"Як зробити державну підтримку ефективною?"

Володимир КОЛЮБАКІН
14 листопада 2018

Аграрна спільнота в особі провідних професійних громадських організацій одностайно стверджує: державна підтримка галузі в нинішньому вигляді неефективна. Передбачені на це бюджетні кошти або перепадають великим компаніям, які й так не бідують, або ж залишаються в бюджеті невикористаними, тоді як на інші державні потреби, як-от соціальні програми, фінансування війська, їх уже не лишається в достатній кількості.

Катастрофічна допомога

Підсумки використання бюджетних коштів за програмами державної підтримки аграрного сектору у 2018 році Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) називає катастрофічними. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства й Державного казначейства України, станом на кінець вересня 2018 року передбачені програми було виконано лише на 14%: виплачено лише близько 887 мільйонів із закладених у держбюджеті 6,3 мільярда гривень. При цьому за підсумками 2017-го і дев’яти місяців 2018 року, на користь найбільших агрохолдингів було здійснено 38% і 21% усіх бюджетних виплат відповідно.

Попри це у проекті держбюджету-2019 пропозиції щодо аграрних дотацій фактично ідентичні тим, що діють у 2018 році, або навіть збільшено фінансування статей, яких не виконують. ВАР надала до Комітету Верховної Ради з питань бюджету пропозиції, що мали б оптимізувати витрати бюджетних коштів, — спрямувати їх на програми, затребувані середніми й малими сільгоспвиробниками.

Відхилені ініціативи

Зокрема пропонували: обмежити суми компенсації відсоткової ставки за кредитами до 10 мільйонів гривень в одні руки з урахуванням пов’язаних осіб; повернути програму так званої квазіакумуляції ПДВ; виплату дотацій за програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» зробити пропорційною легальній виручці від продажу сільгосппродукції. Це лише деякі з наданих аграріями пропозицій. Були й інші, не менш слушні, та всі їх спіткала та сама доля: бюджетний комітет їх відхилив.

Тоді аграрії вдалися до радикального кроку: вони відмовляються від державної підтримки у пропонованому вигляді, натомість пропонують інший, кардинально новий і ефективний, на їхню думку, захід: знизити ПДВ на деякі види сільськогосподарської продукції до 10% і запровадити податок на виведений капітал. Кошти, передбачені на державну підтримку АПК, пропонують спрямувати на компенсацію втрат доходів бюджету від зниження ставки ПДВ.

З європейського досвіду

Варто додати, що прогнозоване зниження доходів до бюджету через зниження ПДВ на сільгосппродукцію буде не таким значним, як стверджують у Мінфіні. Там не враховують, що із зниженням податку реалізація продовольства всередині країни та за кордоном зросте. На цьому зауважили науковці Інституту аграрної економіки у розмові з кореспондентом «Урядового кур’єра».

Адже нині населення України споживає необхідних продуктів харчування набагато менше за науково обґрунтовану норму (зокрема молока та молочних продуктів — у понад два рази менше), натомість значно більше, ніж треба, — хліба та хлібопродуктів. Це навряд чи можна вважати здоровим харчуванням. А в разі зниження ПДВ зросте реалізація таких продуктів, які тепер наші громадяни не можуть собі дозволити, відповідно зросте і надходження ПДВ від продажу таких товарів, попри зниження його відсоткової ставки.

Оживе внутрішній ринок, на якому реалізують сільгосппродукцію малі виробники. І великі аграрні господарства, які експортують свою продукцію, теж будуть у виграші, адже нижчий ПДВ підвищить їхню рентабельність та конкурентоспроможність на світовому ринку.

За кордоном це вже врахували. За даними Євростату, 27 країн ЄС застосовують знижений ПДВ на основні продукти харчування, деякі — й на інші товари першої необхідності. І не скромні 10%, як пропонує ВАР, а 5—7%. Вочевидь, побачили тут певний сенс. Чи побачать його вітчизняні парламентарії — питання інше.

Тому ВАР у складі ГС «Всеукраїнський аграрний форум» звернулася до Президента України Петра Порошенка із закликом визначити законопроекти №7420-1 та №7420-2 щодо зниження ставки ПДВ невідкладними для їх позачергового розгляду у Верховній Раді. Також аграрії просять Президента закликати фракцію партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» у парламенті не голосувати за ухвалення закону «Про Державний бюджет України на 2019 рік», якщо пропозицій Всеукраїнського аграрного форуму не буде враховано.

Кроки уряду

Уряд і зокрема профільне міністерство розуміють проблему і намагаються їй зарадити у міру можливостей. Заступник міністра аграрної політики та продовольства Віктор Шеремета повідомив, що на засіданні уряду недавно ухвалено постанову, яка вдосконалює механізм надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств та кооперативів (постанова Кабінету Міністрів від 24.10.2018 № 911 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств»).

Фермери отримали два нові види прямих дотацій та спрощення умов участі в наявних програмах державної підтримки. Запроваджено бюджетну субсидію для новостворених фермерських господарств обсягом 3 тисячі гривень на гектар.

Удвічі збільшено компенсацію вартості закупленого українського насіння (до 60 тисяч гривень), знято обмеження щодо розміру земельної ділянки фермерського господарства, рівень доходу для охочих взяти участь у програмах збільшено до 20 мільйонів гривень. Відтепер фермери матимуть змогу отримувати компенсацію вартості за закуплене насіння та за українську техніку кілька разів на рік. Розширено перелік банків, через які здійснюють зазначену підтримку.

Але уряд може надавати підтримку лише у межах сум, передбачених у бюджеті, а ухвалюють його народні депутати. І чи врахують вони ці поліпшення в кошторисі на наступний рік?



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua