішено через постійно діючі комісії при місцевих органах самоврядування. Обмеження щодо виїзду за кордон та інші також застосовуватимуть не до сумлінних людей, які виявлять бажання зробити все згідно із законом, а лише до тих, хто цю можливість проігнорує. І також лише за рішенням суду.

Наталія Хоцянівська резюмувала, що закон передбачає притягнення до відповідальності злісних неплатників і водночас надасть можливість людям, які накопичили борги через складні життєві обставини, зробити все в межах правового поля та полегшити собі тягар обов’язкових виплат.

Вона також звернулася до українців із проханням вчасно та в повному обсязі сплачувати за житлово-комунальні послуги. Адже це — зарплати для аварійних бригад, нові, якісно і вчасно відремонтовані комунікації, врешті, якісні комунальні послуги для всіх нас.