Із триборством в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун порівнює повну трансформацію ввіреної їй системи. «Первинну ланку (перший із запланованих трьох рівнів змін) змінено за рік. Другий рівень — над змінами у стаціонарах лікарень та поліклініках, де є спеціалісти, працюватимемо наступного року. А потім перейдемо на третій рівень — ліцензування лікарів», — акцентувала Уляна Супрун під час брифінгу. В.о. міністра деталізувала вже зроблене. «На первинній ланці — вільний вибір лікаря без прив’язки до місця проживання із можливістю зміни в разі незадовільного обслуговування. Зросли зарплати медперсоналу, діє урядова програма «Доступні ліки» — за два роки нею скористалися понад 8 мільйонів пацієнтів.
Запрацювали електронні рецепти (а з наступного року такими стануть направлення, лікарняні). Змінилася оплата послуг: гроші ходять за пацієнтом, який підписав декларацію з лікарем. Держзакупівлі відбуваються через міжнародні організації. Підвищено якість ліків, обсяги їхньої закупівлі (плюс 40%) завдяки тому, що ліки закуповують ті самі, але за нижчими цінами. Допомога міжнародних організацій — тимчасове явище. Триває створення агенції «Медичні закупівлі України», вже є електронний каталог із перевіреними ліками для лікарень у пілотних регіонах. Оприлюднено ціни, терміни постачання. Можна здійснювати закупівлі. Працюватимемо, щоб усі лікарні змогли так закуповувати ліки та медвироби», — підкреслила Уляна Супрун.
Вона згадала про зміни в системі екстреної меддопомоги — пілотні проєкти цьогоріч запроваджено у п’ятьох регіонах та Києві. Плани на наступний рік — охопити ще вісім регіонів, а через три роки повністю перейти на нову систему.
«Відбувається навчання нових спеціалістів — парамедиків, є нові протоколи надання допомоги. Усім регіонам надано кошти на закупівлю до кінця року необхідного обладнання для запровадження нових диспетчерських. Тривають тендери», — зазначила в.о. міністра.
Вона поінформувала про роботу кардіоцентрів: працюють 41 із 73 центрів, закуплено 25 тисяч стентів (100% потреби) для невідкладного стентування, там, де працюють кардіоцентри, смертність від інфарктів зменшено на 20%.
Заступник міністра Павло Ковтонюк деталізував другий рівень змін, запланованих на наступний рік.
«Медзаклади всіх рівнів перейдуть на модель фінансування НСЗУ відповідно до Закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». До програми медгарантій увійдуть послуги первинної, спеціалізованої амбулаторної, стаціонарної меддопомоги, а також екстрена, паліативна й реабілітаційна допомога. Пацієнти отримають розуміння, які безплатні медпослуги їм нададуть. НСЗУ оплачує екстрену меддопомогу і госпіталізацію в разі потреби. Екстрену допомогу надають незалежно від того, чи є декларація із сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром.
Ключ до отримання планової меддопомоги — декларація з лікарем. Аби послугу оплатила НСЗУ, треба: мати електронне направлення від свого сімейного лікаря, терапевта, педіатра або вузькопрофільного лікаря; обрати заклад і лікаря, які подобаються, і НСЗУ покриє певний перелік послуг у медзакладі (якщо заклад уклав договір із НСЗУ, інформація про це буде на сайті служби); прийти у призначений час і отримати послугу. Якщо послугу було надано неякісно, лікар вимагав гроші, потрібно подати скаргу до НСЗУ», — пояснив Павло Ковтонюк.
У пресслужбі МОЗ нагадують, що з 2020 року до єдиного медичного простору увійдуть медзаклади, які традиційно вважали «закладами для своїх». Ідеться про клінічну лікарню «Феофанія» та медзаклади Академії медичних наук. Тут зможуть лікуватися всі. Очікують, що договори з НСЗУ підписуватимуть приватні клініки.
Щодо ліцензування лікарів, то, за словами Уляни Супрун, на наступне засідання уряду планують винести відповідний законопроєкт. «Ліцензія — захист лікарів від свавілля головних лікарів у питаннях звільнення чи навантаження і захист пацієнтів. Ідеться про можливість анонімного подання скарг до ліцензійної ради, яка може призначити штраф, вимагати додаткове навчання для лікаря, скасувати ліцензію. А ще завдяки ліцензуванню держава знатиме, які лікарі є, де вони працюють, щоб планувати розвиток медкадрів, бо реєстр медпрацівників застарів — одні не працюють за фахом, інші — на трьох-чотирьох посадах. Загалом якщо продовжимо торувати визначений шлях розвитку системи охорони здоров’я, за кілька років вона працюватиме, як у Європі», — резюмувала Уляна Супрун.