Облік вартості, яка амортизується, ведуть за кожним об’єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів. Важливо, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних із ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єктів у сумі, яка перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об’єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.
У пункті 146.12 статті 146 Податкового кодексу України зазначено, що сума витрат, пов’язана з ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів, зокрема орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, платник податку зараховує до витрат.
Отже, витрати на встановлення на автотранспорт систем GPS датчиків для контролю за пересуванням можна враховувати у складі витрат під час обчислення податку на прибуток у межах 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів станом на початок звітного податкового року та в розмірі перевищення такого ліміту збільшують балансову вартість основного засобу, на якому системи GPS датчиків встановлюють, за наявності документів, які підтверджують зв’язок таких витрат з господарською діяльністю підприємства (відповідний наказ керівництва підприємства, що міститиме об∂рунтованість виробничої необхідності встановлення такого обладнання та інші первинні документи, обов’язковість ведення і збереження яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку).
Скорочено процедуру припинення ФОП-ів
Набув чинності з 08.07.2014 р. Закон України від 13.05.2014 р. №1258-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб—підприємців за заявницьким принципом».
Основні зміни передбачають таке:
— держреєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП-у проводить держреєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати отримання від такої фізособи реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, без довідок органу доходів і зборів (22-ОПП та 3-ЄСВ),
— вилучено положення про проведення спрощеної процедури держреєстрації припинення підприємницької діяльності,
— щодо тих підприємців, які до 08.07.2014 року подали заяву про припинення підприємницької діяльності, держреєстратор не пізніше місяця з дня набрання чинності Закону України від 13.05.2014 р. №1258-VІІ зобов’язаний заповнити реєстраційну картку на проведення держреєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП-у та внести до ЄДР запис про проведення держреєстрації припинення.
Платника єдиного внеску (фізична особа—підприємець) знімають з обліку після проведення перевірки (у разі її проведення) та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.
До реєстру страхувальників вносять відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску після підписання обхідного листа керівником органу доходів і зборів та закриття карток особових рахунків.
На офіційному веб-порталі Міндоходів функціонує сервіс «Реєстр страхувальників», який дає змогу отримати дані з реєстру страхувальників, зокрема і про зняття з обліку.
З огляду на вищевказані зміни в законодавстві з 08.07.2014 року органи доходів і зборів щодо фізосіб-підприємців не формують та не направляють держреєстраторам і фізособам такі документи-повідомлення: за формою 24-ОПП, 23-ОПП, 25-ОПП, 26-ОПП, 27-ОПП, 5-ЄСВ, 6-ЄСВ; довідки: про відсутність заборгованості за формою 22-ОПП, про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ за формою 3-ЄСВ, рішення про відмову видачі довідки про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ за формою 4-ЄСВ.
Зазначене стосується лише фізосіб-підприємців. Порядок зняття з обліку юридичних осіб, їхніх відокремлених підрозділів та фізичних осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, залишився незмінним.
Зібрались у «податкову відпустку» — подайте заяву
Єдиний податок нараховують органи державної фіскальної служби на підставі заяви платника податку (ПП) щодо розміру обраної ставки, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
«Спрощенці» І та ІІ групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку на один календарний місяць у році на час відпустки, а також за період хвороби, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. При цьому ПП повинен мати підтверджену копію листка (листків) непрацездатності.
Для отримання «податкової відпустки» ПП необхідно вказати вищезазначену інформацію у заяві, яку він подає в довільній формі до податкової інспекції за місцем реєстрації.
Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами Податкового кодексу не передбачено. Проте для уникнення порушення строків сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності, з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності — одразу після закінчення лікарняного.
Головне управління Міндоходів у м. Києві